Рішення № 137127214, 04.06.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/52/26

2/680/342/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Кредит - Капітал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит - Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 23 січня 2023 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») в електронній формі був укладений кредитний договір №102838173, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 3 000 гривень, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію на надання кредиту, на умовах та в терміни визначені у договорі.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, шляхом перерахунку на його банківську карту.

29 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29.08.2023, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, за кредитним договором № 102838173 від 23 січня 2023 року.

Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, строк повернення якої настав, яку позивач просить стягнути в розмірі 11 850 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 000 грн, заборгованість за процентами - 8 550 грн, комісія за видачу кредиту - 300 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 надіслала відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у позові. Заперечуючи проти позовних вимог вказала, що кредитний договір вона не укладала, не підписувала жодних документів щодо отримання кредиту, усі дії щодо оформлення кредиту на її ім`я були вчинені третіми особами без її відома та згоди, а тому жодних зобов`язань перед первісним кредитором у неї не виникло. Вказує, що випискою по картковому рахунку підтверджується чіткий алгоритм дій зловмисників: 22.01.2023 о 23:35 - несанкціоноване зарахування кредитних коштів у сумі 1500 грн; 23.01.2023 о 00:14 - надходження кредитних коштів у сумі 3000 грн; 03:36 - запит до Українського бюро кредитних історій (UBKI); 03:46 - виведення основної суми коштів (4151,24 грн) на сторонній рахунок; 03:54 - поповнення невідомого номера телефону НОМЕР_1 на суму 92 грн. Після 03:54 - зловмисниками були виведені всі залишки коштів, що свідчить про намір повністю очистити рахунок. Зауважує, що вона як власник рахунку, не перевіряє власний кредитний рейтинг серед ночі, а вказана дія свідчить про те, що зловмисники після отримання коштів перевіряли, чи можливо отримати інші позики. 22.01.2023 та 23.01.2023 вона не здійснювала жодних операцій за цим рахунком, що свідчить про повну відсутність її причетності до використання цих коштів. Також звертає увагу, що анкета-заява до кредитного договору містить ряд недостовірних даних, що вказує на те що така анкета заповнювалась іншою особою, а кредитодавець формально віднісся до процедури ідентифікації клієнта. Розбіжності в анкеті стосуються місця роботи, освіти, а також адреси проживання та місця реєстрації. У зв`язку із вчиненими діями відповідач звернулась до Департаменту кіберполіції з метою доведення її непричетності до шахрайських дій. Окрім того вказувала на пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату час і місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення судових повісток до Електронного кабінету. Направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правом на подання відповіді на відзив не скористалось. Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Процесуальні дії у справі

Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року у справі № 680/52/26 (провадження 2/680/167/26) задоволено позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», - стягнуто з ОСОБА_1 прострочену заборгованість за договором про споживчий кредит № 102838173 від 23 січня 2023 року у розмірі 11 850 грн, а також судові витрати у загальному розмірі 7 662 гривень 40 коп.

08 квітня 2026 року ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, - скасовано заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року у цивільній справі № 680/52/26 (провадження 2/680/167/26), призначено розгляд справи по суті.

29 квітня 2026 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

22 травня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку зі ненадходженням витребуваних судом доказів.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, ухвалює рішення без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

23 січня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102838173 (далі - Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором R53621 (23.01.2023 o 00:14), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором (пункт 1.1 Договору) (арк. спр. 6-11, 13).

Сума кредиту (загальний розмір) становить 3 000 гривень. Кредит надається загальним строком на 100 днів з 23 січня 2023 року (дата надання кредиту) і складається із пільгового та поточних періодів (пункти 1.2, 1.3 Договору).

Пільговий період складає 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02 лютого 2023 року. Поточний період складає 90 днів, що настає з наступного дня за днем завершення пільгового періоду і закінчується 03 травня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості) (пункти 1.3.1, 1.3.2 Договору).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 02 лютого 2023 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 03 травня 2023 року (останнього дня строку кредитування) (пункт 1.4 Договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 11 850 грн (пункт 1.5 Договору).

Комісія за надання кредиту: 300 грн яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 450 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (пункт 1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8 100 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (пункт 1.5.3 Договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_8 (п. 2.1 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (арк. спр. 12).

Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 11 на звороті).

ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти у розмірі 3 000 гривень на рахунок № НОМЕР_3 , про що свідчить платіжне доручення від 23 січня 2023 року (арк. спр. 14 на звороті).

Даними відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 25 лютого 2026 року підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_4 на яку 23 січня 2023 року зарахований платіж у розмірі 3 000 грн (арк.спр.60).

29 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т, відповідно до умов якого від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №102838173 на загальну суму 11 850 грн, що підтверджується договором, актом приймання - передавання реєстру боржників, витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією (арк.спр.16 на звороті-20,25,26).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язанням.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не оспорюється факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором про споживчий кредит № 102838173 від 23 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1048 ЦК).

