Рішення № 137138972, 03.06.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1589/26

Єдиний унікальний № 742/1540/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Давидчука Д.П.,

за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін.

Представник АТ «Універсал Банк» Худак А.А. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг Monobank від 20 травня 2022 року у загальному розмірі 204 677 гривень 25 копійок та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після підписання Анкети-заяви відповідачці через мобільний додаток було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку № НОМЕР_2 із встановленим кредитним лімітом, при цьому умови кредитування передбачали пільгову ставку 0,00001% річних та базову відсоткову ставку у розмірі 37,2% річних.

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися коштами, проте відповідачка порушила умови договору, не надаючи своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, що призвело до виникнення прострочення.

Внаслідок неналежного виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у сумі 204 677,25 грн, яка складається з основного боргу в розмірі 198 184,93 грн та пені у сумі 6 492,32 грн.

У зв`язку з ухиленням відповідачки від добровільного повернення боргу та тривалим порушенням законних прав Банку, позивач звернувся до суду з даним позовом для примусового стягнення вказаних коштів

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, 21.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві зазначила, що просить розглянути справу за її відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. У поданому відзиві проти позову заперечила. Свої доводи мотивувала недоведеністю розрахунку заборгованості, неспівмірністю відсоткової ставки принципам справедливості та скрутним матеріальним становищем, що перешкоджає виконанню зобов`язань.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

АТ «Універсал Банк» реалізує проєкт monobank, у межах якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, обслуговування яких здійснюється дистанційно через мобільний додаток, а платіжним інструментом є картка monobank.

Особливістю проєкту є відсутність відділень банку та можливість користування кредитним лімітом, у тому числі з послугою переведення витрат у розстрочку.

20.05.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 20.05.2022 року, встановила мобільний додаток monobank.

В Анкеті-заяві від 20.05.2022 року ОСОБА_1 погодилась, що заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становлять договір про надання банківських послуг, а також підтвердила, що ознайомлена та погоджується з зазначеними умовами.

Згідно з Тарифами Банку пільговий період становить до 62 днів; пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; базова відсоткова ставка 3,1% на місяць (37,2% річних); підвищена відсоткова ставка у разі прострочення 6,2% на місяць (74,4% річних),.

Відповідно до розрахунку Банку, заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 204 677,25 грн, з яких: 198 184,93 грн основний борг; 0,00 грн відсотки; 6 492,32 грн пеня.

Підставою позову є невиконання відповідачем кредитних зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів.

V. Норми права, що підлягають застосуванню та висновки суду.

20.05.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, встановила мобільний додаток monobank, отримала платіжну картку № НОМЕР_2 та відкрила поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Своїм підписом на Анкеті-заяві відповідач беззастережно підтвердила, що на момент укладення Договору вона ознайомилася та погоджується з його умовами, зокрема Паспортом споживчого кредиту, Тарифами та Умовами обслуговування. Відповідно до положень Договору, Клієнт погодилася, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими нею, а ПІН-код, встановлений при активації картки, є аналогом її власноручного підпису.

В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг позичальник просить відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку. У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту (надалі по тексту - кредитний договір).

За нормою ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Користування відповідачем кредитними коштами також підтверджується наданою позивачем випискою про рух коштів по картці з 20.05.2022 по 04.01.2026.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов укладеного з відповідачкою договору про надання банківських послуг, позивачем надавалися відповідачці в кредит грошові кошти,. Однак відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконала, з огляду на що у неї утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача становить 204 677,25 грн, з яких: 198 184,93 грн основний борг, 6 492,32 грн пеня

Щодо стягнення пені у розмірі 6 492,32грнсуд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 6 492,32 грн пені, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Встановивши зазначені обставини та враховуючи, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позивач довів наявність між сторонами кредитних правовідносин, факт їх порушення відповідачем та розмір заборгованості, що виникла.

Відтак, позовні вимоги за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.05.2022 року підлягають задоволенню лише в частині стягнення 198 184,93 грн основного боргу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.

Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).

Щодо заперечень відповідачки про недоведеність розрахунку заборгованості, суд зазначає, що позивачем на підтвердження своїх вимог надано деталізований розрахунок та виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 20.05.2022 року. Згідно з усталеною судовою практикою, виписка з банківського рахунку є належним та достатнім доказом, що підтверджує рух коштів, надання кредитного ліміту та його використання позичальником.

Відповідачкою не спростовано належними та допустимими засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 198 184,93 грн за основним боргом. Зокрема, ОСОБА_1 не надано суду власного контррозрахунку або доказів, які б свідчили про інший розмір заборгованості чи факт її повного або часткового погашення, що не відповідає вимогам ст. 81 ЦПК України щодо тягаря доказування.

Суд також відхиляє доводи про несправедливість відсоткової ставки. Підписавши 20.05.2022 року Анкету-заяву, ОСОБА_1 беззастережно підтвердила, що ознайомлена з Тарифами та Умовами банку, які є невід`ємною частиною договору. Встановлена ставка у розмірі 37,2% річних була погоджена сторонами на засадах свободи договору та відповідала умовам кредитування продукту «Monobank» на момент укладення правочину. Факт користування кредитними коштами після ознайомлення з тарифами свідчить про прийняття відповідачкою цих умов.

Таким чином, оскільки відповідачка не спростувала твердження позивача шляхом реалізації стандарту «більшої переконливості» та не надала жодних доказів на підтвердження своєї позиції, її заперечення є необґрунтованими та до уваги судом не приймаються.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною наявність заборгованості за основним боргом у розмірі 198 184,93 грн, яка підлягає стягненню

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, згідно з його усталеною практикою, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

VI. Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позов задоволено на 96,8% (198 184,93 грн від 204 677,25 грн), з відповідача на користь банку підлягає стягненню 2 578,05 грн судового збору, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265, 280-284 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.05.2022 року у розмірі 198 184 (сто дев`яносто вісім тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 93 копійки основного боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 578 (дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім) гривень 05 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк», код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Автозаводська, 54/19.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 03.06.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК