Рішення № 13712252, 01.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" лютого 2011 р. Справа № 11/11-К

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1- дов. б/н від 18.10.10р.;

від відповідача 1 Гусаімова Н.П.- дов. б/н від 31.12.10р.;

ОСОБА_3. - директор;

від відповідача-2: Самойленко Л.М. - дов. вих.№9/4270 від 16.11.10р.;

від відповідача-3: ОСОБА_3- посв. № 1 від 01.09.98р.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 - дов. вих.№9/4574 від 14.12.10р.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з"явився;

Розглянув справу за позовом ОСОБА_6 (м.Рівне)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж (НВЕГУ) (м.Новоград-Волинський)

2) Виконкому Новоград-Волинської міської ради (м.Новоград-Волинський)

3) ОСОБА_3 (м.Новоград-Волинський)

За участю третіх осіб:

1) Державний реєстратор виконкому Новоград-Волинської міської ради (м.Новоград-Волинський)

2) Міжрегіональна академія Управління персоналом (м.Київ)

про визнання недійсними рішення загальних зборів від 14.11.08р. та часткову реєстрацію змін до Статуту Товариства

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.01.11 до 14:30 год. 01.02.11.

ОСОБА_6 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області.

Позивач неодноразово подавав заяви, якими уточнював свої вимоги, зокрема, Заява про доповнення позовних вимог від 26.08.2009р. (а.с. 64-66 т.2), Заява про уточнення та доповнення позовних (а.с.95 т.2).

Згідно клопотання від 21.10.10 (а.с. 48-50 т.4) позивач остаточно сформулював свої вимоги.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.06.09 (а.с. 62 т.2) залучено Державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.03.10 (а.с. 85, 86 т.3):

- залучено до участі у розгляді справи №11/11-К в якості відповідача виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, виключивши його з участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

- залучено до участі у розгляді справи №11/11-К в якості відповідача ОСОБА_3.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.09.10 (а.с. 21,22 т.4) залучено для участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Міжрегіональну академію управління персоналом.

В обгрунтування позовних вимог позивачем були надані додаткові письмові пояснення (а.с. 1-4; 97,98 т.2 51-66 т.4

Відповідачі проти позовних вимог заперечують з підстав, викладених у письмоих відзивах. Зокрема, відзиви та пояснення відповідача 1 (а.с. 85-89 т.1; 85-87 т.2; 12-15 т.4); відповідача 3 ( а.с. 103,104 т.4).

Представник відповідача 2 заявила про визнання відповідачем 2 у повному обсязі позовних вимог позивача, про що подала відповідну заяву та письмовий відзив (а.с. 134-137 т.4).

Державний реєстратор, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача подав письмові пояснення щодо вчинення ним реєстраційних дій згідно поданих ТОВ "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" (а.с. 82 т. 2).

Міжрегіональна академія Управління персоналом, яка має статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів роти позовних вимог заперечує, що вбачається з письмових пояснень (а.с. 105-115 т.4).

Крім того, відповідач 1 та відповідач 3, керуючись ст.ст. 256, 257 ЦК України, подали заяви про відмову в задоволенні позовних вимог щодо скасування розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 191 від 19.07.02 про реєстрацію Змін та Доповнень до Статуту та Установчого Договору коледжу, затверджених зборами засновників 05.04.02 (протокол № 12) та відповідно відмовити у вимозі про визнання недійсними цих Змін та Доповнень (а.с. 119, 120 т.4), яку суд розцінив як заяву про застосування позовної давності в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.11.09р. по даній справі позов було задоволено частково.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.04.10р. рішення господарського суду Житомирської області від 03.11. 2009 року у справі № 11/11-К в частині задоволення позову скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.10р. рішення господарського суду Житомирської області від 03.11.2009 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 року у справі №11/11-К господарського суду Житомирської області скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, врахувавши вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з пункту 1 Установчого договору про створення Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу від 10.06.1997р. Виконком Новоград-Волинської міської ради народних депутатів та громадяни України: ОСОБА_6; ОСОБА_9; ОСОБА_3, домовились створити Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж у формі спільного підприємства (а.с.111-112,т.1).

Рішенням зборів співзасновників Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу від 10.06.1997р. (протокол № 1) вирішено:

- створити Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж І-ІІ рівня акредитації у формі спільного підприємства із співзасновниками: 1. Виконком Новоград-Волинської міської ради народних депутатів; 2. Громадяни України: ОСОБА_6; ОСОБА_9; ОСОБА_3;

- затвердити статут та установчий договір про створення Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу;

- створити статутний фонд в розмірі 10625,00 грн., до якого засновники вносять кошти, а саме: Виконком Новоград-Волинської міської ради народних депутатів - 2657,00 грн.; ОСОБА_6 - 2657,00 грн.; ОСОБА_9 - 2657,00 грн.; ОСОБА_3 - 2657,00 грн. (а.с.90,т.1)

- призначити директором Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу ОСОБА_3

Рішенням загальних зборів засновників ТОВ "НВЕГК" від 15.02.2001р. (протокол № 7) вирішено задовольнити заяву ОСОБА_9 про вихід зі складу засновників товариства та передати його частку у розмірі 25 % гр. ОСОБА_10

Крім того, даним рішення збільшено розмір статутного фонду товариства до 26025,00 грн. за рахунок прибутку, отриманого від результатів діяльності коледжу в 2000 році, з пропорційним розподілом до часток засновників (а.с.93,т.1).

Зміни та доповнення до установчого договору та Статуту зареєстровано Виконкомом Новоград-Волинської міської ради на підставі розпорядження № 119 від 19.03.2001р. (а.с.143-144 т.1; 67-70 т.2).

Рішенням загальних зборів засновників ТОВ "НВЕГК" від 22.11.2001р. (протокол № 11) вирішено задовольнити заяву ОСОБА_10 про вихід зі складу засновників товариства та передати його частку у розмірі 25 % гр. ОСОБА_3, тим самим визнати за ним частку в статутному фонді і відповідні права в розмірі 50% (а.с.94,т.1).

Зміни та доповнення до установчого договору про створення Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу зареєстровано Виконкомом Новоград-Волинської міської ради на підставі розпорядження № 23 від 17.01.2002р. (а.с.141-142 т.1; 58, 59 т.3).

Рішенням загальних зборів засновників ТОВ "НВЕГК" від 05.04.2002р. (протокол № 12) вирішено 40% прибутку, отриманого в 2001 році направити на збільшення статутного капіталу, 10% на виплату девідендів пропорційно сум внесених в статутний капітал; 50% направити до резервного фонду товариства (а.с.95 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення зборів засновників від 05.04.02 (протокол 12) відповідач 1 вніс зміни до Установчого договору та Статуту.

Зокрема, п. 4 Установчого договору викладено в наступній редакції: "Утворюється статутний фонд в розмірі 50185 грн. Внесено засновниками міськвиконком - 0 грн.; ОСОБА_3 - 50185 грн.; ОСОБА_6 - 0 грн." (а.с.139 т.1).

Змінений п. 11.4 Статуту вказує, що статутний фонд в розмірі 50185 грн. формується засновниками, пропорційно сум, внесених ними в статутний фонд (а.с.140 т.1).

Вказані зміни зареєстровані п.2 розпорядженням міського голови № 191 від 19.07.02 "Про реєстрацію суб"єктів підприємницької діяльності", який зазначає: "Зареєструвати зміни та доповнення до Установчих документів Новоград-Волинського ЕГК, в зв"язку з Ухвалою Верховного суду України від 06.03.02 (а.с. 89 т.2).

Рішенням загальних зборів засновників ТОВ "НВЕГК" від 21.11.2006р. (протокол № 14) вирішено вивести із числа співзасновників ОСОБА_6 відповідно до поданої заяви (а.с.96,т.1).

Рішенням загальних зборів засновників ТОВ "НВЕГК" від 11.01.2007р. (протокол № 16) розподілено розміри частки статного фонду ТОВ "НВЕГК" в сумі 168400,00 грн. наступним чином: Виконкомом Новоград-Волинської міської ради - 42100,00 грн., що становить 25% від статутного фонду; ОСОБА_3 - 126300,00 грн., що становить 75% статутного фонду. Дивіденди за 2004-2006р.р. в сумі 23700,00 грн. розподілено між учасниками пропорційно часткам у статутному фонді (а.с.19,т.1).

Рішенням зборів співзасновників ТОВ "НВЕГК" від 02.03.2007р. (протокол № 18) відповідно до частини 4 статті 52 Закону України "Про господарські товариства", пункту 7 статті 145 Цивільного кодексу України, пункту 4.4, 11.6 статуту ТОВ "НВЕГК", пунктами 4,5,8 установчого договору ТОВ "НВЕГК" вирішено виключити із числа співзасновників ОСОБА_6 (а.с.98,т.1).

Рішенням загальних зборів засновників ТОВ "НВЕГК" від 02.03.2007р. (протокол № 19) вирішено встановити статутний фонд ТОВ "НВЕГК" в розмірі 233542,00 грн. та розподілити його наступним чином: Виконкомом Новоград-Волинської міської ради - 53 385,00 грн., що становить 25% від статутного фонду; ОСОБА_3 -175 157,00 грн., що становить 75% статутного фонду (а.с.99, т.1).

Затверджено нову редакцію статуту і установчого договору ТОВ "НВЕГК", про що здійснено запис до державного реєстру 16.03.07, реєстраційний № 13071050001000338 (а.с. 64-80 т.3).

Відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 Статуту ТОВ "НВЕГК", затвердженого зборами засновників від 02.03.2007р., засновниками коледжу є Виконком Новоград-Волинської міської ради та ОСОБА_3 Внески засновників до статутного фонду визначено відповідно до рішення зборів засновників, тобто виконкомом Новоград-Волинської міської ради - 53 385,00 грн., що становить 25% від статутного фонду; ОСОБА_3 - 175 157,00 грн., що становить 75% статутного фонду (а.с.122-138,т.1).

Рішенням зборів засновників ТОВ "НВЕГК" від 05.09.2008р. (протокол № 22) скасовано рішення зборів від 21.11.2006р. (протокол № 14) та 02.03.2007р. (протокол №18), якими було виведено зі складу засновників ТОВ "НВЕГК" ОСОБА_6 (а.с.22,т.1).

Рішенням зборів засновників ТОВ "НВЕГК" від 14.11.2008р. (протокол № 23) виключено з числа учасників ТОВ "НВЕГК" ОСОБА_6

Вказане вище рішення ґрунтується на тому, що ОСОБА_6 тривалий час грубо порушував умови установчого договору товариства, ухилявся від виконання рішень зборів, перешкоджав своїми діями досягненню цілей товариства. (а.с.100-103,т.1).

Позивач, як учасник ТОВ "Новоград-Волинський ЕГК", вважає, що в процесі здійснення діяльності товариством порушені його права, тому звернувся до суду для захисту своїх корпоративних прав і просить (а.с. 48-50 т.4).

1) визнати недійсним рішення загальних зборів від 14.11.2008р. (протокол № 23) про виключення ОСОБА_6 з числа засновників;

2) скасувати реєстрацію змін до нової редакції статуту ТОВ "НВЕГК", зареєстрованих 26.12.2008р. на підставі рішення загальних зборів ТОВ "НВЕГК" від 14.11.2008р. (протокол № 23) (а.с.95,т.2).

