Рішення № 137137794, 03.06.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/237/26

№ провадження 2/196/409/2026

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 07.04.2023 року ОСОБА_1 та АТ «ТАСКОМБАНК» підписали Заяву-договір №002/19884679-СК_SB про надання кредиту.

ОСОБА_1 належним чином умови вказаного кредитного договору не виконувала, внаслідок чого у неї перед позивачем станом на 30.09.2025 року утворилася заборгованість за Заявою-договором №002/19884679-СК_SB про надання кредиту від 07.04.2023 року у розмірі 54 209,22 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 30 000,00 грн.; заборгованість за процентами 24 209,22 грн.

Крім того, 07.04.2023 року АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклали Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №0/19878648-VR .

Відповідачка належним чином умови вказаного кредитного договору не виконувала, внаслідок чого у неї перед позивачем станом на 30.09.2025 року утворилася заборгованість за Заявою-договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №0/19878648-VR від 07.04.2023 у розмірі 19 277,25 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 000,00 грн; заборгованість за процентами 9 277,25 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини позивач просить стягнути? з відповідачки на їх користь? заборгованість за кредитними договорами №002/19884679-СК_SB від 07.04.2023 та №0/19878648-VR від 07.04.2023 в сумі 73 486,47 грн., а також судові витрати по справі.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2026 року позовну заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без руху та позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви (Т.2 а.с.90).

У встановлений судом строк позивач усунув зазначені в ухвалі недоліки (Т.2 а.с.93-99).

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня??2026 року? позовну заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті (Т.2 а.с.68).

З метою належного повідомлення відповідачці ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію зазначеної ухвали та судові повістки про виклик до суду, які були вручені одержувачу (Т.2 а.с.107, 109).

Відповідачка своїм правом на подання відзиву на позов не скористалася.

Представник позивача Акціонерного товариства "Кредобанк" - адвокат Матула В.Ю.в судове засідання не з`явилася, надіславши до суду заяву, відповідно до якої прохала розгляд справи проводити у відсутність представника, позовні вимоги підтримують повністю та не заперечують проти постановлення заочного рішення (Т.2 а.с.104-106).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи в суді (Т.2 а.с.107,109), причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслала.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

03 червня 2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,? ? встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено та вбачається з наданих доказів, що 07.04.2023 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №002/19884679-СК_SB про надання кредиту. Факт укладання підтверджується копією договору, до якого долучено Додатковий договір, згідно з якими АТ «ТАСКОМБАНК» відкрило позивачу кредитну лінію з кредитним лімітом 30 000,00 грн., строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації.

Крім того, АТ «ТАСКОМБАНК» ознайомив відповідачку з умовами кредитування шляхом підписання Додаткового договору до Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №0/19878648-VR від 07.04.2023 та Паспорту споживчого кредиту за Пакетом послуг «Кредитка» (для продукту «Карта «Very Card») (Т.1 а.с. 13-33).

Доказів на спростування факту укладення Заяви-договору, Додаткового договору, довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб відповідачем, Паспорту споживчого кредиту не надано. Підписавши Заяву-договір та супутні до нього документи, які разом складають Кредитний договір, відповідачка погодилася з його умовами та правилами надання банківських послуг від АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідно з умовами кредитування.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №732/670/19.

На підтвердження видачі банком кредитних коштів надано виписку руху коштів по рахунку позичальника за період з 07.04.2023 року по 30.09.2025 року (Т.1 а.с.46-250, Т.2 а.с.1-66).

Згідно розрахунку заборгованості за Заявою-договором №002/19884679-СК_SB про надання кредиту від 07.04.2023 року, заборгованість відповідачки станом на 30.09.2025 р. становить 54 209,22 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 30 000,00 грн.; заборгованість за процентами 24 209,22 грн., та згідно розрахунку заборгованості за Заявою-договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №0/19878648-VR від 07.04.2023, заборгованість відповідачки станом на 30.09.2025 р. становить 19 277,25 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 000,00 грн; заборгованість за процентами 9 277,25 грн. (Т.1 а.с.37-45).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитні договори були підписані відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачкою підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладених договорів виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитних договорах, та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачкою умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни.

У свою чергу, відповідачка будь-яких доказів на спростовування розрахунку заборгованості здійснених позивачем, суду не надав.

Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладені кредитні договори, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем надана платіжна інструкція № 2271235495 від 17.02.2026 р. про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. (а.с.1).

Також, позивачем надана платіжна інструкція № 1270 від 08.04.2026 р. про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. (Т.2 а.с.99).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в загальній сумі сумі 5 324,80 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 09806443):

- заборгованість за кредитним договором №002/19884679-СК_SB від 07.04.2023 у розмірі 54 209 (п`ятдесят чотири тисячі двісті дев`ять) грн. 22 коп.., з яких: заборгованість по тілу кредиту 30 000,00 грн.; заборгованість за процентами 24 209,22 грн.;

- заборгованість за кредитним договором №0/19878648-VR від 07.04.2023 у розмірі 19 277 (дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 25 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 000,00 грн; заборгованість за процентами 9 277,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 09806443) судовий збір в загальній сумі 5 324,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 03.06.2026 року.

Суддя: Д.Г. Костюков