Рішення № 13713151, 08.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11                                                                                           Справа№ 5015/71/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта” в особі Філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба” (м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Арсен” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в розмірі 11 313,45 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2 895,62 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Настенко О.В.- представник, довіреність від 20.12.2010 року

від відповідача :Не з’явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта” в особі Філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Арсен” (м.Львів) про стягнення заборгованості в розмірі 11 313,45 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2 895,62 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.01.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 14.01.2011 року. Ухвалою від 14.01.2011 року розгляд справи відкладено до 21.01.2011 року, у зв’язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 21.01.2011 року розгляд справи відкладено до 31.01.2011 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 31 січня 2011 року розгляд справи відкладено до 08.02.2011 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.01.2011 року, про відкладення від 14.01.2011 року, від 21.01.2011 року, від 31.01.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

07.02.2011 року за вх. №2637/11 позивач подав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

08.02.2011 року в судовому засіданні позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого, розмір пені, нарахованої відповідачу за прострочення оплати, збільшив до 2407,51 грн., розмір нарахованих трьох процентів річних зменшив до 339,40 грн.

08.02.2011 року в судовому засіданні позивач додав до матеріалів справи оригінал Акту звіряння розрахунків від 02.02.2011 року, який підписаний позивачем і відповідачем.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.01.2011 року, про відкладення від 14.01.2011 року, від 21.01.2011 року, від 31.01.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 11.01.2011 року, від 14.01.2011 року, від 01.02.2011 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов’язковою.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 08.02.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

18.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Арсен" та Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта" в особі Управління допоміжних виробництв Філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" (Управління допоміжних виробництв є Відділенням, що знаходиться в підпорядкуванні Філії "Магістральні Нафтопроводи "Дружба" ВАТ "Укртранснафта") уклали договір № ТП-204 (далі по тексту - Договір) про поставку кондитерських та хлібобулочних виробів на орієнтовну суму 200 000, 00 грн.

На виконання даного договору за період 10.03.2009року по 20.03.2009 року відповідачу поставлено продукції на загальну суму 11 313, 45 грн., що підтверджується накладними № 1514 від 10.03.2009 року на суму 1 028, 40 грн., № 1517 від 10.03.2009 року на суму 296, 70 грн., № 1522 від 11.03.2009 року на суму 730, 00 грн., № 1523 від 11.03.2009 року на суму 417, 30 грн., № 1527 від 12.03.2009 року на суму 397,00 грн., № 1528 від 12.03.2009 року на суму 230, 50 грн., № 1534 від 13.03.2009 року на суму 1 202, 90 грн., № 1535 від 13.03.2009 року на суму 547, 50 грн., № 1542 від 16.03.2009 року на суму 1 111, 15 грн., № 1543 від 16.03.2009 року на суму 512, 75 грн., № 1552 від 16.03.2009 року на суму 28, 00 грн., № 1549 від 19.03.2009 року на суму 705, 80 грн., № 1554 від 18.03.2009 року на суму 727, 00 грн., № 1555 від 18.03.2009 року на суму 244,00 грн., № 1561 від 17.03.2009 року на суму 580, 30 грн., № 1563 від 17.03.2009 року на суму 135, 80 грн., № 1569 від 20.03.2009 року на суму 1 239, 05 грн., № 1571 від 19.03.2009 року на суму 171, 00 грн., № 1573 від 20.03.2009 року на суму 365, 60 грн., № 1579 від 20.03.2009 року на суму 642, 70 грн.

Також позивач нарахував відповідачу на суму боргу пеню в розмірі 937, 93 грн., інфляційні в розмірі 1493,38 грн., та 3% річних в розмірі 509,57 грн.

Позивач, подаючи уточнення позовних вимог, нарахував відповідачу пеню у розмірі 2407,51 грн., а також уточнив розмір 3% річних –339,40 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, за підрахунком позивача, сума боргу відповідача перед позивачем становить 11313,45 грн. основного боргу, та штрафні санкції в розмірі 2895,62 грн.

Однак, 08.02.2011 року, позивач у клопотанні про уточнення позовних вимог подав перерахунок пені і річних. За підрахунком позивача, штрафні санкції за договором №ТП-204 від 18.02.2009 року склали 4240,29 грн.

Станом на момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення заборгованості в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ході судового розгляду справи було встановлено, що 18.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Арсен" та Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта" в особі Управління допоміжних виробництв Філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" уклали договір № ТП-204 про поставку кондитерських та хлібобулочних виробів на орієнтовну суму 200 000, 00 грн.

