Постанова № 137122271, 01.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/81/26

н/п 3/953/239/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду міста Харкова Демченко С.В., за участю захисника - адвоката Проніної В.М., яка здійснює захист інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

02 січня 2026 року о 09 годині 10 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем Buick Regal, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у м. Харкові по вул. Шевченка, 121, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 із застосуванням відеозйомки на нагрудну відеокамеру. Результат огляду склав 1,40 ‰, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, а саме:

-п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, яким забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

19 березня 2026 року на адресу суду від захисника адвоката Проніної В.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування клопотання посилалася на те, що до матеріалів протоколу долучені відеозаписи, на яких зафіксовані події, що мали місце 02 січня 2026 року, проте відсутній факт руху транспортного засобу, яким начебто керував ОСОБА_1 , а також відсутній момент зупинки вказаного транспортного засобу та повідомлення співробітниками поліції ОСОБА_1 причин зупинки. Долучені до матеріалів справи відеозаписи не є безперервними, у зв`язку з чим неможливо відновити всі обставини події. У матеріалах відсутні будь-які докази, що підтверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху або інші законні підстави для зупинки транспортного засобу. Відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Працівники поліції грубо порушили процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки на відеозаписах, які долучені до протоколу, відсутня інформація щодо повідомлення ОСОБА_1 конкретних ознак алкогольного сп`яніння, виявлених у нього працівниками поліції, що в свою чергу унеможливило розуміння ОСОБА_1 підстав для проведення огляду. Відповідно до Інструкції з використання Drager Alcotest 6820 інтервал технічного обслуговування приладу становить 6 місяців. Про необхідність кожні 6 місяців проводити калібрування газоаналізатора Drager Alcotest 6820 йдеться також і у відповіді Українського медичного центру сертифікації на запит Департаменту ПП НП України від 18 січня 2018 року № 45. Відповідно до роздруківки Drager Alcotest 6820 прилад ARHK 0047, яка міститься в матеріалах справи, останнє калібрування даного приладу проводилось 06 листопада 2025 року. Зі змісту вказаної роздруківки вбачається, що тестування на наявність алкоголю у ОСОБА_1 проводилося 02 січня 2026 року о 09 годині 17 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 121 при температурі навколишнього середовища + 16 градусів Цельсія. Разом з тим, відповідно до наданої гідрометеорологічної інформації Харківського регіонального центру з гідрометеорології від 19 січня 2026 року, температура повітря 02 січня 2026 року становила 5,2 градусів Цельсія. Тобто, різниця у температурних показниках та використання газоаналізатора на межі його робочої температури свідчить про значну похибку приладу, що ставить під сумнів правильність результату тесту. За таких обставин, у матеріалах долучених до протоколу, відсутні належні та допустимі, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2026 року за клопотанням сторони захисту витребувано з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Інструкцію до технічного засобу Drager Alcotest 6820, прилад ARHК 0047.

30 квітня 2026 року на адресу суду з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшли копії витребуваних за постановою суду від 19 березня 2026 року матеріалів.

Опитаний у судовому засіданні за клопотанням захисника співробітник поліції Дем`яненко С.А. пояснив, що він перебував у складі екіпажу, який 02 січня 2026 року зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Підставою для зупинки транспортного засобу стало те, що на транспортному засобі не був увімкнений покажчик повороту. У той день вони не встигли отримати всю необхідну апаратуру для відеофіксації, тому відеозаписи, що містяться на дисках, долучених до протоколу, не є безперервними. Повідомив, що газоаналізатор Drager Alcotest постійно зберігається в автомобілі, в якому працює пічка, та температура коливається біля +20 +22 С, тому під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння вказаний прилад показує температуру, яка була в автомобілі. Вказав, що так дійсно того дня був мороз, у зв`язку з чим вони під час патрулювання території включали пічку в автомобілі, щоб зігрітися. З огляду на те, що ОСОБА_2 знаходився у автомобілі, а огляд був проведений безпосередньо після того, як прилад дістали з автомобілю, тому температуру він показував значно вище, ніж була того дня на вулиці.

Захисник адвокат Проніна В.М. у судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підтримала та просила задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні про закриття провадження.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення захисника, пояснення інспектора поліції, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 103462 від 02 січня 2026 року та додані до нього матеріали, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби) та лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським саме за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто поліцейським встановлено порушення водієм вимог п.2.9а ПДР України.

У судовому засіданні встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 103462 від 02 січня 2026 року, який складений щодо ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.9 а ПДР України;

- показаннями Drager Alcotest 6820, що містяться на спеціальному бланку, згідно з якими 02 січня 2026 року о 09 годині 17 хвилин ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду на стан сп`яніння склав 1,40 ‰;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого проведений огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, результат 1,40 ‰. Відповідно до вказаного акту та зазначених у ньому відомостей ОСОБА_1 погодився з результатами огляду та не надав заперечень з приводу проведеного огляду;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 січня 2026 року;

- рапортом інспектора роти 5 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Харківській області ДПП від 02 січня 2026 року.

Оцінюючи зібрані у справі докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Аналізуючи доводи захисника адвоката Проніної В.М. суд вважає їх непереконливими з огляду на те, що вони головною мірою мають формальний характер, а в решті полягають у переоцінці окремих доказів із наданням їм тенденційної оцінки на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не відповідає їх дійсному змісту та не узгоджується з іншими доказами, а також в акцентуванні уваги на другорядних обставинах, що не мають істотного значення і не спростовують винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.

Так на відеозаписах з бодікамер поліцейського зафіксовані події, що мали 02 січня 2026 року, у тому числі процес огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820.

Під час перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського суд встановив, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу продував газоаналізатор Drager Alcotest 6820, результати огляду показали, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Жодних заперечень щодо факту керування автомобілем або повідомлення про перебування за кермом інших осіб ОСОБА_1 працівникам поліції не повідомляв. Також ОСОБА_1 не висловлював незгоди з проведеним оглядом на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та не повідомляв про намір пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі.

Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою і дії посадової особи, яка його складала у порядку, передбаченому законом ОСОБА_1 не оскаржував.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надав.

За таких обставин, у суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, як і в доданих до матеріалів справи інших доказах, на яких зафіксовано достатньо відомостей, що доказують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо того, що з матеріалів справи не вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 підстави зупинки транспортного засобу та, що взагалі у працівників поліції були законні підстави для зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», суд зазначає таке.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений виключний перелік підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу, який навіть в умовах дії воєнного стану не може бути розширений.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За змістом п. 2, 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 № 1456, поліцейський в період воєнного стану має право здійснювати зупинку та перевірку транспортних засобів, а також вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався і діє до теперішнього часу.

Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Таким чином, працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану». При цьому, захисником не доведено наявності порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства щодо зупинки транспортного засобу, тому доводи захисника, про те, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 є неспроможними.

Крім того, опитаний у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 повідомив, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало те, що на транспортному засобі не був увімкнений покажчик повороту.

Доводи сторони захисту, щодо небезперервного відеозапису, є безпідставними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той обсяг доказів, який наявний на час розгляду справи і має відношення до адміністративного правопорушення.

На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті справи.

Суд зазначає, що зміст зафіксованого на наявних файлах в сукупності із рештою матеріалів справи поза розумним сумнівом підтверджує, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, був зупинений працівниками поліції, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, що утворило склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд враховує, що відеозапис не є єдиним доказом у справі і має оцінюватися в сукупності з іншими доказами. При цьому «нарізки» відеозапису на декілька файлів самі по собі не свідчить про його монтаж або недопустимість, якщо суттєві для справи моменти зафіксовані. З наданих відеофрагментів суд бачить логічну хронологію подій, яка узгоджується із змістом протоколу та іншими дослідженими судом письмовими доказами.

За таких обставин, відеозапис оцінюється судом як належний і допустимий доказ, який додатково підтверджує обставини, зафіксовані в письмових документах.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскільки таке направлення міститься в матеріалах справи на аркуші справи № 6.

