Постанова № 13714126, 31.01.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2011 року Справа № 1/241-10 (27/216-09)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко Р.М., керівник, Чернишов В.Д. та Єрьоменко Л.П., довіреність від 26.01.2011

від відповідача: Якименко Є.П., довіреність від 04.01.2011

від третьої особи-1: Попов О.О., довіреність від 16.11.2010

від третьої особи-2: не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "МеГа" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010р. у справі №1/241-10(27/216-09)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "МеГа", м. Підгороднє Дніпропетровської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м.Дніпропетровськ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010р. у справі №1/241-10(27/216-09) (суддя Широбокова Л.П.) змінений позов задоволено частково. Визнано недійсним договір від 05.01.2009р. купівлі продажу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Волзька, буд. 26, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський вуглекислотний завод” та товариством з обмеженою відповідальністю “МЕГА”. Визнано право власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою - 49017, м. Дніпропетровськ, вул. Волзька, буд. 26 по опису об`єктів: будівля адміністративного управління літ. А-1, загальною площею 670,4кв.м, ганки літ. а, а1, будівля безалкогольного цеху літ. Б-1, Б1-2, загальною площею 701,4кв.м, рампи з навісом літ. б, бІ, ганки літ. бІІ, бІІІ, будівля вуглекислотного цеху з надбудовами та підвалом літ. В-1, ВІ-1, ВІІ-2, ВІІІ-1, ВІV-1, ВV-1, в-1, загальною площею 2142,2кв.м, рампа з навісом літ. вІ ,навіс з оглядовою ямою літ. В, будівля матеріального складу літ. Г-1, ГІ-1, ГІІ-1, ГІІІ-1, г-1,гІ-1, загальною площею 692,6кв.м, ганок літ. г, навіс літ. Г, будівля матеріального складу літ. Д-1, ДІ-1, загальною площею 322,9кв.м, заглиблений склад літ. Е-1, загальною площею 189,4кв.м, спуск з навісом літ.е, спуск літ.еІ, будівля насосної каналізації з підвалом літ. Ж-1, загальною площею 41,2кв.м, будівля трансформаторної підстанції літ. З, ЗІ, ганки літ. з, зІ, пожежна водойма з підвалом літ. І, ганок літ. і, градирня літ. О, сходи літ. о, склади (тим час.), літ. К,Л, вольєри (тим час.) літ. М, Н, огорожа, споруди № 1-9, мостіння І, згідно договору купівлі продажу від 05.01.2009р. за товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський вуглекислотний завод”, код ЄДРПОУ 05496661, м. Дніпропетровськ, вул. Волзька, 26. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:

-судом не вірно застосовані положення ст. ст. 92, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України;

-ТОВ „МеГа” нічого не було відомо про існування якихось спірних питань з приводу призначення на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" Горобця В.Г. чи його звільнення;

-господарським судом було порушено приписи Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження”;

-судом не враховано та не дано належної правової оцінки тому факту, що всі збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод", в тому числі на яких начебто було звільнено ОСОБА_8, проведенні незаконно. Відповідач звертав увагу суду на той факт, що позивач надає суду сфальсифіковані документи по правомочності проведення позачергових зборів учасників товариства в 2009-2010р., тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Треті особи відзив на апеляційну скаргу не надали, але представник третьої особи-1 в судовому засіданні просив прийняти відповідне рішення.

Представник третьої особи-2 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами.

Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи-1, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" продавець та товариством з обмеженою відповідальністю "МеГа" покупець було укладено договір купівлі-продажі від 05.01.2009р., який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав у власність будівлі та споруди, що знаходяться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Волзька, буд. 26 по опису об`єкту: будівля адміністративного управління літ. А-1, загальною площею 670,4кв.м, ганки літ. а, а1, будівля безалкогольного цеху літ. Б-1, Б1-2, загальною площею 701,4кв.м, рампи з навісом літ. б, бІ, ганки літ. бІІ, бІІІ, будівля вуглекислотного цеху з надбудовами та підвалом літ. В-1, ВІ-1, ВІІ-2, ВІІІ-1, ВІV-1, ВV-1, в-1, загальною площею 2142,2кв.м, рампа з навісом літ. вІ , навіс з оглядовою ямою літ. В, будівля матеріального складу літ. Г-1, ГІ-1, ГІІ-1, ГІІІ-1, г-1,гІ-1, загальною площею 692,6кв.м, ганок літ. г, навіс літ. Г, будівля матеріального складу літ. Д-1, ДІ-1, загальною площею 322,9кв.м, заглиблений склад літ. Е-1, загальною площею 189,4кв.м, спуск з навісом літ. е, спуск літ. еІ, будівля насосної каналізації з підвалом літ. Ж-1, загальною площею 41,2кв.м, будівля трансформаторної підстанції літ. З, ЗІ, ганки літ. з, зІ, пожежна водойма з підвалом літ. І, ганок літ. і, градирня літ. О, сходи літ. о, склади (тим час.), літ. К,Л, вольєри (тим час.) літ. М, Н, огорожа, споруди № 1-9, мостіння І.

Продаж вчинено за 785000,00грн, які покупець зобовязувався сплатити в строк до 05.01.2010р., або ж розрахуватися шляхом передачі простого векселя (п.2 договору).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.06.2009р. спірне майно зареєстровано за ТОВ “МеГа”.

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання даного договору недійсним на підставі того, що договір був підписаний не уповноваженою особою, а відчуження майна здійснено в період дії ухвали суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За приписами частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд зобовязаний на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку встановити обставини, з наявністю яких чинне законодавство пов'язує недійсність угоди.

Недійсність договору позивач повязує з тим, що укладаючи спірний договір від 05.01.2001р. директор товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" Горобець В.Г. перевищив надані йому повноваження та не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.2 ст.203 та п.2 ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Спірний договір від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" підписаний директором Горобець В.Г. на підставі статуту товариства (а.с.81 т.1).

Відповідно до Статуту товариства органами управління товариством є збори учасників, директор, ревізійна комісія. Директор товариства є його виконавчим органом та вирішує всі питання товариства, за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції зборів учасників. Обрання директора товариства є виключною компетенцією зборів учасників товариства.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. у справі №К7/22-09, яке набрало чинності (лист суду від 03.11.2010р.), було визнано недійсними в повному обсязі рішення зборів учасників ТОВ "Дніпропетровський вуглекислотний завод", викладені в протоколах №4/2008 від 25.06.2008р. та №8 від 26.01.2008р. Як встановлено рішенням суду у цій справі вказаними рішеннями зборів було звільнено з посади директора товариства ОСОБА_8 та відповідно з 25.06.2008р. та з 26.01.2009р. обрано на посаду директора Горобця В.Г.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2010р. у справі №К30/49-10 визнано недійсними в повному обсязі рішення зборів учасників ТОВ "Дніпропетровський вуглекислотний завод", викладені в протоколі №7-1/2008 від 20.12.2008р. (лист суду від 04.11.2010р.). Як встановлено рішенням суду у цій справі вказаним рішенням зборів було прийнято рішення про продаж цілісного майнового комплексу ТОВ “ДВЗ”.

Судом визнані недійсними вище наведені рішення загальних зборів учасників товариства, то вони є недійсними з моменту їх прийняття.

Отже господарський суд вірно прийшов до висновку, що на момент укладення оскаржуваного договору Горобець В.Г. не мав повноважень директора товариства, а зборами учасників товариства в установленому законом порядку рішення про відчуження цілісного майнового комплексу не приймалося.

Незважаючи на те, що відповідно до п.8.3.3 Статуту товариства директор уповноважений на підписання господарських договорів, його дії щодо відчуження цілісного майнового комплексу суперечить цілям та інтересам товариства, майно якого складається з частки кожного учасника.

Одночасно позивач як на підставу недійсності правочину посилається на те, що на момент укладання спірного правочину діяли заходи забезпечення позову, які полягали в накладенні арешту на нерухоме майно та забороні його відчуження відповідно до ухвал суду від 20.05.2008р. у справі №К30/54-08, ухвала суду від 18.07.2009р. у справі №К39/203-08.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна станом на 05.01.2009р., який знаходиться в матеріалах справи, інформація щодо заборон відчуження обєктів не рухомого майна в Єдиному реєстрі відсутня (а.с.76 т.2).

Відповідач в якості доказу з цього приводу надав ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2008р. у справі №К39/203-08 щодо скасування заходів забезпечення позову (а.с.148 т.1).

Однак за даними господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2009р. питання щодо скасування заходів забезпечення позову у справі №К39/203-08 судом не вирішувалось і ухвала від 12.09.2008р. судом не виносилась (а.с.54 т.2).

За таких обставин суд вірно дійшов до висновку, що зазначені ухвали суду були обовязковими до виконання і укладення сторонами спірного договору в період їх дії є прямим порушенням вжитих судом заходів по забезпеченню позову.

Враховуючи викладене, суд повно та обґрунтовано дійшов до висновку щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.01.2009р.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У звязку з тим, що спірне нерухоме майно на момент винесення рішення було зареєстровано за відповідачем на праві власності, останнім доказів щодо перерахування грошових коштів не надані, суд правомірно задовольнив вимоги позивача про повернення йому спірного майна шляхом визнання за ним права власності на незаконно продане майно та відмовив в частині вимог до комунальному підприємстві “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” щодо внесення нерухомого майна в реєстр прав власності.

Посилання в апеляційної скарги, у тому числі щодо оцінки правомочності проведення загальних зборів, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010р. у справі №1/241-10(27/216-09)залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді А.О.Логвиненко

Т.Г. Стрелець