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів, який не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі (абзац 3 пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відповідно до пункту 14.2 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

В силу Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №164:

- користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором (пункт 136);

- користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом (пункт 140);

- власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 146).

Позивач обґрунтовував своє право вимоги до відповідача, як особи до якої перейшло право вимоги за кредитним договором про споживчий кредит № 102838173 від 23 січня 2023 року на загальну суму 11 850 грн. У поданих до суду заявах позивач вказав, що відповідач вчинила усі дії необхідні для укладення договору, зокрема зареєструвалась в ІТС первісного кредитора ТОВ «Мілоан», заповнила анкету-заяву і зазначила номер телефону « НОМЕР_5 », на який був відправлений одноразовий ідентифікатор для підписання договору.

Однак відповідача зазначає, що кредитний договір не підписувала, оскільки мобільний номер телефону НОМЕР_5 , на який був відправлений одноразовий ідентифікатор, їй не належить. Кредитний договір укладений між фінансовою установою та невідомою особою, яка шахрайським способом отримала кредитні кошти від її імені та в подальшому використала їх на власний розсуд, з приводу чого вона звернулась 27 березня 2026 року до правоохоронних органів та банківської установи.

Відповідач вказує, що технічні логи авторизації Приватбанку чітко фіксують процес перехоплення контролю над її акаунтом о 21:52 год 22 січня 2023 року, де зафіксований вхід із невідомого їй пристрою через браузер ПК Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0) з використанням її фінансового номера. Після чого як вказує відповідач їй ще вдалось здійснити вхід зі свого мобільного телефону Phone SM-J500H/sumsung. Далі її було примусово відключено від системи, а зловмисники змінили фінансовий номер телефона на невідомий НОМЕР_5.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надала суду довідку, видану АТ КБ «ПриватБанк» від 25 березня 2026 року, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку 22 січня 2023 року відкрито картковий рахунок № НОМЕР_4 на який 23 січня 2023 року о 00:14 год зарахований платіж у розмірі 3 000 грн, 23 січня 2023 року о 22:58 год картковий рахунок закритий (арк. спр.83); повідомленням з якого вбачається, що звернення ОСОБА_1 від 27 березня 2026 року передане на розгляд Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області (арк. спр.84).

Надаючи оцінку зазначених вище доводам сторін, наданих ними та витребуваних судом доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони, а не лише на позивача. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Суд встановив, що 23 січня 2023 року на відкритий на ім`я відповідача ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_4 здійснено переказ кредитних коштів у розмірі 3 000 грн, що відповідачем не оспорюється.

Із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 13 травня 2026 року вбачається, що у період з 22 січня 2023 року до 23 січня 2023 року вхід у систему «Приват24» ОСОБА_1 здійснювався із двох різних номерів телефону, а саме:

- із номера телефону НОМЕР_6 : 22 січня 2023 року о 14:04 год, 17:35 год, 20:16 год, 20:48 год, 21:47 год з пристрою Phone SM-J500H/sumsung; 22 січня 2023 року o 21:52 год через браузер Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64 х 64) AppleWebKid/537.36 (KHTML, Like Gecko) Chrome/109.0/0.0 Safari/537.36Edg/109.0.1518.61, 22 січня 2023 року о 21:59 год з пристрою Phone SM-J500H/sumsung;

- з номера телефону НОМЕР_5 : 22 січня 2023 року о 22:00 год, 22:11 год, 23:32 год, 23:54 год, 23:58 год та 23 січня 2023 року о 02:30 год, 02:38 год, 03:30 год з пристрою Smartphone та через браузер Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64 х 64) AppleWebKid/537.36 (KHTML, Like Gecko) Chrome/109.0/0.0 Safari/537.36Edg/109.0.1518.61;

- з номера телефону НОМЕР_6 : 23 січня 2023 року о 22:47 год, 23:09 год., 23:24 год., 23:45 год, 23:52 год з пристрою Phone SM-J500H/sumsung.

23 січня 2023 року о 03 год 46 хв з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 здійсненний переказ коштів у сумі 4 151,24 грн на рахунок організації CreditPlus з метою погашення кредитного договору №6293653 ( ОСОБА_2 ).

Відповідач не надала суду доказів про те, що телефонний номер НОМЕР_5 не перебуває в її користуванні, не надала доказів і не просила витребувати суд інформації щодо змін облікового запису аккаунта Приват24, - інформації щодо зміни фінансового номера телефону, паролів входу в застосунок, інформації щодо авторизації особи при вході в «Приват24» 22 січня 2023 року о 21:52 год., оскільки саме в цей час за її твердженням відбувся несанкціонований вхід, доказів про те, що пристрої Smartphone та Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0) є не типовими для клієнта ОСОБА_1 , доказів про те, що відбувся перевипуск СІМ-картки, адже відповідач стверджує, що невідома особа одночасно 22 січня 2023 року використовувала її номер телефону НОМЕР_6 за допомогою якого здійснила перший вхід в застосунок.