Доводи сторони захисту з приводу того, що прилад газоаналізатор працював у некоректному режимі, та викривляє результат вимірювання алкоголю, оскільки температура в чеку суттєво відрізняється від реальної температури повітря, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Так, суд зазначає, що газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» призначений для вимірювання концентрації алкоголю, а не температури повітря.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820», межі вимірювань цього приладу становлять 0,00-5,00‰ (проміле); умови навколишнього середовища при експлуатації: від -5 до +50°C, при зберіганні: від - 40 до + 70°C.

З долученої до матеріалів справи квитанції газоаналізатора Drager Alcotest 6820 вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився 02 січня 2026 року о 09 годині 17 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 121 при температурі +16 градусів Цельсія.

З долученої до матеріалів справи захисником інформації з Харківського регіонального центру з гідрометеорології від 06 лютого 2026 року вбачається, що температура повітря 02 січня 2026 року у період часу з 09:00 (11:00) становила - 5,2 градусів Цельсія, тобто відхилилася від мінімально допустимої температури експлуатації лише на 0,2°С.

Таке відхилення перебуває у межах похибок вимірювання температури та саме по собі не може свідчити про несправність приладу чи недостовірність результатів огляду.

Отже, огляд проводився в межах допустимого робочого діапазону приладу (від -5°C до +50°C), тому розбіжність не впливає на точність результату.

Окрім того, відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820», у випадку внутрішньої помилки з`являється наступне повідомлення «внутр. Системна помилка 662».

Доказів того, що прилад «Drager Alcotest 6820» під час проведення огляду на стан сп`яніння був несправний, матеріали справи не місять.

Окрім того, суд зазначає, що внутрішня температура газоаналізатора Drager Alcotest 6820 зазначена в чеку, може відрізнятися від зовнішньої через зберігання приладу в салоні автомобіля працівників поліції при іншій температурі та безпосередньо перед вимірюванням, який був перенесений назовні, що підтверджується відеозаписом та наданими у судовому засіданні поясненнями співробітника поліції.

Різниця температур не свідчить про несправність приладу або недостовірність результатів тестування на стан сп`яніння.

Доводи захисника про те, що газоаналізатор «Drager Аlcotest 6820», за допомогою якого проводився огляд правопорушника на стан алкогольного сп`яніння, не відповідає вимогам, оскільки не пройшов у встановлені законом строки відповідну перевірку (калібрування), є голослівними і такими, що не узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із роздруківкою чеку приладу «Drager Alcotect 6820» дата останнього калібрування 06 листопада 2025 року.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820», градуювання повинно проводитися неменше ніж 1 (один) раз на 12 (дванадцять) місяців.

Враховуючи наведене, останнє калібрування технічного приладу «Drager Alcotest 6820» було проведено, відповідно до роздруківки тесту, 06 листопада 2025 року, тобто станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням інтервал калібрування даного приладу не закінчився.

Отже, у даному випадку огляд водія працівником поліції проводився газоаналізатором, який відповідав вимогам чинного законодавства.

Посилання сторони захисту на порушення працівниками поліції процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager», за результатами якого встановлено перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував проти проведення огляду та виконав вимогу щодо проходження тестування.

Сам по собі факт відсутності на відеозаписі детальної фіксації повідомлення працівниками поліції конкретних ознак алкогольного сп`яніння не спростовує результатів проведеного огляду та не свідчить про недопустимість отриманих доказів. Встановлений за результатами огляду факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується належними та допустимими доказами, а тому доводи про нерозуміння ОСОБА_1 підстав проведення огляду не впливають на законність та обґрунтованість його результатів.

Інші доводи сторони захисту суд до уваги не бере та вважає їх такими, що викладені з метою ухилення водія від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, доходжу висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.

З урахуванням викладеного кваліфікую дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто - керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з довідкою, складеною т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Галкіною К., ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

На підставі викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 268, 280, 283-285, 287, 288, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: сплата штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 103462 від 02 січня 2026 року).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.

Повний текст постанови складений 03 червня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко