Рішення № 13713094, 04.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.11                                                                                           Справа№ 27/157

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІМЕКС АВТОДОР”, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптімекс Україна”, м.Львів

про стягнення 23686,85 грн.

Суддя Н.Судова-Хомюк

Представники

від позивача: Оприск І.С. (довіреність від 10.11.10р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІМЕКС АВТОДОР”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптімекс Україна”, м.Львів про стягнення 23686,85 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 07.12.2010р. призначив розгляд справи на 18.01.2011 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.02.2011р. В судовому засіданні 03.02.2011р. оголошено перерву до 04.02.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2011р. позовні вимоги заперечив, просить в позові відмовити, зокрема посилаючись на те, що при відкритті конверта, що поступив від позивача на його адресу рекомендованим повідомленням виявлено, що він порожній, тобто в ньому відсутні жодні повідомлення(листи). Даний факт не заслуговує на увагу суду, оскільки у відповідача було достатньо часу (з дати отримання ухвали про порушення провадження у справі 30.12.2010р.) для ознайомлення з матеріалами справи в порядку ст.22 ГПК України.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Сторони повідомлялись про оголошення перерви у судовому засіданні до 04.02.2011р., по закінченні якої сторона відповідача не забезпечила явку уповноваженого представника.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст виготовлено та підписано 08.02.2011р.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

26 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг № 26/09, у відповідності до умов якого позивач (виконавець) в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов’язується за заявкою надавати за плату наступні послуги: ущільнення основи замощення території для „Дилерського центру „Тойота” за допомогою самохідного вібраційного ґрунтового котка НАММ-3520 з державним номерним знаком 45502 АА. Відповідач (замовник) зобов’язується здійснити оплату за надані послуги.. Факт надання послуг підтверджується актом здачі-передачі робіт (наданих послуг).

Відповідно до п.2.1 договору за надані послуги згідно з цим договором відповідач (замовник) перераховує позивачу (виконавцю) 317,0 грн. в т.ч. ПДВ за одну годину роботи самохідного вібраційного ґрунтового котка НАММ-3520 з державним номерним знаком 45502 АА..

Відповідно до п.4.1 договору надання послуг здійснюється на підставі замовлень, що подаються відповідачем.

Відповідно до п.4.3 договору оплата послуг позивача (виконавця) здійснюється відповідачем (замовником) на підстав відповідного документу , що засвідчує факт надання послуг (акти виконаних робіт) протягом 5-ти банківських днів з моменту його підписання, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Судом встановлено, що позивачем були надані послуги на загальну суму 18132,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 р. (форма КБ-3) та актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 р. (форма № КБ-2в), підписаних та скріплених печатками представниками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати наданих послуг не виконав на дату подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 18132,00 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4496,74 грн. інфляційних нарахувань та 1058,11 грн. –3% річних є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49,75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптімекс Україна” (79018 м.Львів,вул.Стороженка,12, ЄДРПОУ 34461676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІМЕКС АВТОДОР” (03037 м.Київ, вул.Володимирська,7, оф.1, ЄДРПОУ 35466392) 18132,0 грн. основного боргу, 4496,74 грн. інфляційних нарахувань, 1058,11 грн. –3% річних, 236,87 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4.          Повний текст рішення виготовлено 08.02.2011р.

Суддя