Ухвала суду № 137140740, 05.06.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 161/9335/26

Номер провадження 2-о/167/36/26

У Х В А Л А

05 червня 2026 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Требик В.Б., вивчивши заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме: 1) проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 в період з 2020 року і по даний час; 2) постійного догляду за заявником.

Заявником не сплачено судового збору.

ОСОБА_1 , посилаючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та

ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), клопоче про звільнення її від сплати судового збору за подачу даної заяви, оскільки перебуває у складному матеріальному становищі та не має достатніх доходів.

Відповідно до норм частин 1, 3 ст. 136 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином приписи ст. 136 ЦПК надають суду повноваження вирішити питання лише в частині відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а не звільнення від його сплати.

Приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не додано доказів, що б підтверджували її складне майнове становище. Інших, передбачених у законі умов для звільнення від сплати судового збору теж не встановлено.

Тому, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Водночас, оскільки заява ОСОБА_1 містить вимоги про встановлення двох фактів, що мають юридичне значення, то судовий збір має бути сплачений в розмірі 1331,20 грн. (665,60 грн. + 665,60 грн.).

Оплату судового збору в розмірі 1331,20 грн. необхідно провести за такими реквізитами: отримувач ГУК у Волин.обл/м.Рожище/22030101, код отримувача ЄДРПОУ 38009371, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), рахунок UA058999980313141206000003578 (судовий збір) і, у встановлений судом строк, подати до суду документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Заява не відповідає вимогам статей 175, 177, 318 ЦПК.

Положеннями пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК визначено, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; докази, що підтверджують факт.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У поданій до суду заяві таких вимог не дотримано, оскільки не зазначено конкретної мети встановлення юридичних фактів, а також не зазначено доказів, які підтверджують факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та факт постійного догляду за заявником. Посилання заявника, що встановлення заявлених фактів має для неї юридичне значення є беззмістовним, оскільки таке формулювання саме по собі не свідчить про порушення її прав чи інтересів, як підстави для встановлення заявлених юридичних фактів в судовому порядку та не зазначено доказів, які підтверджують наведені у заяві обставини щодо проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та факту постійного догляду. Тому, ОСОБА_1 слід неухильно виконати вимоги щодо предметного зазначення у заяві мети та доказів, що підтверджують відшукувані факти.

Також, не виконано заявником і вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК щодо зазначення у заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника, заінтересованої особи; не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серію паспорта громадян України заявника, заінтересованої особи; електронну адресу заявника та заінтересованої особи (за наявності).

Далі, не дотримано заявником приписів п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК в частині зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК заявником до заяви не додано її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб.

Отже, заявником не дотримано вказаних вимог процесуального закону. Недоліки заяви слід виправити шляхом подачі до суду: 1) заяви, що буде оформлена відповідно до вимог статей 175, 318 ЦПК; 2) документа, що підтверджує сплату судового збору; 3) копії заяви та копії документів, що додані до заяви, відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях, 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тому, є підстави для залишення заяви без руху, з наданням заявнику строку для виправлення вказаних вище недоліків заяви.

Керуючись статтями, 175, 177, 185, 318 ЦПК, суд,-

у х в а л и в :

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Надати заявнику для виправлення недоліків заяви семиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог, визначених статтями 175, 177, 318 ЦПК, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Б. Требик