Рішення № 13713180, 08.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11                                                                                           Справа№ 5015/292/11

Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПетроНік”, м.Каховка, Херсонської області

до відповідача: Державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця”, м.Львів

про стягнення 410500,00 грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача Гуртовий С.А. - представник

від відповідача Чапляк Р.В. - представник

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ПетроНік”, м.Каховка, Херсонської області до Державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця”, м.Львів про стягнення 410500,00 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 25.01.2011р. прийнято позовну заяву до провадження та призначено до судового розгляду. Представник позивача в судове засідання з”явився, вимоги ухвали суду від 25.01.2011р. виконав, докази витребувані судом представив, надав оригінали документів для огляду. Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (Вх.№2481/11 канцелярії суду від 03.02.2011р.), в якій заявник, з врахуванням вимог ст.ст.549,625 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, просить суд стягнути з відповідача у справі 431455,15 грн. заборгованості, зокрема, 410500 грн. основного боргу, 10372,15 грн. пені, 4015 грн. –3% річних та 6568 грн. інфляційних нарахувань. Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку про її відхилення, у зв”язку із наступним. Як вбачається із позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог, вимоги щодо стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, позивачем у позовній заяві не заявлялись та є додатковими вимогами, тому згадана заява позивача по своїй суті не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, та подав відзив на позовну заяву (Вх.№2798/11 канцелярії суду від 08.02.2011р.), у якому суму основного боргу визнав, несплату боргу пояснив відсутністю фінансування та кредиторською заборгованістю за поставлені ним товарно-матеріальні цінності, а також подав клопотання №НХ-418 від 07.02.2011р., у якому просить суд, враховуючи його майновий стан розстрочити виконання рішення в рівних частинах строком на 3 місяці відповідно до п.6 ст.83 ГПК України. В підтвердження даних обставин долучено довідку №НХ-419 від 07.02.2011р. про наявність кредиторської заборгованості.

          Розглянувши документи і матеріали подані суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, Господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

          23.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПетроНік” –Постачальник та Державним територіально-галузевим об”єднанням „Львівська залізниця” - Покупець укладено договір поставки №Л/НХ-09239/НЮ. Згідно до умов даного договору (п.п.1.1,1.2) Постачальник зобов”язується поставити та передати у власність Покупця , а Покупець прийняти й оплатити певний товар, в асортименті та кількості відповідно до Специфікації №1, що є Додатком №1 до даного Договору, що є його невід”ємною частиною. Найменування товару: Машини землерийні (ковшовий автонавантажувач). Ціна товару визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України –гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації №1 (Додаток №1), що передбачено п.4.1 договору. Відповідно до п.4.2 даного договору та Специфікації №1 Додатку №1 до договору, сума даного договору на момент його підписання складає 1040 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 173333,3 грн. За умовами п.5.4 договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до Додаткової угоди №1 про зміну і доповнення до договору поставки від 14.10.2009р., оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем не раніше 60 банківських днів після дати поставки товару.

На виконання умов договору поставки №Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1040 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №П-00000053 від 12.11.2009р. на суму 520000 грн. за довіреністю ЯОЗ №200732/1100 від 19.11.2009р. та №П-00000055 від 20.11.2009р. на суму 520000 грн. за довіреністю ЯОЗ №200767/113 від 18.11.2009р. Приймання товару відповідачем підтверджується також актом прийому-передачі від 21.11.2009р. підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Відповідачем частково здійснено оплату вартості отриманого товару на загальну суму 629500 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.05.2010р., від 11.06.2010р., від 22.06.2010р., від 23.06.2010р., від 24.06.2010р., від 25.06.2010р., від 29.06.2010р., від 30.06.2010р., від 15.07.2010р., від 16.07.2010р., від 19.07.2010р., від 20.07.2010р., від 21.07.2010р., від 22.07.2010р., від 09.08.2010р., від 10.08.2010р.

У зв”язку із частковою оплатою вартості товару, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 410500 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилались вимоги про оплату боргу від 21.09.2010р. №231-1/09 та від 05.11.2010р. №305/11, а також претензії від 08.10.2010р. №247/10 та від 22.11.2010р. №325/11, отримання яких відповідачем підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції №№79025 0021975 0, 7900 2519217 2, 79007 0499367 2, та фіскальним чеком №4334 від 23.11.2010р. Позивачем на вищезазначену вимогу від 21.09.2010р. отримано лист №НХ-3757 від 27.10.2010, у якому відповідач зазначає про сплату заборгованості в розмірі 410500 грн. при наявності фінансування.

Однак, станом на день заявлення позову та прийняття рішення, зазначена сума заборгованості –410500 грн. відповідачем, в порушення умов договору оплачена не була.

За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказів в спростування наведених обставин суду не представлено, доказів оплати не подано.

Враховуючи вищевикладене, подані докази, надані пояснення представника позивача, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Відповідно до пункту ст.83 ГПК України надано право господарському суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити його виконання. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Як вбачається із матеріалів справи, представлених суду доказів, пояснень наданих присутнім представником відповідача, наведених доводів, які свідчать про існування реальних обставин, які ускладнюють виконання рішення у справі, зважаючи на те, що розстрочка виконання рішення сприятиме як можливості ведення господарської діяльності відповідача так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, суд вважає клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення таким, що підлягає задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 4-3,33,34,35,36,43,49, 82,83,84,85,121 ГПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В:

Позов задоволити Стягнути з Державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця” (79007, м.Львів, вул.Гоголя,1, ідентифікаційний код 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПетроНік” (74800, Херсонська область, м.Каховка, Семенівське шосе,9А, ідентифікаційний код 34678552) –410500 грн. основного боргу, 4105 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України. Розстрочити виконання рішення наступним чином:

до 25.02.2011р. оплатити 102625 грн.

до 04.03.2011р. оплатити 102625 грн.

до 11.03.2011р. оплатити 102625 грн.

до 18.03.2011р. оплатити 102625 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду –протягом п”яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом . У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя                                                             Іванчук С.В.

10.02.2011р.