Ухвала суду № 137129528, 04.06.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/867/26

Провадження № 2-з/288/13/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області клопотання ОСОБА_1 , яке подає представник ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який подає представник ОСОБА_2 до Товарної біржі «ЖИТОМИРСЬКІ ТОРГИ», Попільнянської селищної ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА», Фермерське господарство «АГРО-ЛІДЕР 23» про визнання незаконним та скасування протоколу проведення земельних торгів,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яку подає представник ОСОБА_2 до Товарної біржі «ЖИТОМИРСЬКІ ТОРГИ», Попільнянської селищної ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА», Фермерське господарство «АГРО-ЛІДЕР 23» про визнання незаконним та скасування протоколу проведення земельних торгів.

Разом з позовною заявою надійшло клопотання про забезпечення позову, яке мотивоване тим, що Адвокатським бюро «Володимира Ткачука» була подана позовна заява в інтересах ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради, Товарної біржі «Житомирські торги», треті особи ТОВ «Агросоюз "Україна», ФГ «АГРО-ЛІДЕР 23» про визнання незаконними та скасування протоколу торгів аукціону на земельну ділянку площею 23,6331 га з кадастровим номером 1824788200:04:000:0050.

Предметом спору є законність проведення електронних торгів, що стало підставою для укладення первинного договору оренди.

На цей час існує реальна загроза того, що Фермерське господарство «АГРО-ЛІДЕР 23», яке є суборендарем, користуючись чинністю оскаржуваного договору суборенди, може розпочати на спірній земельній ділянці активні господарські дії, зокрема: проведення будівельних, підготовчих, земляних робіт, зміну ландшафту або передачу прав користування майном третім особам.

Оскільки Позивач оскаржує законність проведення земельних торгів земельної ділянки, що в подальшому призвело до передачі в оренду та суборенду, здійснення будь-яких реєстраційних дій чи фізичних робіт на ділянці під час судового розгляду призведе до зміни її стану, укладення нових правочинів та залучення нових третіх осіб. Це істотно ускладнить або зробить взагалі неможливим поновлення порушених прав ОСОБА_1 та повернення земельної ділянки у первісний стан у разі задоволення позову.

Враховуючи, що Позивач є особою з інвалідністю 2 групи, а предметом спору є захист права громадян України на користування землею, захист цих прав потребує негайних процесуальних гарантій.

На підставі вищевикладеного, заявник та його представник просять вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 23,6331 га з кадастровим номером 1824788200:04:000:0050, що розташована за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, за межами населеного пункту Ходорків; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросоюз "Україна» та Фермерському господарству «АГРО-ЛІДЕР 23», дозвільним органам (землепроектним організаціям, Держгеокадастру та іншим) на проведення будь-яких робіт по зміні конфігурації, меж, площі, кадастрового номеру, цільового призначення земельної ділянки площею 23,6331 га з кадастровим номером 1824788200:04:000:0050 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продаж, дарування, міна, передача до статутного капіталу тощо) або обтяження (іпотека, застава) вказаної земельної ділянки до набрання рішенням суду у даній справі законної сили; Заборонити проводити будь-які підготовчі, земельні (знімати родючий шар ґрунту), сільськогосподарські, будівельні, господарські роботи, зводити тимчасові чи капітальні споруди, змінювати ландшафт або цільове призначення ділянки, передавати земельну ділянку в користування іншим особам. Ухвалу про забезпечення позову направити для виконання до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд дійшов наступного.

За правилами статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжиття передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини одинадцятої статті 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Отже, існує пряма заборона процесуального закону щодо застосування забезпечення позову у вигляді дій, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Разом з тим, обґрунтовуючи подане клопотання, заявник та його представник не надали суду жодних доказів, які б свідчили про те, що ТОВ «АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА» чи ФГ «АГРО-ЛІДЕР 23» здійснюють або мають намір найближчим часом здійснити дії, спрямовані на зміну конфігурації, меж, площі, цільового призначення чи кадастрового номера земельної ділянки, або розпочали її поділ, чи готують документи для відчуження або обтяження спірного майна. Посилання заявника на те, що третя особа «може розпочати активні господарські та будівельні дії», є виключно припущеннями позивача та мають суб`єктивний характер.

Припущення про неправомірні дії третіх осіб у майбутньому не можуть бути належною підставою для обмеження їхніх прав судом на стадії відкриття провадження або розгляду справи.

Щодо вимоги про заборону вчинення будь-яких підготовчих, сільськогосподарських, будівельних та господарських робіт, суд зазначає наступне.

Земля за своїм цільовим призначенням є об`єктом, що потребує постійного використання за призначенням (зокрема, обробітку, посіву, збору врожаю, якщо мова йде про землі сільськогосподарського призначення). Повна заборона ФГ «АГРО-ЛІДЕР 23» та ТОВ «АГРОСОЮЗ УКРАЇНА» здійснювати будь-яку господарську, зокрема сільськогосподарську діяльність на вказаній земельній ділянці, фактично призведе до повного паралізування господарської діяльності цих суб`єктів підприємницької діяльності.

Встановлення таких тотальних заборон порушить баланс інтересів сторін, оскільки завдасть третім особам значних збитків ще до вирішення спору по суті, що суперечить принципу співмірності заходів забезпечення позову, закріпленому в ч. 3 ст. 150 ЦПК України. Забезпечення позову не може використовуватись як інструмент тиску на опонентів чи як засіб створення штучних перешкод для здійснення законної підприємницької діяльності суб`єктами господарювання.

Крім того, суд звертає увагу на характер заявлених позовних вимог. Предметом даного спору є визнання незаконним та скасування протоколу торгів аукціону. Позовна вимога про скасування протоколу є процесуально-правовим за своєю суттю способом захисту. Задоволення або відмова у задоволенні такого позову фіксує правовий статус оскаржуваного акта торгової біржі. Сама по собі процедура виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову про скасування протоколу торгів не передбачає примусового стягнення майна чи коштів, а тому накладення арешту на земельну ділянку є невідповідним (неспівмірним) обраному позивачем способу захисту прав.

Наявність у позивача інвалідності 2 групи є обставиною, яка враховується судом при вирішенні інших процесуальних питань, проте дана обставина не може бути самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення позову за відсутності встановлених законом правових підстав, передбачених ст. 149 ЦПК України.

Враховуючи, що заявником та його представником не доведено існування об`єктивних обставин, які б свідчили про наявність реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а обрані заходи є неспівмірними із позовними вимогами та порушують баланс інтересів сторін шляхом зупинення господарської діяльності третіх осіб, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись т. ст. 149, 150, 151, 153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке подає представник ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який подає представник ОСОБА_2 до Товарної біржі «ЖИТОМИРСЬКІ ТОРГИ», Попільнянської селищної ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА», Фермерське господарство «АГРО-ЛІДЕР 23» про визнання незаконним та скасування протоколу проведення земельних торгів відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко