Ухвала суду № 137123845, 04.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/3678/26

1-кс/337/274/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання дізнавача про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Сектором дізнання ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19.05.2026 за №12026087070000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)).

В ході досудового розслідування встановлено, що 14.05.2026 потерпілий ОСОБА_3 на платформі ОЛХ знайшов оголошення про продаж бамперу до автомобіля та домовився з продавцем про його купівлю за номером телефону НОМЕР_1 . Після досягнення домовленостей, потерпілий 14.05.2026 о 16:54 з власного банківського рахунку НОМЕР_2 відкритого в АТ «ПУМБ» на банківський рахунок НОМЕР_3 відкрито в АТ «УкрСиббанк» перерахував 10 000,00грн. Однак, товар до теперішнього часу так і не отримав.

02.06.2026 дізнавач СД СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_5 , звернулася до суду зклопотанням про накладання арешту на грошові кошти в межах суми 10 000,00грн. на рахункув АТ «УкрСиббанк», до якого прив`язаний банківський рахунок НОМЕР_3 .

Клопотання мотивує тим, що вказані грошові кошти, які були перераховані потерпілою особою на вказаний банківський рахунок внаслідок шахрайських дій, є предметом злочину, томумають суттєве значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення і, враховуючи, що вказані кошти можуть бути перераховані в подальшому на інші рахунки або виведені у готівку, з метою їх збереження як речового доказу вважає необхідним накласти арешт на них.

В судове засідання дізнавач та/чи прокурор не прибули, подали заяви про розгляд клопотання у їх відсутність, клопотання підтримують, просять його задовольнити.

Слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність вказаних осіб.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення володільця майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів відео-, аудіофіксації не здійснювалось.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Арешт майна відповідно до ст.131 КПК України є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2,3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З`ясувавши та оцінивши обставини справи, додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає клопотання дізнавача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В даному випадку слідчий суддя виходить з того, що під час досудового розслідування встановлені обґрунтовані підстави вважати, що невстановлена особа шляхом вчинення шахрайських дій заволоділа грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 10 000,00грн, які були перераховані останнім на банківський рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «УкрСиббанк».

Отже, вказані грошові кошти є предметом кримінального правопорушення і мають значення для встановлення суттєвих обставин його вчинення.

З метою збереження вказаних грошових коштів, які підпадають під ознаки речового доказу, враховуючи наявність реального ризику їх подальшої втрати, приховування, використання, передачі тощо, а також з метою забезпечення подальшого відшкодування спричиненої потерпілій особі внаслідок кримінального правопорушення шкоди, слідчий суддя вважає доцільним накласти арешт на відповідні грошові кошти.

Слідчий суддя вважає, що накладання арешту в даному випадку відповідає завданням кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, і є розумним. Законодавчо визначених заборон для накладання арешту слідчим суддею не встановлено.

На підставі вищевикладеного, клопотання дізнавача слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.98,170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання дізнавача задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в межах суми 10 000,00грн (десять тисяч гривень 00 копійок) на банківському рахунку НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», ЄРДПОУ 09807750, юридична адреса: м.Київ, вул.Андріївська, буд.2/12.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали доручити СД ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Слідчий суддя ОСОБА_1

04.06.2026