3) визнати недійсною реєстрацію нової редакції статуту товариства у Новоград-Волинському міськвиконкомі від 16.03.2007р. за № 13071050001000338 в частині складу засновників (п. 1.1 ) та розміру їх внесків у статутному фонді (п. 2.1);

4) визнати за ОСОБА_6 право на частку у статутному фонді ТОВ "НВЕГК" в розмірі 25% згідно з установчим договором;

5) зобов'язати ТОВ "НВЕГК" внести відповідні зміни до абз. 2 п.1.1, п. 2.1 Статуту Товариства від 16.03.07 за № 13071050001000338 відносно ОСОБА_6

6) визнати недійсними рішення загальних зборів ТОВ "НВЕГК" від 11.01.2007р. (протокол № 16) в цілому та від 02.03.2007р. (протокол № 19) в частині визнання часток засновників як у грошовій формі, так і в процентному відношенні в статутному фонді ТОВ "НВЕГК").

7) скасувати розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 191 від 19.07.2002р. про реєстрацію змін та доповнень до статуту та установчого договору ТОВ "НВЕГК", затверджених зборами засновників від 05.04.2002р. (протокол № 12), визнати недійсними ці зміни та доповнення як такі, що не відповідають змісту рішення даних загальних зборів;

8) відшкодувати ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. та 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Фактично позивачем пред"явлено дев"ять вимог немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

Відповідачі проти позовних вимог заперечують. Зокрема відповідач 1 вказав, що з момету створення товариства участь у формуванні статутного фонду приймали ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ОСОБА_6 та виконком у формуванні статутного фонду за перший рік діяльності коледжу участі не брали.

Факт формування статутного фонду ОСОБА_9 та ОСОБА_3 підтвердженого свідоцтвами ТОВ "НВЕГК" (а.с.57, 58 т.2).

Відповідачі вважають, що з кінця 2001 року ОСОБА_3 являвся єдиним засновником коледжу, тому на початку 2007 року він і вирішив передати частину своєї частки у статутному капіталі коледжу у розмірі 25 % виконкому Новоград-Волинської міської ради.

ОСОБА_6 не приймав участі у формуванні статутного фонду, тобто не виконав обов"язків ,передбачених законом установчим договором та законодавством України, що і позбавило його права стати учасником товариства, як результат - права на частку у статутному фонді у розмірі 25%.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представнків сторін та третіх осіб, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягаєть частковому задоволенню. Вказаного висновку суд дійшов, враховуючи наступне.

Як передбачено ч.1 ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

ОСОБА_6, як засновник та учасник ТОВ "НВЕГК", звернувся до суду, оскільки вважає, що відповідачами порушено його корпоративні права.

Відповідно до п. 4 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Дослідження матеріалів справи вказує на те, що буде вірним розгляд позовних вимог викласти в хронологічному порядку, а не в заявленому позивачем порядку, оскільки в залежності від результату розгляду спірних питань по раніше прийнятих рішеннях товариства залежить результат вирішення наступних вимог позивача.

Виходячи з принципу хронології, першою слід розглянути вимогу щодо скасування розпорядження міського голови № 191 від 19.07.2002р. про реєстрацію змін та доповнень до статуту та установчого договору ТОВ "НВЕГК", затверджених зборами засновників від 05.04.2002р. (протокол № 12) та визнання недійсними цих змін та доповнення як таких, що не відповідають змісту рішення даних загальних зборів, суд зазначає наступне.

Як вбачається з п. 2 розпорядженням міського голови від 19.07.02 "Про реєстрацію суб"єктів підприємницької діяльності вирішено: "Зареєструвати зміни та доповнення до Установчих документів Новоград-Волинського ЕГК, в зв"язку з Ухвалою Верховного суду України від 06.03.02 (а.с. 89 т.2).

Як вбачається зі змісту ухвали Верховного Суду України від 06.03.02 (а.с.9 т.5), судом відмовлено в задоволенні касаційної скарги учасників товариства на рішення Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 31.05.01 (а.с.6, 7 т.5), яким визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів засновників Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу від 15.02.01 в частині внесення доповнень до п. 7.5 статуту коледжу, якими передбачалась відповідальність студентів коледжу за незадовільну поведінку, нанесені матеріальні збитки, неявку або непідготовленість до екзаменів, тощо.

Відповідно до п. 20 ст. 42 п. 5 ст. 51 та п. 8 ст. 59 Закону України від 21.05.1997, № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" у межах своїх повноважень міський голова, який очолює виконавчий комітет, видає розпорядження.

Відповідно до п. 2 Постанови КМ України від 25.05.1998, № 740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності"в 2002 році державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводилась у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 Роз'яснення Вищого арбітражний суду від 26.01.2000, № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Виходячи із приписів зазначених вище правових норм, суд вважає, що підставою для звернення до суду з вимогою про скасування розпорядження міського голови № 191 від 19.07.02, є порушення таким актом прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а умовою визнання цього акту недійсним є встановлення судом такого факту порушення.

Враховуючи, що розпорядження міського голови стосується внесення змін до установчих документів товариства у з в"язку з ухвалою Верховного суду України від 06.03.02, господарський суд не вбачає в результаті його прийняття прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, вважає, що розпорядження відповідає вимогам чинного законодавства та видано компетентним органом.

За таких обставин, позовна вимога в частині скасування вищевказаного розпорядження міського голови задоволенню не підлягає.

Щодо визнання недійсними змін та доповнень до Статуту та Установчого договору ТОВ "НВЕГК", затверджених зборами засновників від 05.04.2002р. (протокол № 12), то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається з титульних листів Змін та Доповнень до Установчого договору та Статуту (а.с. 139, 140 т.1), вказані зміни прийняті та затверджені зборами засновників (протокол № 12) від 05.04.02, в той час як зборами засновників щодо цього не приймались ніякі рішення.

Крім того, як доказ того, що зміни та доповнення до Установчого договору та Статуту не розглядались на зборах засновників від 05.04.02 (протокол № 12) є відсутність підпису ОСОБА_6 під ними, що суперечить, зокрема, вимогам п. п. 6, 23 Постанови КМ України від 25.05.1998 № 740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності", яка була чинною на дату проведення реєстрації вищевказаних змін.

З огляду на викладене Зміни та доповнення до Статуту "Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу" (а.с. 140 т.1) та зміни та доповнення до Установчого договору про створення "Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу (а.с. 139 т.1), зареєстровані в журналі обліку реєстраційних справ 19.07.02 за № 0120, слід визнати недійсними.

Щодо заяв відповідача 1 та відповідача 3 про застосування позовної давності до вимог щодо скасування розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 191 від 19.07.02 про реєстрацію Змін та Доповнень до Статуту та Установчого Договору коледжу, затверджених зборами засновників 05.04.02 (протокол № 12) та відповідно вимог про визнання недійсними цих Змін та Доповнень (а.с. 119, 120 т.4), то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК УКраїни, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, після зборів засновників, які відбулись 05.04.04 і до 2007 року позивач був позбавлений можливості мати інформаці. щодо прийняття та внесення змін та доповнень до Статуту та Установчого договору. Вказане пов"язане з тим, що аналогічні питання не включались до порядку денного зборів, які проводились пізніше, а з 21.11.06 ОСОБА_6 зі складу учасників (протокол № 14) фактично був виключений, і лише в 2007 році почав вимагати надання йому необхідних документів, що вбачається з переписки між ТОВ "НВЕГК" та позивачем.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями позивача (а.с. 65 т.2), що про існування вищевказаних змін він дізнався в 2007 році. З цього часу і починається перебіг позовної давності.

До суду позивач звернувся 13.03.09, що вбачається з відтиску на поштовому конверті (а.с. 59 т.1).

З огляду на викладене, строк позовної давності щодо вищевказаних вимог позивачем не пропущено.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку, щодо визнання недійсними змін до Статуту та Установчого договору, тому Статут та Установчий договір з відповідними змінами та доповненнями має діяти в редакції станом на 22.11.2001р. - день проведення загальних зборів учасників товариства (протокол № 11), згідно яких за ОСОБА_3 визнано частку в статутному фонді і відповідні права в розмірі 50%, оскільки зі складу учасників вийшов ОСОБА_10 (а.с.94,т.1) і як наслідок ОСОБА_6 та виконком Новоград-Волинської міської ради мають частку у статутному капіталі розміром 25%, а статутний капітал становить 26025,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, а не сумі їх фактичних внесків.

Частка це складова статутного капіталу, поділення на частки якого є істотною ознакою товариства з обмеженою відповідальністю.

Розмір частки кожного з учасників відповідно статті 51 Закону України "Про господарські товариства" повинен бути зазначений у статуті.

У відповідності з ч. 2 ст. 51 Закону «Про господарські товариства» зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

При цьому, згідно частини 2 статті 140 Цивільного кодексу України учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників, а згідно частини 3 статті 147 Цивільного кодексу України частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено, з чого слід зробити висновок, що частка в статутному капіталі - це обєкт цивільних правовідносин, який засвідчує участь у товаристві, а несплата або несвоєчасна сплата вкладу породжує інші правові наслідки, як-то відповідальність у вигляді 10% річних від суми простроченого платежу, яка була передбачена статтею 52 Закону України "Про господарські товариства"в редакції, чинній до 27.04.2007 року, або зменшення статутного капіталу (в редакції статті 52 цього Закону із змінами, внесеними Законом України від 27.04.2007 року №997 ) в передбаченому законом порядку, або інша відповідальність чи засоби забезпечення виконання зобовязання зі сплати вкладу, передбачені Статутом товариства, а також відповідні розрахунки у разі виходу з товариства учасника, який не вніс або неповністю вніс свій вклад.

З огляду на викладене, оскільки розмір частки ОСОБА_6 оспорюється відповідачами по справі, а суд дійшов висновку, що станом на 22.11.01 згідно змісту Статуту вона становить 25%, тому суд задовільняє вимогу позивача та визнає за ОСОБА_6 частку в статутному капіталі ТОВ "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" в розмірі 25%.

Як наголошувалось вище, рішеннями зборів засновників від 21.11.06 (протокол № 14) та рішеннми зборів засновників від 02.03.07 (протокол № 18) ОСОБА_6 було виключено зі складу учасників.

Рішеннями зборів від 05.09.08 (протокол № 22) (а.с. 22 т.1) рішення зборів засновників від 21.11.06 та рішення зборів засновників від 02.03.07 про виключення з членів товариства ОСОБА_6 були скасовані, при цьому фактично було підтверджено, що ОСОБА_6 був засновником ТОВ НВЕГК протягом 2006-2008 рр., а тому мав право, як учасник, приймати участь в загальних зборах товариства, які проводились і 11.01.2007р. (протокол № 16) та 02.03.2007р. (протокол № 19), на яких були визначені частки учасників товариства ОСОБА_3 та Виконкому Новоград-Волинської міської ради відповідно 75% та 25%, дивіденди за 2004-2006р.р. в сумі 23700,00 грн. розподілено між учасниками пропорційно часткам у статутному фонді та затверджено нові редакції статуту і установчого договору ТОВ "НВЕГК", про що здійснено запис до державного реєстру 16.03.07, реєстраційний № 13071050001000338 (а.с. 64-80 т.3).

Відповідно до п. п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

З огляду на викладене, оскільки рішення, які були прийняті на зборах від 11.01.2007р. (протокол № 16) та від 02.03.2007р. (протокол № 19) про внесення змін до статуту та Установчого договору були прийняті без участі позивача, тому останній був позбавлений можливості мати будь-яку інформацію щодо прийнятих рішень і вказані рішення впливають на права та інтереси позивача по справі, як учасника товариства, тому вимоги в частині визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "НВЕГК" від 11.01.2007р. (протокол № 16) в цілому та від 02.03.2007р. (протокол № 19) в частині визнання часток засновників як у грошовій формі, так і в процентному відношенні в статутному фонді ТОВ "НВЕГК", а саме: ОСОБА_3 - 175157 грн. або 75%, Виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради - 58385 грн. або 25%, а також в частині розподілу дивідендів між ними суд вважає законними, такими що відповідають способам захисту порушеного права, та задовольняє їх в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання ТОВ "НВЕГК" внести відповідні зміни до абз. 2 п.1.1, п. 2.1 Статуту Товариства зареєстрованого 16.03.07 за № 13071050001000338 відносно ОСОБА_6, то остання задоволенню не підлягає, оскільки, згідно матеріалів реєстраційної справи ТОВ "НВЕГК", які були надані для огляду в судовому засіданні державним реєстратором, а також згідно пояснень відповідача 1, 20.11.09 в державному реєстрі за № 13071090010000338 здійснено реєстраційний запис про реєстрацію Статуту ТОВ "НВЕГК" в новій редакції (а.с.67-85 т.4).

