Ухвала суду № 137140432, 03.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9388/26

н/п 2/766/11914/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

03.06.2026 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання припиненим права на стягнення, вилучення запису про іпотеку та заборони відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у червні 2026 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк», у якому просить:

визнати припиненим право АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 02-23 Ф080339П-608 від 31.03.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. (реєстр. № 2708), а саме на двокімнатну квартиру номер АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22269412);

вилучити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку від 31.03.2008р., реєстраційний номер іпотеки: 6912431;

вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження від 31.03.2008р., реєстраційний номер обтяження: 6912397..

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції суду від 03.06.2026 року матеріали цивільної справи та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 року передано Головуючому судді Шестаковій Я.В. 03.06.2026 року.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прийнятого 03.12.2025 року Верховною Радою України, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється в розмірі 3328,00 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В порушення зазначених норм, заявником при зверненні до суду із вищезазначеними вимогами не сплачено судовий збір за три вимоги немайнового характеру, натомість позивачем додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн., тобто з одну вимогу немайнового характеру

При цьому, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання припиненим права відповідача на звернення стягнення на предмет іпотеки, про вилучення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку та про вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису про обтяження. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі об`єднання у позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Однак до позовної заяви додано документ про сплату судового збору лише в розмірі 1064,96 грн, що відповідає ставці судового збору за одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за дві інші заявлені вимоги немайнового характеру та надати суду документ, що підтверджує його сплату у встановленому законом розмірі.

До того ж, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Судом встановлено, що представником позивача позовну заяву подано до суду через електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». Разом з тим, у порушення вимог частини першої статті 177 ЦПК України, позивачем не надано доказів направлення до електронного кабінету відповідача в зазначеній підсистемі копії позовної заяви та доданих до неї документів, хоча Акціонерне товариство «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) має зареєстрований електронний кабінет у цій підсистемі.

У наданих позивачем документах відсутня квитанція про направлення позовної заяви з додатками в електронний кабінет відповідача.

Окрім цього суд звертає увагу, що згідно ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, у разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Як правило, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 753/2187/17).

Отже, реалізація права на судовий захист передбачає обов`язок позивача не лише вказати на порушення свого права, а й обрати належний та ефективний спосіб його захисту, який відповідає змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин.

Разом із тим, аналіз змісту поданої позовної заяви свідчить, що позивачем обрано спосіб захисту, який сформульовано нечітко та не дає можливості однозначно встановити предмет спору і межі судового розгляду. Зокрема, позивач просить визнати припиненим право АТ «Сенс Банк» на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 02-23 Ф080339П-608 від 31.03.2008 року, однак не зазначає, якому саме способу захисту, передбаченому статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідає така вимога. При цьому право на звернення стягнення на предмет іпотеки є похідним від прав іпотекодержателя та не є самостійним цивільним правом, припинення якого прямо передбачено законом. Крім того, прохальна частина позовної заяви не містить належної конкретизації способу відновлення порушеного права. За таких обставин позивачу необхідно уточнити зміст першої позовної вимоги та конкретизувати належний спосіб захисту порушеного права відповідно до положень статті 16 ЦК України та Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків, зокрема, шляхом надання суду доказів доплати судового збору, підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів відповідачу, а також конкретизації способу захисту цивільного права.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання припиненим права на стягнення, вилучення запису про іпотеку та заборони відчуження нерухомого майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяЯ. В. Шестакова