На виконання даного договору за період 10.03.2009року по 20.03.2009 року відповідачу поставлено продукції на загальну суму 11 313, 45 грн. що підтверджується відповідними накладними № 1514 від 10.03.2009 року на суму 1 028, 40 грн., № 1517 від 10.03.2009 року на суму 296, 70 грн., № 1522 від 11.03.2009 року на суму 730, 00 грн., № 1523 від 11.03.2009 року на суму 417, 30 грн., № 1527 від 12.03.2009 року на суму 397,00 грн., № 1528 від 12.03.2009 року на суму 230, 50 грн., № 1534 від 13.03.2009 року на суму 1 202, 90 грн., № 1535 від 13.03.2009 року на суму 547, 50 грн., № 1542 від 16.03.2009 року на суму 1 111, 15 грн., № 1543 від 16.03.2009 року на суму 512, 75 грн., № 1552 від 16.03.2009 року на суму 28, 00 грн., № 1549 від 19.03.2009 року на суму 705, 80 грн., № 1554 від 18.03.2009 року на суму 727, 00 грн., № 1555 від 18.03.2009 року на суму 244,00 грн., № 1561 від 17.03.2009 року на суму 580, 30 грн., № 1563 від 17.03.2009 року на суму 135, 80 грн., № 1569 від 20.03.2009 року на суму 1 239, 05 грн., № 1571 від 19.03.2009 року на суму 171, 00 грн., № 1573 від 20.03.2009 року на суму 365, 60 грн., № 1579 від 20.03.2009 року на суму 642, 70 грн.

02.02.2011 року між позивачем і відповідачем було підписано Акт звіряння розрахунків на суму 11313,45 грн., що фактично підтверджує визнання відповідачем суми основного боргу за договором № ТП-204 від 18.02.2009 року.

На момент подачі позову, за підрахунком позивача, сума боргу відповідача перед позивачем становить 11313,45 грн. основного боргу, та штрафні санкції в розмірі 2895,62 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1, ч.6, ст.231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, 08.02.2011 року, позивач у клопотанні про уточнення позовних вимог подав перерахунок пені і річних, за яким, штрафні санкції за договором №ТП-204 від 18.02.2009 року склали 4240,29 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню за кожний протермінований день від протермінованої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. За уточненим розрахунком позивача, розмір пені за договором № ТП-204 від 18.02.2009 року складає 2407,51 грн.

Пеня підлягає задоволенню та стягненню з відповідача частково у розмірі 1249,67 грн. за договором № ТП-204 від 18.02.2009 року, оскільки, при розрахунку пені, що поданий до позовної при уточненні позовних вимог, позивачем допущено помилки, що зазначені при його перевірці (розрахунок пені, зроблений судом додається).

У зв’язку з вищенаведеним суд відзначає, що позивачем у справі при визначені розміру пені, яка підлягає до стягнення з відповідача за договором, не дотримано обмежень, встановлених ч.6 ст.232 ГК України, тому судом здійснено перерахунок пені, відповідно до якого, не підлягає стягненню пеня на суму 1157,84 грн. (2407,51 грн. –1249,67 грн. = 1157,84 грн.)

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.4 ст.232 ГК України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

З врахуванням зазначених норм законодавства, позивач нарахував відповідачу за договором № ТП-204 від 18.02.2009 року інфляційні втрати в розмірі 1493,38 грн. Однак, інфляційні втрати підлягають задоволенню та стягненню з відповідача частково у розмірі 1491,11 грн., відповідно до розрахунку зробленого судом. (101,1 * 99,9 * 99,8 * 100,8 * 100,9 * 101,1 * 100,9 * 101,8 * 101,9 * 100,9 * 99,7 * 99,4 * 99,6 * 99,8 * 101,2 * 102,9 * 100,5 * 100,3 = 113,18%

113,18% * 11313,45 грн. / 100% = 12804,56 грн. –11313,45 грн. = 1491,11грн.)

Отже, не підлягають стягненню інфляційні втрати на суму 2,27 грн. (1493,38 грн. –1491, 11 грн. = 2,27 грн.)

Також, позивачем було нараховано відповідачу, в уточненні позовних вимог, три проценти річних від простроченої суми за період з 08.02.2010 року по 07.02.2011 року на суму 339,40 грн.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта” в особі Філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Арсен” в частині стягнення заборгованості в сумі 14393,63 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п. ”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №4189 від 14.12.2010 року та платіжне доручення №4210 від 15.12.2010 року на загальну суму 142,09 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №4188 від 14.12.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Арсен»(79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ЄДРПОУ 363661131 р/р 26000900003463 в філії ВАТ «Укрексімбанк»у м. Львові МФО 325718) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта” в особі Філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба” (79000, м. Львів, вул. Липинського, 12. ЄДРПОУ 26112972 р/р 26001060331445 в ЗГРУ Приватбанк МФО 325321) - борг у сумі 14 373 (чотирнадцять тисяч вісімсот триста сімдесят три) грн. 63 коп., 143 (сто сорок три) грн. 93 коп. - сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині позовних вимог щодо стягнення 1157,84 грн. пені та стягнення 2,27 грн. інфляційних втрат - відмовити

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта” в особі Філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба” (79000, м. Львів, вул. Липинського, 12. ЄДРПОУ 26112972 р/р 26001060331445 в ЗГРУ Приватбанк МФО 325321) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) - 1 (одну) грн. 84 коп. – недоплаченого державного мита.

5.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя