Ухвала суду № 137141250, 21.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5362/26

провадження № 1-кс/361/890/26

21.05.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні за

№ 12025111130001480 від 25 липня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, такому, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не депутату, не адвокату, раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2026 року слідчий слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київський області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного від слідства та/або суду, знищення, приховання та спотворення речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, загроза його незаконного впливу на свідків інших учасників у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання провадженню іншим чином, а також ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, зазначила про достатність даних для обґрунтованої підозри причетності підозрюваної до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважив про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжких злочинів та покарання за їх вчинення повинно бути призначено реально, а не з випробуванням. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних для зміни ними показань, наданих на досудовому слідстві, оскільки може знати їх данні. Прокурор також зазначила, що підозрюваний може спотворити, приховати, знищити речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Крім цього, прокурор наголосила, що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність, а саме, будучи лікарем допомагати особам в ухиленні від мобілізації з метою власного збагачення. Інші запобіжні заходи аніж тримання під вартою не можуть обиратися, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину

ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. Також вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу у сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень. З перелічених підстав прокурор просила задовольнити клопотання.

Слідча підтримала клопотання прокурора.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив допитати в якості свідка його дружину ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання. Підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, позитивно характеризується. Вважає, що перелічені обставини нівелюють ризик його переховування від правосуддя. Підозрюваний раніше не судимий, працює лікарем, доводи прокурора про те, що підозрюваним будуть вчинятися інші корисливі кримінальні правопорушення вважала необґрунтованими. За таких обставин захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, застосувати більш мякий запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а також зменшити розмір застави.

Свідок ОСОБА_7 характеризувала свого чоловіка ОСОБА_6 з позитивної сторони, просила врахувати, що мають неповнолітню дитину, яка потребує батька.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, щодо заявленого клопотання, дослідивши долучені сторонами докази констатує таке.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дотримуючись приписів ст. 194 КПК України слідчий суддя аналізує зазначені вище обставини. Зокрема, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 в інкримінованому правопорушенні суд зазначає таке.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 , в силу свого віку, освітнього рівня та широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов`язаних, достовірно був обізнаний, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи власну уявну мету допомоги мешканцям регіону в якому проживає в уникненні ними військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з мотивів начебто рятування в такий спосіб їхнього життя і здоров`я, протиставляючи власні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони, вирішив за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше жовтня 2025 року, перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку від призову на військову службу під час мобілізації, у тому числі через створення умов для прийняття уповноваженими особами рішень про непридатність або обмежену придатність до військової служби на підставі документів із завідомо неправдивими відомостями щодо стану здоров`я, а також шляхом використання свого впливу на прийняття відповідних рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з корисливих мотивів та отримання протиправного прибутку від такої діяльності.Так, приблизно в жовтні 2025 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_8 , який достовірно знав про дію воєнного стану, загальної мобілізації та пов`язані із цим обмеження і обов`язки військовозобов`язаних громадян України, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди за організацію та забезпечення ухилення осіб призовного віку від призову на військову службу під час мобілізації, у тому числі шляхом створення умов для прийняття уповноваженими особами рішень про непридатність або обмежену придатність до військової служби на підставі документів із завідомо неправдивими відомостями щодо стану здоров`я, а також шляхом використання свого впливу на прийняття відповідних рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з корисливих мотивів та отримання протиправного прибутку від такої діяльності. На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану та особливого періоду, приблизно у 2025 році, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , яка в свою чергу залучила ОСОБА_10 , а також, та з метою вчинення кримінальних правопорушень залучив до злочинної діяльності інших осіб, у тому числі невстановлених на даний час, чим створив та забезпечив функціонування протиправної схеми, спрямованої на організацію та забезпечення ухилення військовозобов`язаних громадян України від призову на військову службу під час мобілізації з корисливих мотивів, яка полягала, зокрема, у забезпеченні отримання та використання документів, що створюють підстави для вирішення питання про непридатність або обмежену придатність до військової служби, а також у наданні консультацій і вказівок особам щодо проходження відповідних медичних оглядів, отримання медичних висновків, виписок та інших документів для подальшого використання їх у процедурах проходження ВЛК, оформлення інвалідності та у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 12.01.2026, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, під час особистого спілкування засобами мобільного зв`язку з ОСОБА_11 повідомив, що може надати йому «послугу» щодо сприяння ухиленню від призову на військову службу під час мобілізації. Встановлено, що 07.03.2026 близько 10 год. 00 хв. за попередньою домовленістю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зустрівся ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, 63-Д з метою прийняття присяги в ГС «ВВЦО «Бойове Братерство України», після прийняття присяги ОСОБА_8 запросив ОСОБА_11 пройти до свого автомобіля GEELY ATLAS PRO, з державними номерними знаками НОМЕР_1 для розмови, під час якої ОСОБА_8 повідомив, що має вплив на завідуючу 10-го психіатричного відділення КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання», що за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8 - ОСОБА_12 , яка за грошові кошти допоможе отримати фіктивний діагноз в галузі психіатрії для ухилення від мобілізації та подальшого отримання інвалідності для виключення з військового обліку. Так, ОСОБА_8 пояснив та запропонував ОСОБА_11 алгоритм створення та використання документів із завідомо неправдивими відомостями щодо стану здоров`я, для цього останньому необхідно спочатку пройти стаціонарне лікування в психіатричній лікарні КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» строком 21 день, по результату якого буде отримана попередня довідка з діагнозом про психіатричну хворобу та перебування на психоневрологічному обліку, яку в подальшому необхідно надати до ТЦК. Також, ОСОБА_8 повідомив, що стаціонарне лікування необхідно пройти ще тричі впродовж року задля оформлення фіктивних медичних діагнозів, на підставі яких у подальшому ОСОБА_11 планувалося забезпечити проходження відповідних процедур та отримання рішень про непридатність або обмежену придатність до військової служби, у тому числі із використанням документів, пов`язаних із встановленням неправдивого діагнозу. При цьому ОСОБА_8 зазначив, що вказана «послуга» надається за грошові кошти в сумі 5000 доларів США, окрім цього потрібно оплатити благодійний внесок в КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» в самій лікарні у розмірі 16500 гривень. При розмові ОСОБА_8 також вказав на ОСОБА_6 , як на сімейного лікаря, з яким можна заключити медичну декларацію та отримати направлення для лікування в психіатричному закладі, на що ОСОБА_11 погодився. У подальшому на виконання розробленого ОСОБА_8 плану 10.03.2026 близько 10 год. 00 хв. в місті Києві, біля станції метро «Вирлиця», більш точної адреси досудовим розслідуванням встановити не вдалося, за попередньою домовленістю ОСОБА_11 повторно зустрівся з ОСОБА_8 , та, сівши до автомобіля GEELY ATLAS PRO, з державними номерними знаками НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_8 останні попрямували в бік села Семиполки Броварського району Київської області з метою отримання направлення для лікування в КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання». Під час руху ОСОБА_8 надавав вказівки та поради ОСОБА_11 щодо спілкування з сімейним лікарем ОСОБА_6 . Того ж дня, 10.03.2026 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_11 прибув на автомобілі GEELY ATLAS PRO, з державними номерними знаками НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_8 на АЗС «MARSHAL», що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Чернігівського р-ну, с-ще. Калитянське, де до останніх в автомобіль підсів ОСОБА_6 та почав оглядати ОСОБА_11 та заміряти тиск останньому. В ході розмови ОСОБА_6 обмінявся з ОСОБА_11 абонентськими номерами телефонів для подальшого зв`язку і отримання електронного направлення для проходження лікування в КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання», за вищевказану «послугу» ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 талон на придбання автомобільного палива бензину А-95 мережі АЗС «ОККО» на 30 літрів, що станом на 10.03.2026 еквівалентно вартості 1995 грн. 31.03.2026, прибувши на АЗС «MARSHAL»за адресою: 16км+421м траси Київ-Одеса, Гатне, Київська область, ОСОБА_11 сів до автомобіля SKODA OCTAVIA, з державними номерними знаками НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_8 та вказані особи разом продовжили рух до КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання», що за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8. Під час руху ОСОБА_8 продовжував надавати вказівки та поради ОСОБА_11 щодо спілкування з лікарем психіатричної лікарні. У подальшому, 31.03.2026 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_11 разом з ОСОБА_8 прибув до КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання», що за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8, де ОСОБА_11 передав готівкою ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 5000 доларів США, що за курсом НБУ становило 219 000 гривень 00 копійок, за оформлення фіктивного медичного діагнозу, на підставі якого у подальшому ОСОБА_11 планувалося забезпечити проходження відповідних процедур та отримання рішень про непридатність або обмежену придатність до військової служби, у тому числі із використанням документів, пов`язаних із встановленням неправдивого діагнозу, поклавши їх до речового ящика автомобіля SKODA OCTAVIA, з державними номерними знаками НОМЕР_2 . 31.03.2026 ОСОБА_11 , діючи відповідно до попередніх домовленостей та вказівок ОСОБА_8 , який зателефонував ОСОБА_12 та повідомив про прибуття ОСОБА_11 для проходження фіктивного лікування, яка в свою чергу заучила ОСОБА_10 для спілкування з ОСОБА_11 та оформлення медичної документації щодо проходження ним стаціонарного лікування. ОСОБА_11 зайшов до приміщення КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання», де його в подальшому зустріла ОСОБА_10 та надала інструкції щодо проходження обстежень та за вказівкою завідуючої 10-го психіатричного відділення ОСОБА_12 оформила стаціонарне лікування, на якому ОСОБА_11 діючи згідно з вказівками ОСОБА_8 фіктивно перебував в період часу з 31.03.2026 по 29.04.2026. Приблизно о 13 год. 00 хв. 13.05.2026 ОСОБА_11 , перебуваючи у приміщенні КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання», що за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8, отримав медичну документацію, а саме виписку № 950 із медичної картки хворого із зазначенням діагнозу «розлад адаптації, перенесена змішана тривожно-депресивна реакція», із зазначенням строку перебування у стаціонарі з 31.03.2026 по 29.04.2026, яка підписана ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану та особливого періоду, організували та забезпечували функціонування протиправної схеми, спрямованої на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом організації ухилення військовозобов`язаних осіб від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема шляхом забезпечення отримання та використання документів із завідомо неправдивими відомостями щодо стану здоров`я, а також одержували неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішень уповноваженими особами.