Відповідач з 23 січня 2023 року не зверталась до банку чи правоохоронних органів з відповідною заявою про проведення розслідування щодо несанкціонованого входу в її особистий кабінет «Приват24», незаконного укладення від її імені кредитного договору в період часу з 22 січня 2023 року до 23 січня 2023 року, оскільки таких доказів суду не надано. Натомість у додаткових пояснень відповідач підтверджує, що їй про несанкціонований вхід в її особистий кабінет «Приват24» стало відомо ввечері 23 січня 2023 року.

Долучене відповідачем звернення № 479173 від 27 березня 2026 року є неналежним доказом, оскільки у ньому відсутні будь-які відомості, які б вказували на суть звернення ОСОБА_1 . Приєднаний до матеріалів справи знімок екрану із зображенням текстових повідомлень (арк. спр.118) теж не є належним доказом звернення відповідача до банку із заявою про несанкціонований вхід до її кабінету та вчинення інших незаконних операцій, а тому такі докази суд відхиляє.

Обставини викладенні відповідачем у відзиві та додаткових поясненнях щодо несанкціонованого входу в її особистий додаток «Приват24», укладення кредитного договору третьою особою поза її волею, є недоведеною.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позивач довів, а відповідач не спростувала факт укладення договору про споживчий кредит № 102838173 від 23 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 3 000 грн.

Розбіжності щодо місця роботи та інших анкетних даних, про які вказує відповідач, не є визначальними та істотними при укладенні договору, оскільки досліджений судом Договір містять персональні дані відповідача, дані паспорта, зареєстроване місце проживання, РНОКПП, що свідчить про наявність необхідних реквізитів для укладення між сторонами правочину.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитору кредитні кошти, проценти за користування ними, комісію внаслідок чого виникла прострочена заборгованість договором, яка становить 11 850 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 550 грн - заборгованість за процентами, 300 - заборгованість за комісією.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснено в межах строку кредитування (100 днів) на пільгових та поточних умовах (п.п. 1.5.2, 1.5.3), за погодженою відсотковою ставкою - у період з 23 січня 2023 року до 02 лютого 2023 року за ставкою 1,50 % (10 днів х 45 грн = 450 грн), за період з 03 лютого 2023 року до 03 травня 2023 року за ставкою 3% (90 днів х 90 грн=8 100 грн).

Комісія за видачу кредиту визначена умовами договору та не суперечить положенням п. 4 ст. 1 Закону України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

При вирішенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд виходить із наступного.

Статтями 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

Ст. 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

30.03.2020 було прийнято Закон України №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 12 якого визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв`язку із введенням на території України карантину. Строк карантину неодноразово продовжувався й закінчився 30.06.2023.

Крім того, згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15.03.2022, №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п. 19, за яким у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України від 14.05.2025, №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, вказаний Закон набрав чинності 04.09.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 23 січня 2023 року уклала з фінансовою установою кредитний договір 102838173 на строк до 03 травня 2023 року, позивач звернувся до суду 02 лютого 2026 року у зв`язку з чим строк позовної давності позивач не пропустив, оскільки в період дії карантину та воєнного стану в Україні строки позовної давності було продовжено та зупинено відповідно.

Відтак заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФК Кредит-Капітал» в особі Лобідзе Д.В. 01 липня2025 року укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 з адвокатським об`єднанням «Апологет». За умовами п.п. 1.1-1.3, 2.4 договору ТОВ визначає адвокатське об`єднання своїм представником, в тому числі в судах загальної юрисдикції для комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за кредитними договорами. Вартість наданих послуг за одну справу становить 8 000 грн (арк. спр. 29 на звороті). Відповідно до акту наданих послуг №Д/13372 від 05 січня 2026 року, детального опису наданих послуг від 05 січня 2026 року, АО «Апологет» надало клієнтові ТОВ «ФК Кредит-Капітал» послуги, пов`язані із наданням усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта, складання позовної заяви та подання її до суду щодо відповідача ОСОБА_1 , на що витрачено 6 год 30 хв. Вартість послуг - 8 000 гривень (арк.спр.30 на звороті-31).

Відповідач ОСОБА_1 , у відзиві вказала про не співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, з огляду на суму основного боргу в розмірі 3 000 грн.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу до 4 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги.

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (11 850 грн), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі2 662,40 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 ) та 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», прострочену заборгованість за договором про споживчий кредит№ 102838173 від 23 січня 2023 рокуу розмірі 11 850 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень, з яких: 3 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 8 850 гривень - заборгованість за процентами, 300 - заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, код ЄДРПОУ - 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_7 .

Суддя А. О. Олійник