Ухвала суду № 137135584, 05.06.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/349/26

Провадження № 1-кс/302/164/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року селище Міжгір`я

Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРДВЕР» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, відомості про яке 13.03.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071110000058 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

у с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшло клопотання представника ТОВ «ТЕРДВЕР» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, відомості про яке 13.03.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071110000058.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження № 12026071110000058 від 13.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. У межах цього кримінального провадження ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.04.2026 у справі № 302/349/26 було накладено арешт на деревину породи дуб, яка належить ТОВ «ТЕРДВЕР», а саме круглі лісоматеріали, пиловник дуба, що був вилучений та переданий на зберігання не власнику майна, а фактично залишений у розпорядженні органу досудового розслідування без забезпечення належних умов збереження такого майна.

Зазначало, що в подальшому застосування арешту саме в тому вигляді, в якому він існує наразі, відпала потреба, а подальше перебування деревини під арештом без належного зберігання призводить до фактичного знищення майна, втрати його первісної якості, товарної вартості, можливості подальшої переробки та завдання ТОВ «ТЕРДВЕР» значних збитків. Тобто через бездіяльність органу досудового розслідування та неналежне зберігання деревина псується, всихається, розтріскується, втрачає клас якості, уражається вологою, грибком, гниллю та поступово втрачає свою первісну вартість.

Фактично на сьогодні існує реальна загроза того, що після завершення досудового розслідування або після скасування арешту ТОВ «ТЕРДВЕР» буде повернуто вже не те майно, яке було вилучено, а пошкоджену, зіпсовану та знецінену деревину, яка за своїми властивостями вже не відповідатиме первісному стану. У такому випадку формальне повернення майна не відновить порушене право власності, оскільки власник отримає майно, яке втратило свою якість та вартість. Саме тому подальше зберігання деревини в теперішньому стані є непропорційним втручанням у право власності та суперечить завданням кримінального провадження.

ТОВ «ТЕРДВЕР» не заперечує проти проведення необхідних слідчих дій, огляду, замірів, фотофіксації, відбору зразків, експертного дослідження, перевірки супровідних документів та інших процесуальних дій, які орган досудового розслідування вважає необхідними. Однак для цього немає потреби тримати всю партію деревини під арештом у неналежних умовах до повної втрати її вартості. Якщо слідству необхідно зберегти докази, воно має можливість здійснити належну фотофіксацію, відеофіксацію, маркування колод, заміри діаметру та довжини, визначення кубатури, відбір зразків, призначення експертизи та після цього передати деревину власнику на відповідальне зберігання або зобов`язати орган досудового розслідування забезпечити спеціалізовані умови зберігання.

Посилалося товариство і на те, що у разі неможливості повного скасування арешту на деревину на цій стадії, ТОВ «ТЕРДВЕР» уважає за доцільним принаймні змінити порядок зберігання деревини та передати її на відповідальне зберігання власнику майна або іншій визначеній судом особі, яка має можливість забезпечити належні умови зберігання необробленої деревини. Такий спосіб буде більш збалансованим, менш обтяжливим для власника та водночас не позбавить орган досудового розслідування можливості використовувати майно як речовий доказ у межах кримінального провадження.

З огляду на наведене вище ТОВ «ТЕРДВЕР» просило скасувати арешт, накладений на належну йому деревину породи дуб у кримінальному провадженні № 12026071110000058 від 13.03.2026 року та повернути зазначену деревину власнику майна ТОВ «ТЕРДВЕР», а в разі неможливості повного скасування арешту на цій стадії, змінити порядок зберігання арештованої деревини і передати деревину породи дуб на відповідальне зберігання ТОВ «ТЕРДВЕР».

У судове засіданні представник ТОВ «ТЕРДВЕР» ОСОБА_3 не з`явився повторно, хоча повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду клопотання.

Слідчий ОСОБА_4 також у судове засіданні не з`явився, проте подав 05.06.2026 слідчому судді письмову заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, у задоволенні клопотання відмовити та водночас зазначив про можливість переміщення даної деревини, на яку накладено арешт, до накритого приміщення на території Міжгірського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» з метою недопущення її псування.

Дослідивши клопотання і додані до нього документів, оглянувши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить таких висновків.

Слідчим суддею установлено, що слідчим відділенням ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026071110000058 від 13.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.03.2026, зокрема накладено арешт на тимчасово вилучене майно в цьому ж кримінальному провадженні - деревину в кількості 37 штук, довжиною від 2,60 м до 3,20 м, загальною кубомасою 18 куб. м породи «Дуб» із забороною будь-яким особам розпоряджатися, відчужувати та користуватися цим майном до прийняття рішення про скасування арешту.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16.04.2026 зазначена ухвала слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.03.2026 залишена без змін.

З цієї ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

За приписами п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження та арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу приписів ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення про: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь утручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 10 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За приписами ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Частина 3 статті 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Лісоматеріали є речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 13.03.2026.

Як установлено під час розгляду клопотання на даний час у кримінальному провадженню тривають слідчі дії, досудове розслідування на теперішній час незавершене. Доказів того, що на даній стадії досудового розслідування обраний захід забезпечення, як арешт майна, втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі про накладення арешту, клопотання ТОВ «ТЕРДВЕР» не містить, а відтак необхідність арешту майна не відпала та відповідає інтересам досудового розслідування з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

За таких обставин та керуючись наведеними вище нормами законодавства, обставин вчинення дій, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, стадії досудового розслідування кримінального провадження та процесуальних, слідчих дій, які проводяться у ході досудового розслідування, необхідність збереження майна як речового доказу, слідчий суддя підстав для скасування арешту майна не вбачає.

Водночас твердження представника ТОВ «ТЕРДВЕР» ОСОБА_3 про те, що на даний час дана деревина зберігається в умовах, які непристосовані для її зберігання на відкритій місцевості відповідно до доданих ним до клопотання світлин і це призводить до її псування, на переконання слідчого судді, заслуговує на увагу. До того ж це і не заперечив слідчий, який надав слідчому судді письмове пояснення від 04.06.2026 про можливість перемістити вилучену деревину з відкритої місцевості до накритого приміщення на території Міжгірського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» за адресою: вул. Незалежності, 64 селища Міжгір?я Хустського району Закарпатської області і при цьому наявна письмова згода начальника цього Міжгірського надлісництва ОСОБА_5 про прийняття цієї деревини для належного зберігання до накритого приміщення з метою недопушення її псування та пошкодження. За таких обставин та з метою недопущення необґрунтованого порушення прав, свобод і охоронюваних законом інтересів володільця майна, слідчий суддя доходить висновку про необхідність змінити порядок зберігання цієї деревини як речового доказу, задовольнивши клопотання частково.

Керуючись статями 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРДВЕР» ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного в кримінальному провадженні, відомості про яке 13.03.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071110000058 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, задовольнити частково.

Змінити порядок зберігання речового доказу, на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.03.2026, а саме деревини в кількості 37 штук, довжиною від 2,60 м до 3,20 м, загальною кубомасою 18 куб. м породи «дуб», передавши цю деревину на відповідальне і належне зберігання до Міжгірського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» за адресою: вул. Незалежності, 64 селище Міжгір?я Хустського району Закарпатської області до прийняття рішення про скасування арешту.

У задоволені решти вимог клопотання відмовити.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1