Згідно приписів ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Отже, суттєвим для доведення підстав виключення учасника є:

- систематичне невиконання обов'язків, що за загальним правилом слід розуміти як невиконання два чи більше разів;

- неналежне виконання, тобто виконання не в повному обємі або неякісне, чи несвоєчасне;

- перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, тобто вчинення таких дій, які перешкоджають досягнення цілей товариства.

Таким чином, невиконання будь-якого обовязку учасника товариства може бути підставою для його виключення з товариства лише у разі наявності систематичності, яка повинна бути відображена у рішеннях товариства з цього приводу два чи більше разів.

Згідно п. 29 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Як вбачається зі змісту протоколу № 23 від 14.11.08, підставою для розгляду питання щодо виключення ОСОБА_6 з учасників ТОВ "НВЕГК" та неможливість його перебування у товаристві стало невиконання ОСОБА_6 вимоги п. 4 Договору про формування статутного фонду; невиконання рішення зборів від 03.11.99 (протокол № 4) "Про виконання вимог п. 4 Установчого договору", а тому 29.04.00р. статутний фонд був сформований без його участі. Таким чином ОСОБА_6 членом товариства не став, підтвердивши це своєю заявою від 21.11.06.

Як зазначено в протоколі, щоб мати можливість чинити перешкоди статутній діяльності товариства він відмовився посвідчити свою заяву про вихід нотаріально.

Перешкоджаючи статутній діяльності товариства, свою участь у роботі зборів обумовлював непередбаченими Статутом та Установчим договором вимогами, пов"язував свою участь в зборах лише виконанням його незаконних вимог. Такою поведінкою і неявкою на збори з причин "невиконання його вимог" перешкоджав внесенню невідкладних змін до Статуту ТОВ.

Одержавши конфіденційну інформацію, що ТОВ мало намір орендувати сусідній учбовий корпус, заключив договір оренди для використання даного приміщення Університетом, ректором якого являється.

В письмовому відзиві від 20.09.10 вих. № 161 (а.с.12-15 т.4), обгрунтувуючи систематичність невиконання Позивачем своїх обов"язків, відповідач знову ж таки вказав, що вказаний факт підтверджується протоколом загальних зборів товариства № 4 від 03.11.99, протоколом № 5 від 29.05.00, протоколом загальних зборів товариства № 18 від 02.03.07.

Так, дійсно позивач не заперечує, що ним не внесено до статутного капіталу відповідну суму свого вкладу, що суперечить приписам Установчого договору, Статуту товариства та законодавства. Тобто є наявним факт неналежного виконання позивачем своїх обов"язків.

Однак, згідно приписів ст. 52 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII "Про господарські товариства", в редакції, яка була чинною до 27.04.07, учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Відповідно до редакції вказаної статті від 27.04.07, частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Аналогічну норму містить і ч. 2 п.3 ст. 144 ЦК України.

Тобто законодавець, з метою усунення негативних наслідків для товариства, передбачив заходи, які слід вчинити в разі якщо статутний капітал несформований в результаті неналежного виконання одним з учасників своїх обов"язків.

Однак, відповідач 1 не вчиняв ніяких дій, які передбачені вищевказаною статтею, що є підставою вважати про відсутність негативних для товариства наслідків у зв'язку з бездіяльністю ОСОБА_6 щодо внесення до статутного капіталу суми свого вкладу.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що бездільність ОСОБА_6, якимось чином перешкоджала досягненню цілей товариства.

Відсутність нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 про вихід з товариства також не може розцінюватись як підстава для виключення учасника з товариства.

Щодо укладення договору оренди учбових корпусів (а.с. 35-40 т.2), то на думку суду, відповідач 1 помилково ототожнює ОСОБА_6 як учасника ТОВ "НВЕГК" та ОСОБА_6 як ректора Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С. Дем"янчука.

До того ж, як вбачається з листа Регіонального відділення ФДМУ в Житомирській області (а.с.33 т.2), оскільки приміщення, які були передані в оренду, знаходяться у державній власності, то передача його в платне користування здійснювалась на конкурсних засадах.

Таким чином, ТОВ "НВЕГК" мав можливість прийняти участь у конкурсі і запропонувати свої умови як учасник конкурсу.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 14.11.08р. (протокол №23) в частині виключення ОСОБА_6 з числа засновників цього Товариства підлягають задоволенню.

Також позивач просить визнати недійсною реєстрацію нової редакції статуту товариства у Новоград-Волинському міськвиконкомі від 16.03.2007р. за № 13071050001000338 в частині складу засновників (п. 1.1 ) та розміру їх внесків у статутному фонді (п. 2.1) та скасувати реєстрацію змін до нової редакції статуту ТОВ "НВЕГК", зареєстрованих 26.12.2008р. на підставі рішення загальних зборів ТОВ "НВЕГК" від 14.11.2008р. (протокол № 23) (а.с.95,т.2).

Однак, зазначені вимоги позивача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 31 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи скасовується за наявності судового рішення державним реєстратором в порядку, визначеному цим законом, і додаткове скасування державної реєстрації Статуту судом не передбачено ні як спосіб захисту цивільних прав та інтересів (ст. 16 ЦК України), ні спеціальним законом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності з п.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачем не доведено, відомості, які підривають авторитет коледжу, в матеріалах справи відсутні, настання негативних наслідків порушення немайнових прав позивачем не доведено.

За таких обставин в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлена вимога щодо стягнення витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн.

В підтвердження надання юридичних послуг позивачем подано договір-доручення на ведення цивільної справи в господарському суді від 02.03.09 (а.с. 60 т.1), укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1; Свдоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, видане ОСОБА_1 та прибутковий ордер про сплату адвокату ОСОБА_6 коштів в сумі 3000,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно зі ст.12 цього Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно статті 2 Закону України "Про адвокатуру", адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та виходячи з кількості заявлених позивачем (дев"ять немайнових і одна майнова) та задоволених судом (п"ять немайнових) вимог, судові витрати по сплаті послуг адвоката покладаються на відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог з розрахунку 300,00 грн. одна вимога (3000,00грн./10 вимог).

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову також покладаються на відповідача 1 в аналогічному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсними зміни та доповнення до Статуту "Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу" та зміни та доповнення до Установчого договору про створення "Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу", які зареєстровані в журналі обліку реєстраційних справ 19.07.02 за № 0120.

2. Визнати за ОСОБА_6 частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" у розмірі 25% .

3. Визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 11.01.2007р. (протокол №16).

4. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 02.03.2007р. (протокол №19) в частині визначення часток засновників як у грошовій формі так і у процентному відношенню у Статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж".

5. Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 14.11.08р. (протокол №23) .

6. В решті позовних відмовити.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", 11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Ушакова,44, код 24703775

на користь ОСОБА_6, 33000, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1

- 47,22 грн. державного мита;

- 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- 1500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 09 лютого 2011 року.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу - юр. адреса

3- відповідачу-1

4- відповідачу-2 - Виконкому Новоград-Волинської міської ради Житомирської області

(11708, м. Новоград-Волинський, Житомирської області, вул. Шевченка, 16) 9

5 -відповідач-3 - ОСОБА_3

(АДРЕСА_2 )

6- третя особа - державний реєстратор виконкому Новоград-Волинської міської ради

7- третя особа - МАУП (м.Київ, вул. Фрометівська,2)