Відтак, ОСОБА_6 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

19 травня 2026 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі ст. ст. 2, 9, 28, 42, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

На стадії проведення досудового слідства слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Водночас слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, у тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, суд повинен оцінити чи існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Суд вважає, що станом на дату розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такий висновок суду підтверджується зібраними у матеріалах кримінального провадження доказами, а саме протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій.

Отже, перелічені докази є вагомими та об`єктивно пов`язують підозрюваного з інкримінованим злочином, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість підозри на цій стадії кримінального провадження.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років та є тяжким злочином згідно зі ст. 12 КК України. Тому, тяжкість покарання і загроза його реального відбування, на переконання слідчого судді, може бути фактором, який зумовить переховування підозрюваного від слідства та/або суду. Наявність стійких соціальних зв`язків в ОСОБА_6 та позитивних характеристик не спростовує наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст 177 КПК України.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, а також інших підозрюваних, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Підозрюваний може бути обізнаним з даними осіб, які є свідками. Відтак, існує ризик, що у разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу з покладенням певних обов`язків він зможе безперешкодно незаконно психологічно або економічно намагатися впливати на цих осіб з метою зміни показань наданих на стадії досудового розслідування.

Разом з тим, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, зокрема (буде переховуватись чи незаконно впливати), однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо існування ризиків, передбачених п. 2, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то ці ризики, на переконання суду не доведені прокурором. Зокрема, щодо існування ризику визначеного п.2 ч.1 ст.177 КПК України суд зауважує, що у суду немає підстав вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію, речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, оскільки досудове розслідування проводиться тривалий час і більшість доказів повинна вже бути зібрана слідством. Ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, не конкретизований прокурором, а тому суд констатує його відсутність. Стосовно ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то він не вмотивований, оскільки підозрюваний раніше не судимий, працевлаштований та має виключно позитивну репутацію.

Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою суд наголошує таке.

Частина 6 ст. 176 КПК України передбачає, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Отже, до ОСОБА_6 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, оскільки він підозрюється, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Разом з тим, суд бере до уваги, що вік та стан здоров`я підозрюваного не перешкоджають обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З наведеного, враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтовану підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 17.07.2026 включно.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України. Отже, визначення застави у цих кримінальних провадженнях є дискрецією суду.

Так, суд бере до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України у їх сукупності, а саме те що: підозрюваний раніше не судимий, має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, працевлаштован, є в.о. директора КНП «ЦПМСД» Калитянської селищної ради має гарну репутацію, що підтверджується відповідними характеристиками. Підозрюваний добровільно прибув на розгляд цього клопотання, не намагаючись уникати слідства. Відтак, суд погоджується з прокурором, що слід визначити ОСОБА_6 заставу, як альтернативний запобіжний захід.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років та є тяжким злочином згідно зі ст. 12 КК України.

Прокурор просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, тобто у максимальному розмірі.

Суд бере до уваги майновий стан підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 . До того ж, суд вважає, що між розміром застави і метою, яку вона покликана забезпечити, тобто належну поведінку підозрюваного та запобігання доведеним ризикам має існувати розумна пропорційність і застава не повинна стати формальністю вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою. З наведеного суд дійшов висновку, що слід визначити ОСОБА_6 розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 66 560 грн 00 коп (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., а не у розмірі, який просить прокурор оскільки саме такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти наведеним вище ризикам.

Відтак, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя ,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, з моменту затримання, до 17.07.2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн 00 коп (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами : Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)»

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі, де особа утримується.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок підозрюваний звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , та свідками у кримінальному провадженні, як безпосередньо, так й через інших осіб;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_6 про взяття його під варту.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 16 год. 40 хв. 25 травня 2026 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1