Рішення № 137121021, 28.05.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Cправа № 537/487/26

Провадження № 2/399/279/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: Онуфріївська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень», Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину,

встановив:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява позивачки ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до відповідача ОСОБА_6 , треті особи: Онуфріївська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, АТ «Банк інвестицій та заощаджень», орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 .

24 квітня 2025 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області була заведена спадкова справа № 69 після смерті ОСОБА_6 , згідно заяви про прийняття спадщини, яку подав його син - ОСОБА_6 .

Після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , залишилась спадщина яка складається з 2 700 000, 00 гривень, призначену відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, грошові вклади з належними відсотками та компенсаціями, що зберігаються в АТ «Банк Інвестицій та заощаджень» в сумі 12389,08 грн., земельна ділянка площею 2, 6985 га., кадастровий номер 3524687700:02:000:0261 серед іншого.

Одним з предмета спадщини яка складається з 2 700 000,00 гривень яка належала померлому, це спадщина яку недоотримав померлий, ОСОБА_6 , за загибель свого сина ОСОБА_8 який загинув, виконуючи бойове завдання під час відбиття збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту міста Вугледар Донецької області.

При оформленні спадщини нотаріус зробив запит до територіальної громади Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області щодо встановлення хто був зареєстрований з померлим на день смерті ОСОБА_6 . Згідно довідки, виданої Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області 24 квітня 2025 року за № 424 ОСОБА_6 на момент смерті був зареєстрований один. Відомості про інших спадкоємців в спадковій справі відсутні. Інші спадкоємці за оформленням спадщини не звертались ні усно ні письмово.

При подачі заяви про прийняття спадщини та на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , не вказав нотаріусу інформацію про спадкоємців, а саме що у померлого були неповнолітні онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 які також мають прав на спадщину згідно ч. 1 ст.1266 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_8 , батько дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 як вище зазначалось загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 виконуючи бойове завдання під час відбиття збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту міста Вугледар Донецької області.

Спадкоєцями після смерті ОСОБА_8 згідно ст.1261 ЦК були діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та батько померлого ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , діючі в інтересах дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 звернулась до Онуфріївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за правом представлення після смерті ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , але отримала постанову про відмову вчиненні нотаріальної дії в якій нотаріус вказав що у видачі свідоцтва про право ні спадщину на вищевказане майно з таких причин:

08 лютого 2024 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області заведена спадкова справа № 23 після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно довідки, виданої Оруфріївською селищної радою Кіровоградської області 08 лютого 2024 року за № 857 ОСОБА_8 на момент смерті був зареєстрований разом з батьком - ОСОБА_6 . Відомості про інших спадкоємців в спадковій справі відсутні. Інші спадкоємці за оформленням спадщини не звертались ні усно ні письмово. Батько ОСОБА_6 спадщину прийняв, але не оформив.

06 квітня 2025 року помирає ОСОБА_6 24 квітня 2025 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області заводиться спадкова справа № 69 після його смерті згідно заяви про прийняття спадщини, яку подав його син - ОСОБА_6 .

Згідно довідки, виданої Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області 24 квітня 2025 року за № 424 ОСОБА_6 на момент смерті був зареєстрований один. Відомості про інших спадкоємців в спадковій справі відсутні. Інші спадкоємці за оформленням спадщини не звертались ні усно ні письмово.

15 жовтня 2025 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області за реєстровим № 1366 ОСОБА_6 , видано свідоцтво про право на спадщину на недотриману (невиплачену) одноразову грошову допомогу в сумі 2 700 000, 00 гривень, призначену відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року та грошові вклади з належними відсотками та компенсаціями, що зберігаються в AT «Банк інвестицій» та заощаджень в сумі 12389,08 грн.

20 листопада 2025 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області за реєстровим № 1630 ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 2,6985 га., кадастровий номер 3524687700:02:000:0261. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_6 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 62410261.

Позивач вважає, що видача спадщини одному спадкоємцю ОСОБА_6 порушує права онуків померлого ОСОБА_6 , а саме неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На підставі вище викладеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.03.2026 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на грошові кошти, а саме на недотриману (невиплачену) одноразову грошову допомогу в сумі 2700000 гривень призначену відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, грошові вклади з належними відсотками та компенсаціями, що зберігаються в Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» в сумі 12389 гривень 08 копійок, накладено арешт на земельну ділянку площею 2,6985 га, кадастровий номер 3524687700:02:000:0261 та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524687700:02:000:0261.

Ухвалою суду від 06.03.2026 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі та надав пояснення згідно поданого до суду позову.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував та повідомив, що через необізнаність нормативно-правових актів, незнання відповідних норм права не повідомив, позивачку, яка мала право в інтересах неповнолітніх дітей подати заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 . Запевнив, що якби йому роз`яснили положення правових норм, то він обов`язково не залишив без уваги позивачку, яка діє в інтересах його неповнолітніх племінників.

Представник третьої особи Онуфріївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 04.08.2009 року, між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 04.08.2009 року укладено шлюб, який зареєстрований Кам`янопотоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області та зроблений відповідний актовий запис № 11 від 04.09.2009 року /а.с. 40/.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , про що зроблений відповідний актовий запис № 52, зареєстрований Кам`янопотоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області від 28.10.2009 року /а.с. 41/.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , про що зроблений відповідний актовий запис № 2, зареєстрований Виконавчим комітетом Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09.12.2022 року /а.с. 43/.

ІНФОРМАЦІЯ_12 помер ОСОБА_8 в місті Вугледар Донецької області, про що зроблено актовий запис № 71, зареєстрований Онуфріївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області від 21.03.2023 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 07.07.2023 року /а.с. 45/.

ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 , батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , про що зроблений відповідний актовий запис № 7 ,зареєстрований Успенською сільською радою Онуфріївського району Кіровоградської області від 09.02.2024 року, що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серія НОМЕР_5 від 09.02.2024 року /а.с. 46/.

ІНФОРМАЦІЯ_14 помер ОСОБА_7 , про що зроблений відповідний актовий запис № 759, зареєстрований Департаментом центру надання адміністративних послуг Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 07.04.2025 року та підтверджується виданим свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 від 07.04.2025 року /а.с. 47/.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори 29.01.2026 року відмовила ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 у зв`язку з тим, що на майно спадкодавця вже видані свідоцтва про право на спадщину сину спадкодавця ОСОБА_6 , а тому видати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не має можливості /а.с. 48-49/.

Згідно спадкової справи № 69/2025, заведеної державним нотаріусом Онуфріївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 24.04.2025 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_7 , заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_15 син померлого ОСОБА_7 та якому в подальшому видані свідоцтва про право на спадщину законом від 15.10.2025 року, зареєстровано в реєстрі за № 1366 та від 20.11.2025 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1620 /а.с. 91-126/.

Зі змісту вищевказаної спадкової справи слідує, що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 із заявою про прийняття спадщини у встановлений строк за звертались.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.ст.79 і 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Здійснення права на спадкування врегульовано положеннями глави 87 ЦК України.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216-1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ч.ч. 1,2 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1273 ЦК України).

Статтею 1278 ЦК України передбачено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Отже, малолітня особа, яка є спадкоємцем вважається такою, що прийняла спадщину, якщо не відмовилась від неї у встановлених порядку та строк. У будь-якому випадку прийнята спадщина належить спадкоємцеві з моменту її відкриття.

З матеріалів справи відомо, що після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями, окрім відповідача ОСОБА_6 , також є його неповнолітні рідні онуки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 діти його рідного сина ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_16 , та які не відмовилися від спадщини.

Тобто після смерті ОСОБА_6 його спадкоємцями першої черги мають бути ОСОБА_6 та неповнолітні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте спадщину прийняв тільки ОСОБА_6 а інші спадкоємці відсутні, які прийняли спадщину відсутні.

За ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 1301 ЦК України визначені підстави і порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Так, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як роз`яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 1316/2227/11, від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Так, спадкове право характеризується цілою низкою спеціальних способів захисту прав та інтересів судом. Серед таких способів захисту у ст. 1301 ЦК України відокремлено визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Свідоцтво про право на спадщину - це правовстановлюючий документ, що посвідчує виникнення у спадкоємця права власності на спадкове майно. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується процес оформлення спадкових прав.

Як зазначено у ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, як спеціального способу захисту спадкових прав, судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином. Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 р. (судова справа № 916/780/18) свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Оскільки свідоцтво про право на спадщину не має правочинного характеру, воно не може визнаватися недійсним із посиланням на ст.ст.203, 215-236 ЦК України. У законі міститься відкритий перелік підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Основною підставою визначено те, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7). Визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним може лише суд.

Отже, як зазначено у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі N383/258/21 (провадження N 61-18173св21), «порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними».

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (частина перша статті 1301 ЦК України).

У ЦК України закріплено можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва).\

Отже, видані відповідачеві спірні свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно спадкодавця в цілому, порушує права неповнолітніх спадкодавців в частині видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку, що їм належить.

З огляду на вищезазначене, оскільки видані відповідачеві спірні свідоцтва про право на спадщину в частині порушує права неповнолітніх спадкоємців, відповідно ці свідоцтва підлягають визнанню недійсними у частині, що порушують їхні права.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на вищезазначене, позивачка, діючи в інтересах неповнолітніх спадкоємців, які набули права та обов`язки спадкодавця, мають право вимагати скасувати запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,6985 га, кадастровий номер 3524687700:02:000:0261, яке зареєстроване за ОСОБА_6 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 62410261, оскільки така державна реєстрація права власності порушує права неповнолітніх спадкоємців.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 3993, 60 гривень.

3 березня 2026 року в порядку забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, а саме на недотриману (невиплачену) одноразову грошову допомогу в сумі 2700000 (два мільйони сімсот тисяч) гривень призначену відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, грошові вклади з належними відсотками та компенсаціями, що зберігаються в Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» в сумі 12389 (дванадцять тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень 08 копійок, накладено арешт на земельну ділянку площею 2,6985 га, кадастровий номер 3524687700:02:000:0261 та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524687700:02:000:0261.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (частина 1 статті 158 ЦПК України).

З дня набрання цим рішенням законної сили, забезпечення позову, вжитого судом, перешкоджає ефективному захисту поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 42, 48, 76, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: Онуфріївська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень», Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману (невиплачену) одноразову грошову допомогу в сумі 2 700 000 гривень, призначену відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року та грошові вклади з належними відсотками та компенсаціями, що зберігаються в АТ «Банк інвестицій та заощаджень» в сумі 12389, 08 гривень, видане 15.10.2025 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області за реєстровим № 1366 на ім`я ОСОБА_6 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,6985 га, кадастровий номер 3524687700:02:000:0261, видане 20.11.2025 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області за реєстровим № 1620 на ім`я ОСОБА_6 .

Скасувати запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,6985 га, кадастровий номер 3524687700:02:000:0261, яке зареєстровано за ОСОБА_6 в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 62410261.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3993, 60 гривень.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані 3 березня 2026 року ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області, якою накладено арешт на грошові кошти, а саме на недотриману (невиплачену) одноразову грошову допомогу в сумі 2700000 (два мільйони сімсот тисяч) гривень призначену відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, грошові вклади з належними відсотками та компенсаціями, що зберігаються в Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» в сумі 12389 (дванадцять тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень 08 копійок, накладено арешт на земельну ділянку площею 2,6985 га, кадастровий номер 3524687700:02:000:0261 та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524687700:02:000:0261.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 3 червня 2026 року.

Суддя М.М. Лях