Ухвала суду № 137123619, 03.06.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3012/26

Провадження №: 1-кп/332/425/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082030000724 від 02.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2026 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшов вищезазначений обвинувальний акт.

Того ж дня ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя було призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки судовий розгляд у справі ще не розпочався, термін перебування під вартою обвинуваченого було продовжено слідчим суддею та закінчується 18.07.2026, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що обвинувачений під час досудового слідства співпрацював з органом досудового розслідування. Ризики, на які посилається прокурор, є недоведеними. А сама лише тяжкість санкції не може бути підставою для тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2026 було застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на 60 днів, який в подальшому було продовжено до 18.07.2026.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання.

Так, суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на даний час не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, які законодавцем віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція ч. 2 статті 194 КК України передбачає покарання від 3 до 10 років позбавлення волі, а санкція ч. 1 статті 114-1 КК України передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_4 неодружений, малолітніх або неповнолітніх дітей не має, отже має слабкі соціальні зв`язки, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що обвинувачений може вжити заходів, щоб уникнути відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно, наявні ризики, передбачені п. 1 та п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

Крім того, на наявність ризику повторного вчинення іншого кримінального правопорушення вказує кількість епізодів, які інкримінуються обвинуваченому.

При продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому, суд також враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, виходячи з наступного.

На підставі ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Враховуючи відсутність альтернативи під час обрання (заміни) запобіжного заходу під час дії воєнного стану, відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, в тому числі ст. 114-1 КПК України, за наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою виконання процесуальних обов`язків, суд вважає, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою слід продовжити на шістдесят днів.

Разом з тим, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи всі обставини справи, суд вважає за необхідне розмір застави обвинуваченому не обирати.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 314-316, 331, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто по 01 серпня 2026 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 04 червня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1