Рішення № 137138831, 04.06.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4125/26

Провадження № 2/750/2505/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар судових засідань Суконнова В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

у квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - Позивач) з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в якому просить стягнути заборгованість за договором позики № 128/91011695 від 15 червня 2019 року в сумі 55240 грн 00 коп.

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 14 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та Відповідачем укладено договір позики № 128/91011695, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 7000,00 грн. на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок. Відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю проценти від суми позики. Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит у порядку, передбаченому умовами договору, однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. На даний час право вимоги до Відповідача за договором позики № 128/91011695 від 15 червня 2019 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», а тому Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

У судове засідання представник Позивача не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання, в якому просить справу розглянути за її відсутності, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено судом на 04.06.2026.

В судове засідання Відповідач, будучим належним чином повідомленим про розгляд справи рекомендованим листом, повторно не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20 від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15 червня 2019 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та Відповідачем був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 128/91011695, відповідно до умов якого банк надав клієнту кредит у розмірі 7000 грн строком на 14 днів, відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 2 % відсотка на день (а.с. 9).

Даний договір підписаний власноручним підписом Відповідача.

Згідно з пунктом 4.10 кредитного договору, позичальник визнає, що позикодавець уклав договір, ґрунтуючись на заявах (наданій інформації) позичальника, та вони мають істотне значення для позикодавця.

Відповідно до пункту 4.11 кредитного договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він:

- отримав від позикодавця до укладення цього договору інформацію, вказану в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

- до моменту укладення цього договору належним чином ознайомився з Правилами надання позик;

- дає свою безумовну та безвідкличну згоду на безстрокову обробку, зберігання та використання його персональних даних без будь-яких обмежень з метою виконання позикодавцем умов цього договору та статутної діяльності позикодавця.

Згідно з підпунктом 3.1. кредитного договору позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику.

Відповідно до підпункту 3.2. кредитного договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики в повному обсязі у дату підписання цього договору.

Згідно з підпунктом 3.3. кредитного договору позичальник повертає суму позики шляхом внесення готівкових коштів у касу позикодавця або на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до підпункту 3.5. кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути суму позики у повному обсязі та сплатити плату за договором у строк до 28 червня 2019 року.

Згідно з пунктом 2.1. кредитного договору позичальник повинен сплатити позикодавцю плату за договором у розмірі 1960,00 грн, яка визначається з розрахунку (за фіксованою незмінною ставкою) 2% від суми позики за кожен день користування в межах строку, передбаченого пунктом 3.5 Договору.

Таким чином, ТОВ «Партнер Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановленому договором.

Однак, у порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, не погасив суму заборгованості у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

28 грудня 2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» і ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу № 01.02-91/23, відповідно до умов ТОВ «Партнер Фінанс» відступило, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги до боржників, визначеними в реєстрі боржників (а.с.18-25).

Згідно рішення єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» від 25.03.2024 року №1, назву товариства було змінено з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на ТОВ «Свеа Фінанс» (а.с.32).

У пункті 2.1. договору факторингу визначено, що у відповідності до умов цього договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором.

Пункт 2.2. договору визначає, що загальний розмір заборгованостей складає 1 203 463 576,49 грн згідно з реєстром боржників, який складається сторонами в паперовому вигляді та у формі електронного документа.

Реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за Кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього договору. Реєстр боржників у формі електронного документа передається клієнтом фактору на електронному носії (з додатковою інформацією за кредитними договорами) і повинен повністю відповідати реєстру боржників на паперовому носії, підписаному сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у реєстрі боржників на паперовому носії та реєстру боржників на електронному носії, перевагу має інформація реєстру боржників на паперовому носії (пункт 2.3. договору).

Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами реєстру боржників та виконання фактором умов пунктів 4.1 4.4 цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами (відповідно до реєстру боржників). Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

У пункті 4.1. договору сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 1 100 076,09 грн.

Фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього договору, на рахунок клієнта, вказаному в розділі 14 цього договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору (пункт 4.2 договору).

Оплата вважається здійсненою в момент зарахування на рахунок Клієнта, вказаний в розділі 14 цього договору, грошових коштів в сумі, що вказана в пункті 4.1 цього договору (пункт 4.3. договору).

Клієнт сплачує фактору плату, що зазначена у пункті 2.5 цього договору, протягом 5(п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору на рахунок фактора, вказаний в розділі 14 цього договору.

Відповідно до Реєстру боржників № 4 до договору факторингу № 01.02-91/23 від 28.12.2023, ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 128/91011695 від 15 червня 2019 року в сумі 55240 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 7000 грн; заборгованість за відсотками 1468,80 грн; заборгованість за пенею 46771,20 грн (а.с.30-31).

Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору заборгованість Відповідача перед ТОВ «Свеа Фінанс» за договором № 128/91011695 від 15 червня 2019 року складає 55240 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 7000 грн; заборгованість за відсотками 1468,80 грн; заборгованість за пенею 46771,20 грн (а.с.12-17).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526, частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд доходить висновку, що факти виникнення між Позивачем та Відповідачем кредитних правовідносин, отримання Відповідачем та використання коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту та процентів, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

Разом з тим, станом на червень 2019 року діяла норма ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, відповідно ч.ч.1-2 якої споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Так, як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 відповідно до Договору позики взяв у борг кошти у сумі 7000 грн, від так, враховуючи норми ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, до стягнення підлягає заборгованість за пенею у розмірі половини суми, одержаної за договором, а саме: 3500 грн.

Таким чином заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 7000 грн, плати за позику згідно з пунктом 2.1. кредитного договору у розмірі 1468,80 грн, пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 3 500 грн, а всього - 11 968,80 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з Відповідача на корить Позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Іллінська, 8, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 37616221) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором позики № 128/91011695 від 15 червня 2019 року в сумі 11968 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 576 (п`ятсот сімдесят шість) гривень 94 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя