Рішення № 13712255, 08.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" лютого 2011 р.Справа № 9/1501

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" (м.Тернопіль)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)

про стягнення 3822,95 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 3822,95грн з яких: 3159,78грн. боргу, 102,52 грн. пені, 38,67грн. 3% річних, 161,89грн. інфляційних нарахувань.

На адресу суду 23.12.2010року від представника позивача надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі представника, у зв'язку з неможливістю забезпечення його явки в судове засідання.

Відповідач в судові засідання 23.12.2010р., 20.01.2011р. та 08.02.2011р. не з'явився., відзиву на позовну заяву суду не подав, свого представника в засідання суду не направив,

Слід зазначити, що ухвала суд від 23.11.2010р. пр порушення провадження у справі та ухвала суду від 23.12.2010року надіслана ФОП ОСОБА_1 за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 повернулась до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

24.01.2011року господарським судом було направлено запит до Державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради для з'ясування правоого статусу відповідача ФОП ОСОБА_1

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ (а.с. 41), наданого Виконавчим комітетом Житомирської міської ради державним реєстратором на запит господарського суду, станом на 27.01.2011р., Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" (позивач/постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач/дистрибутор) було укладено дистрибуторський договір на постачання продукції № ЖТМ021.

Згідно п. 1.1 договору №ЖТМ021, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність дистрибутору товар згідно замовлення, а дистрибутор бере на себе зобов'язання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених в даному догооворі.

Пунктом 2.5 дистрибуторського договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах: СРТ - склад Дистрибутора. Умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОМТЕРМС в редакції 2000р.

Згідно п.5.1 Договору розрахунки за кожну поставлену партію ТОВАРУ здійснюються Дистрибутором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства або шляхом внесення готівки в касу товариства. Оплата перших трьох замовлень здійснюється на умовах передоплати. Оплата товару по наступних замовленнях проводиться на умовах відтермінування платежу 21 (двадцять один) календарний день від дати отримання товару.

На виконання умов договору №ЖТМ021 від 16.06.2010р. позивач передав у власність відповідача товар (снекову продукцію) на загальну суму 3159,78грн., що підтверджується видатковою накладною №НТ-0000489 від 16.06.2010р. (а.с. 11).

Як вбачається з видаткової накладної строк проведення розрахунку за отриманий товар, відтермінований до 07.07.2010року.

Проте , відповідач зобов'язання за дистрибуторським договором №ЖТМ021 від 16.06.2010р належним чином не виконав, вартість отриманого по видатковій накладній товару на суму 3519,78 грн. не оплатив.

Таким чином, строк оплати по видатковій накладній № НТ-0000489 від 16.06.20108р. настав 08.07.2010р.

Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлені строки не виконав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

На час розгляду справи, відповідач не подав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3159,78грн. основної заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач за неналежне виконання відповідачем зобовязань по договору № №ЖТМ021 від 16.06.2010р. нарахував відповідачу пеню в сумі 102,52грн. за період з 04.06.2010р. по 18.11.2010р. та 3% річних в сумі 38,76грн. за період з 08.07.2010р. по 18.11.2010р., а також інфляційних в сумі 161,89грн за період з 08.07.2010року по 18.10.2010року які просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "Національна торгова компанія".

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені господарський суд враховує таке.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 7.1 дистрибуторського договору № ЖТМ021 від 01.03.2009року сторони погодили, що у разі прострочення Дистрибутором строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ іід суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 102,52грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що нарахування є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних за період з 08.07.2010р. по 18.11.2010р. становить 39,67грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач вірно здійснив розрахунок суми 3% річних.

Сума 3%річних становить 38,76грн.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань за період серпень 2010р.- жовтень 2010р. становить 161,89грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач вірно здійснив розрахунок інфляційних. Сума інфляційних нарахувань становить 161,89грн.

Також, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача 350,00грн. витрат за послуги адвоката, 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно з частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно із ст.12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання юридичних послуг б/н від 01.01.2010., укладений між позивачем та адвокатом ФОП ОСОБА_3 (а.с.14), акт виконаних робіт по Договору №01/01/10 від 01.01.2010року (а.с. 16), копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності №511 видане 20.06.2008р №12 (а.с.18), та квитанцію №280 від 18.11.2010р. про сплату позивачем адвокату ФОП ОСОБА_3 гонорару в сумі 350,00грн. (а.с.17).

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову на відповідача.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодовування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокату, а не будь - якому представнику.

З огляду на викладене, витрати на оплату послуг адвоката у сумі 350,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені, інфляційних та 3% річних господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на суму 3822,95грн з яких: 3519,78грн заборгованості, 102,52грн. пені інфляційних на суму 161,89грн та 3% річних в сумі 38,76грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ст. 549, ст. 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" 46027,м.Тернопіль, вул.Громницького,7-А, ідентифікаційний код 34950836

- 3519,78грн. основної заборгованості;

- 102,52грн. пені;

- 38,76грн. - 3% річних;

- 161,89грн. інфляційних нарахувань;

- 350,00грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката;

- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "09" лютого 2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам