Рішення № 137121034, 04.06.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

04.06.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія

Справа № 401/922/26

Провадження № 2/401/1285/26

04 червня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

з участю: секретаря судового засідання Рудської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи):

У березні 2026 року ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №03.09.2025-100001927 від 06 вересня 2025 року в розмірі 11 520 грн. 00 коп. та судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.19, ч.ч. 1-4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 23 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог частини першої статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі доказів, які є у справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом в силу ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Аргументи позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр»:

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 06 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем оферти на укладання угоди про надання кредиту №03.09.2025-100001927. Позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, та надав відповідачу кредит строком на 70 днів у розмірі 4 500 грн. 00 коп., дата повернення кредиту 14 листопада 2025 року, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором заборгованість відповідача за кредитом становить 11 520 грн. 00 коп. що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4 500 грн. 00 коп., процентами у розмірі 2 520 грн. 00 коп., відсотки, нараховані по 625 ст. ЦК України 4 500 грн. 00 коп. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.

Щодо нарахування відповідачу заборгованості за 625 статтею ЦК України, позивач зазначає що, на підставі змін до Закону України «Про споживче кредитування» кредитором дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань за договорами укладеними з 24 січня 2024 року.

Позиція відповідача ОСОБА_1 :

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, без поважних причин в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Отже, про можливі заперечення проти позовних вимог відповідач суд не повідомив.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Встановлені судом обставини справи:

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 03.09.2025-100001927 від 06 вересня 2025 року відповідно до якого відповідач отримав від ТОВ «Споживчий Центр» кредит строком на 70 днів.

Відповідно до умов договору сума кредиту 4 500 грн. 00 коп., дата повернення кредиту 14 листопада 2025 року, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Згідно розрахунку заборгованості встановлено, що загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий Центр» станом на 25 березня 2026 року за кредитним договором складає: 11 520 грн. 00 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4 500 грн. 00 коп., процентами у розмірі 2 520 грн. 00 коп., залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 4 500 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 06 вересня 2025року електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4 500 грн. 00 коп., а отже акцептовано умови Договору.

Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі, встановленому договором, що підтверджується довідкою ТОВ «УПР» №1-2503 від 25 березня 2026 року.

В свою чергу, відповідач умов кредитного договору належним не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених графіком платежів.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до розрахунку, поданого позивачем у позичальника утворилася заборгованість.

У березні 2026 року ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором .

Оцінка суду:

Згідно статті 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст.526, 527 та 530 ЦК України, - зобов`язання має виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Крім цього, за змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» - електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних - особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Стаття 14 вищезазначеного закону передбачено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Висновок суду:

В судовому засіданні встановлено, що 06 вересня 2025року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №03.09.2025-100001927.

Надавши суму кредиту відповідачу, позивач виконав умови укладеного кредитного договору №03.09.2025-100001927 від 06 вересня 2025 року, однак ОСОБА_1 всупереч умовам договору свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 25 березня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий Центр» становить 4 500 грн. 00 коп. тіло кредиту та 2 520 грн. 00 коп. проценти.

Щодо заборгованості за відсотками за ст. 625 ЦК України у розмірі 4 500 грн. 00 коп. за договором №03.09.2025-100001927 від 06 вересня 2025року, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

«Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 згідно із Законом N 2120-IX від 15 березня 2022 року: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Між тим, доводи позивача про те, що на підставі змін, за договорами укладеними з 24 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань судом відхиляються, оскільки між вказаними нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування» не виникає жодних колізій. Так, Цивільний кодекс України передбачає звільнення боржника від сплати неустойки, нарахованої з 24 лютого 2022 року. Закон України «Про споживче кредитування», в свою чергу, передбачає звільнення боржника від сплати неустойки за період з 1 березня 2020 року по 24 січня 2024 року, при цьому не вказуючи, що після 24 січня 2024 року кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» лише розширює період, за який боржник звільняється від сплати неустойки.

Отже, суд вважає, що нарахування відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 4 500 грн. 00 коп. за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за сумою кредиту в сумі 4 500 грн. 00 коп., та заборгованості за відсотками у розмірі 2 520 грн. 00 коп., всього: 7 020 грн. 00 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 622 грн. 47 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 223, 264, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 530, 536, 549, 553, 554, 610, 611, 1048-1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», заборгованість за кредитним договором №03.09.2025-100001927 від 06 вересня 2025року у розмірі 7 020 грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 1 662 грн. 47 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, буд 133А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом