Ухвала суду № 137134352, 01.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11365/26

Провадження № 1-кс/643/4526/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у межах кримінального провадження № 22025220000000007 від 02.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Білярі, Одеської області, громадянки України, незаміжньої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 01.06.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №22025220000000007 від 02.01.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що не пізніше 23.04.2026 у громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на території сел. Старий Мерчик Богодухівського району Харківської області, виник кримінальний протиправний намір, направлений на поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, із можливістю їх ідентифікації на місцевості, та яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

У подальшому, ОСОБА_5 , з метою реалізації вказаного кримінального протиправного наміру, перебуваючи на ділянці місцевості вздовж траси М03, яка розташована після сел. Коротич Харківського району Харківської області в напрямку руху до м. Валки Богодухівського району Харківської області, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 23.04.2026, шляхом візуального спостереження, здійснила збір інформації про розташування Збройних Сил України, а саме розташування військовослужбовців ЗС України, поряд з перехрестям автомобільних доріг М03 та М29, яка розташована після сел. Коротич Харківського району Харківської області в напрямку руху до м. Валки Богодухівського району Харківської області.

Далі, ОСОБА_5 , будучи обізнаною про збройну агресію рф проти України, а також дію спеціального режиму воєнного стану на всій території України, у період з 06 год. 52 хв. по 06 год. 55 хв. 23.04.2026, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи застосунок «Telegram», здійснила поширення зібраної інформації під час розмови у застосунку «Telegram» особі на ім`я « ОСОБА_7 », а саме місця розташування військовослужбовців ЗС України, поряд з перехрестям автомобільних доріг М03 та М29, яка розташована після сел. Коротич Харківського району Харківської області в напрямку руху до м. Валки Богодухівського району Харківської області.

Згідно з відомостями тактичної групи ППО «Харків» Збройних Сил України на ділянці місцевості, а саме ділянці лісосмуги розташованої за географічними координатами 49.972827, 35.989225, вздовж траси М03, після сел. Коротич Харківського району Харківської області, між логістичним центром Нової Пошти (49.965511, 36.009310) та АЗС «Овіс» (вулиця Сонячна, 39, Коротич, Харківська область), 23.04.2026 виконувались завдання за призначенням підрозділами Сил оборони України.

Вищезазначені відомості у відкритому доступі не розміщувались та не надавались іншим особам для поширення.

01.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується наступними доказами: протоколом обшуку від 01.06.2026 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, сел. Старий Мерчик, вул. Миру, 7, протоколами НСРД, відповіддю угрупування ППП «Харків», іншими матеріалами кримінального провадження.

З урахуванням здобутих органом досудового розслідування доказів ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду: ОСОБА_5 , розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи передбачене санкцією статті покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Додатково, варто врахувати проживання підозрюваної в безпосередній близькості районів активних бойових дій, де в умовах збройної агресії російської федерації проти України відсутня повноцінна можливість забезпечення повного контролю за окремими ділянками державного кордону з РФ та лінії розмежування, що також може сприяти переховуванню підозрюваної від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: слідство у вказаному провадженні перебуває на початковому етапі, заплановано проведення ряду слідчих та розшукових дій, ОСОБА_5 достовірно розуміє суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, у зв`язку із чим, будучи без запобіжного заходу, або із запобіжним заходом не пов`язаним із триманням під вартою, матиме реальну можливість знищити, сховати, спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема засоби зв`язку, які остання використовувала для поширення відомостей про розташування військовослужбовців ЗСУ та наразі не відшукані органом досудового розслідування;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: поширення ОСОБА_5 відомостей про розташування військовослужбовців ЗСУ, дає підстави вважати про її негативну налаштованість до суверенітету та незалежності України, а також військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які забезпечують національну безпеку України, свідчить про можливість підозрюваного продовжити вчинення кримінальних правопорушень у яких він підозрюється та вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Враховуючи викладене, більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам.

У зв`язку з викладеним, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , що підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, зважаючи на наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, через недоведеність ризиків. Вказав, що будь яких негативних наслідків від дій ОСОБА_5 не настало, вона визнає обставини та співпрацює зі слідством.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, а також повідомив, що суть підозри йому зрозуміла. Зазначила, що не має намірів порушувати процесуальні обов`язки.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання з додатками, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, встановив таке.

Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025220000000007 від 02.01.2025, у якому громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України обґрунтована. Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що ОСОБА_5 , розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи передбачене санкцією статті покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. З урахуванням тяжкості покарання, підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а міцні соціальні зв`язки у місці постійного проживання у цьому випадку не зможуть утримати останню від цього.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує на тій підставі, що ОСОБА_5 розуміє суть інкримінованого злочину та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, та у випадку обрання іншого запобіжного заходу має реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема засоби зв`язку, які остання використовувала для поширення відомостей про розташування військовослужбовців ЗСУ та наразі не відшукані органом досудового розслідування.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: поширення ОСОБА_5 відомостей про розташування військовослужбовців ЗСУ, свідчить про можливість підозрюваного продовжити вчинення кримінальних правопорушень у яких вона підозрюється.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України судом враховано, що ОСОБА_5 раніше не судима, має постійне місце проживання та стабільний дохід. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, передбачає застосування виключного запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Нормами вказаної статті встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи особу підозрюваної, суд приходить до висновку про відсутність перешкод для визначення ОСОБА_5 застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а саме вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, а також, характеризуючі дані про особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, стан його здоров`я, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підставі для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я чи з інших підстав слідчому судді не надано.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з моменту взяття під варту на підставі цієї ухвали.

Строк тримання під вартою рахувати з 15:55 год 01.06.2026.

Строк дії ухвали до 15:55 год 30.07.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 166 400,00 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 01.06.2026 у справі № 643/11365/26 (провадження № 1-кс/643/4526/26) відносно ОСОБА_5 . Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 16:50 04.06.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_8