Рішення № 137135571, 05.06.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1049/26

2/301/793/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

20 березня 2026 року ТОВ «ФК «Позика» звернулося в Хустський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №86135466 від 04.11.2021 року в сумі 20400 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 04 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Кредитний договір №86135466 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язувався надати відповідачу кредит в розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 6000 грн.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» і ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу №01092025/1, на підставі якого від ТОВ «ФК «Ірбіс» до ТОВ «ФК «Позика» відступлено права вимоги до відповідача за Кредитним договором.

ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим сума його заборгованості перед ТОВ «ФК «Позика» становить 20400 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6000 грн., заборгованість за відсотками 14400 грн.

Позивач ТОВ «ФК «Позика» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №86135466 від 04.11.2021 року в сумі 20400 грн. та судові витрати на загальну суму 8162,40 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір, 5500 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 24.03.2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Іршавського районного суду Закарпатської області.

13 квітня 2026 року вказана справа надійшла в Іршавський районний суд Закарпатської області та її розподілено для розгляду судді Пітерських М.О.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 14.04.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.05.2026 року за клопотанням представника позивача Сімутіна М.Р. витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та про зарахування на цей рахунок 04.11.2021 року грошових коштів в сумі 6000 грн. від ТОВ «ФК «Ірбіс», через платіжного провайдера (платіжну систему «iPay.ua») ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

На виконання ухвали суду від 12.05.2026 року, 01 червня 2026 року від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація.

Представник позивача Міньковська А.В., будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, згідно прохальної частини позовної заяви просила розглянути справу без участі представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.12-13,98,99).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, поважність неявки не підтвердив, відзиву на позов не подав (а.с.63,83,100).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 та 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що 04 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено Договір про надання фінансового кредиту №86135466 (далі Кредитний договір) (а.с.28-39).

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору, за цим Договором Товариство надає кредит клієнту у розмірі 6000 грн. з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2. цього Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору (а.с.29).

Відповідно до п.3.2. Кредитного договору, за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%; протягом пільгового періоду 30 календарних днів з 04.11.2021 року по 04.12.2021 року пільгова процентна ставка (знижка) становить 2%; протягом стандартного періоду 60 календарних днів з 05.12.2021 року по 02.02.2022 року стандартна процентна ставка становить 3% (а.с.29).

Згідно з п. 3.4., 4.1. Кредитного договору, мета кредитування задоволення власних потреб клієнта, що не суперечать чинному законодавству України та не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю. Видача (надання) Товариством кредиту клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки (а.с.29,30).

Надання відповідачу 04.11.2021 року кредиту в сумі 6000 грн. шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» №3152_251024113044 від 24.10.2025 року (а.с.51).

Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 31.05.2026 року №БТ/Е-22740, наданого на виконання ухвали суду від 12.05.2026 року про витребування доказів, банківська картка № НОМЕР_2 була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 , на яку 04 листопада 2021 року було зарахування коштів в сумі 6000 грн. (а.с.104).

Згідно з п. 4.2., 4.3. Кредитного договору, клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 02.02.2022 року (далі строк кредитування) шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Клієнт має право на дострокове погашення (повернення) кредиту (а.с.30).

Відповідно до п. 7.2., 7.2.1., 7.2.3. Кредитного договору, клієнт зобов`язаний повністю повернути кредит відповідно до п.4.2. цього Договору та сплачувати Товариству проценти за користування кредитом відповідно до п. 3.1., 3.2. цього Договору (а.с.32).

Пунктами 7.3., 7.3.1., 7.3.2. Кредитного договору ТОВ «ФК «Ірбіс» надано право на повернення клієнтом суми кредиту у повному обсязі та на одержання від клієнта передбачених цим Договором процентів за кредитом та/або штрафних санкцій за кредитом (а.с.32).

На підставі Договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року (а.с.40-49) ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило на користь ТОВ «ФК «Позика» права вимоги до відповідача за Кредитним договором, що підтверджується: копією платіжної інструкції №6054383 від 02.09.2025 року (а.с.54), копією Акту приймання-передачі реєстру прав вимог від 01.09.2025 року (а.с.15) і станом на дату укладення Договору факторингу заборгованість відповідача за кредитним договором становила 20400 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 6000 грн., сума заборгованості за відсотками 14400 грн. (а.с.19).

ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, натомість його контрагенти свої зобов`язання за Кредитним договором виконали, надавши відповідачу грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №86135466 від 04.11.2021 року за період з 04.11.2021 року по 02.02.2022 року заборгованість ОСОБА_1 становила 20400 грн. (а.с.55-57).

Дана сума складається з:

- заборгованості за тілом кредиту 6000 грн.,

- заборгованості за відсотками 14400 грн.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним кредитним договором, суд не має підстав піддавати його сумніву.

Відзиву на позов, доказів на спростування позовних вимог та доказів відсутності заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с.1) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- копію Договору №39493634/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» і адвокатом Горобей Р.Г. (а.с.22-27);

- копію Додаткової угоди №86135466 від 16.02.2026 року до Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року (а.с.50);

- копію Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості, на суму 5500 грн. (а.с.20);

- копію Акту надання послуг адвокатом Горобей Р.Г. на підтвердження факту надання правової допомоги ТОВ «ФК «Позика» від 16.02.2026 року про стягнення кредитної заборгованості, на суму 5500 грн., з яких: 1) письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин 500 грн. за 0,5 год. (1000 грн. за 1 год.); 2) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» - 1500 грн. за 1 год.; 3) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 3000 грн. за 2 год. (1500 грн. за 1 год.); 4) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 500 грн. за 0,5 год. (1000 грн. за 1 год.) (а.с.16).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 4000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на загальну суму 6662,40 грн., що складаються з судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду в сумі 2662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», юридична адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17, літера Б, код ЄДРПОУ 39493634, заборгованість за Кредитним договором №86135466 від 04 листопада 2021 року в сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», юридична адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17, літера Б, код ЄДРПОУ 39493634, судові витрати в сумі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05 червня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських