Рішення № 13712254, 08.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" лютого 2011 р.Справа № 9/1581

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дор.№324 від 15.09.2010року

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Тім" (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 32016,34 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 32016,34грн основного боргу за договором переведення боргу від 02.07.2010року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №86 від 15.09.2009р. та договором про переведення боргу від 02.07.2010року.

В судовому засіданні 08.02.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 11.01.2011, 08.02.2011року не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

12.01.2010року на адресу суду повернута ухвала суду про порушення провадження у справі, яка була направлена відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, а саме:10003, АДРЕСА_1 повернулась до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "За закінченням терміну зберігання".

В матеріалах справи міститься свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з якого вбачається що місце проживання фізичної особи - підприємця: АДРЕСА_1.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Суд прийшов до висновку, що відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином про розгляд судової справи, однак свідомо не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та подати письмовий відзив на позовну заяву.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як, вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс-Тім" (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач у справі) укладено Договір поставки товару №86 від 15.09.2009року.

Відповідно до п.2.2. вищевказаного договору розрахунки проводяться за кожну партію товару здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів (готівкогового внесення) на поточний рахунок (до каси) продавця 7 (сім) календарних днів з моменту передачі товару від продавця до Покупця.

Пунктом 2.7 передбачено , зо підтвердженням проведеного розрахунку за товар між Сторонами цього договору є касовий чек або платіжне доручення.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

02.07.2010р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс-тім" та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (відповідач у справі) був укладений договір переведення боргу б/н від 02.07.2010року (а.с.7), згідно умов якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (первісний боржник) за згодою позивача передає свій борг на суму 32016,34грн., що випливає з договору 86 від 15.09.2009р. новому боржникові - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.

Відповідно до п. 3 договору переведення боргу, відповідач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок позивача суму заборгованості у розмірі 32016,34грн.

Пунктом 5 договору переведення боргу, відповідач у строк 5 днів з моменту підписання даного Договору Первісний боржник зобов'язаний передати Новому боржнику всю інформацію і документацію, з якої випливають права і обов'язки Первісного боржника, що є предметом даного Договору. за переведення боргу на Нового боржника боргу Первісний боржник здійснює перерахування на поточний рахунок Нового Боржника суму, рівну розміру Боргу в строк 5 (п'яти) банківських днів після пред'явлення вимоги до Нового Боржника.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.01.2011 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 12, в якій, просить ФОП ОСОБА_4 (відповідача - по справі) виконати зобовязання за договором у семиденний термін з дня отримання цієї вимоги та сплатити заборгованість в сумі 32016,34грн.

У вищезазначений строк відповідач заборгованість не погасив.

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати позивачу заборгованості за договором переведення боргу б/н від 02.07.2010р. не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 23016,34грн.

Наявність зазначеного боргу підтверджується актом звірки, підписаним представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 8-11).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати у визначений зобов'язанням термін суми боргу позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав, позовні вимоги визнав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 32016,34грн.боргу обгрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

На підставі ст.ст. 520, 525, 526, 530, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" 12430, Житомирська область, Житомирський район, сільрада Станішівська, комплекс будівель і споруд, №4., ідентифікаційний код 31133719

- 32016,34 грн боргу

- 320,00грн. витрат державного мита

-236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "09" лютого 2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам ( рек.з пов.про вручення)