Ухвала суду № 137118615, 04.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/11546/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та просить встановити контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/11546/25.

Заява мотивована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не здійнило перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду.

Ухвалою суду від 19.05.2026 розгляд заяви призначено у порядку письмового провадження, установлено відповідачу строк для надання пояснень щодо наведених у заяві обставин.

У встановлений судом строк від відповідача надійшли пояснення по суті заяви, у яких зазначено, що на виконання рішення суду Головним управлінням з 01.06.2025 здійснено перерахунок пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. З 01.06.2025 підсумок пенсії становить - 25166,09 грн та до виплати 24388,05 грн,з 01.01.2026 - 25950,00 грн, до виплати 25950,00 грн,з 01.03.2026 - 27761,09 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 25950,09 гр та до виплати 25950,00 грн. З 01.06.2025 відбулося пониження суми пенсії до виплати відносно нарахованої, оскільки розмір пенсії був обрахований з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Однак Постанова КМУ №1 не була предметом розгляду у справі №620/11546/25. Різниця пенсії на виконання вищевказаного рішення суду з 01.06.2025 по 31.12.2025 складає 5446,35 грн. Крім того, з 01.03.2026 розмір пенсії позивача обмежується на суму індексації, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», яка не була предметом спору, судом при розгляді справи не досліджувалась та становить самостійний предмет спору.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі №620/11546/25, яке набрало законної сили 11.02.2026, позов задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.06.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум (а.с. 41-43).

Позивач вважає, що відповідачем не проведено перерахунку пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно із частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 382-1 Кодексу).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Наданими відповідачем доказами підтверджується, що відповідач виконав рішення суду по справі №620/11546/25 у межах покладених на нього зобов`язань, на підтвердження чого надані перерахунки пенсії позивача (а.с.73-74).

Позивач зазначає, що відповідач продовжує виплачувати пенсію з обмеженням її максимальним розміром, що суперечить рішенню суду по справі №620/11546/25.

Проте, суд звертає увагу на таке.

03.01.2025, відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1), якою установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. N 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

На виконання рішення суду відповідач провів позивачу відповідний перерахунок пенсії з 01.06.2025 без обмеження її максимальним розміром, проте застосував передбачені Постановою №1 коефіцієнти пониження (а.с. 73).

Суд зазначає, що вказаний перерахунок має окремі правові та фактичні підстави, які не були предметом розгляду у справі №620/11546/25.

Після проведення перерахунку з 01.06.2025 пенсія позивачу обмежена максимальним розміром пенсія на підставі Постанови №1, отже, позивач помилково пов`язує здійснення пенсійним органом такого перерахунку його пенсії з виконанням рішення суду в цій справі.

Питання порядку та умов виплати пенсії відповідно до вказаної постанови не було поставлено на вирішення суду у справі №620/11546/25 та судом не розглядалося. Отже, такі обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову.

Враховуючи наведене, позивачем не доведено та судом не встановлено обставин вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправних дій чи бездіяльності в частині виконання рішення суду по справі №620/11546/25, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Суд зауважує, що незгода з перерахунком пенсії з 01.06.2025 на підставі Постанови №1 є підставою для звернення до суду з новим позовом, а не застосуванням норм статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі №620/11546/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 04.06.2026.

Суддя С.В. Бородавкіна