Рішення № 137116177, 03.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Київ справа №320/8790/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕОН-ОЙЛ»доГоловного управління ДПС у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛЕОН-ОЙЛ» (позивач/ ТОВ «КЛЕОН-ОЙЛ») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач/ ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2026 №7916/0406 (з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 02.03.2026).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність підстав для накладання штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з таких підстав.

1) У висновках Акта камеральної перевірки наголошено, що порушення стосуються саме податкових накладних, а саме: «Порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкових накладних...». Разом з тим, аналіз розрахунку до спірного Рішення та наведений Перелік документів в Акті камеральної перевірки свідчить, що до складу порушених документів включено також розрахунки коригування до податкових накладних з від`ємним значенням. Проте, включення таких Розрахунків коригування до переліку порушених документів є таким, що суперечить змісту і висновкам самого Акта камеральної перевірки.

Таким чином, за висновками позивача, виявляється наявність внутрішніх суперечностей у самому Акті камеральної перевірки між його описовою частиною, висновками та додатками, що вказує на відсутність у ньому необхідної цілісності, послідовності та об`єктивності викладених фактів. У зв`язку з цим зроблені на його підставі висновки контролюючого органу не можуть бути використані як підстава для прийняття спірного ППР 24.02.2026 №7916/0406 форми «Н».

2) Штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.

Камеральна перевірка з питань своєчасності реєстрації розрахунків коригування була проведена відповідачем за наступні податкові періоди 2022 рік: червень, вересень, грудень; 2024 рік: січень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2025 рік: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень.

Отже, предмет спору охоплює податкові накладні/розрахунки коригування (ПН/РК), дата складання яких припадає: на період до січня 2023 року а саме РК, складені у 2022 році; на період після січня 2023 року а саме РК, складені у 2024-2025 роках, коли вже діяли спеціальні норми пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX Податковий кодекс України.

Таким чином, за твердженнями позивача, до спірних правовідносин підлягали застосуванню різні правові режими регулювання, з урахуванням дати складання відповідних ПН/РК та чинності спеціальних перехідних положень податкового законодавства.

Попри зазначене, Відповідач, у порушення вимог чинного законодавства, не врахував особливості правового регулювання, встановлені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, та безпідставно застосував загальні норми Кодексу до правовідносин, що підпадали під дію спеціального регулювання.

Як вказує позивач, на момент винесення спірного Рішення набули чинності зміни, внесені Законом України № 2876-ІХ від 12 січня 2023 року, яким Податковий кодекс України було доповнено, зокрема, пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення».

Цими нормами встановлено спеціальні правила на період дії воєнного стану та шість місяців після його припинення або скасування, що передбачають: збільшення граничних строків реєстрації податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), порівняно з тими, що встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; зменшення розмірів штрафних санкцій за порушення строків такої реєстрації, у порівнянні зі штрафами, передбаченими пунктом 120-1. 1 статті 120-1 Кодексу.

Вказані положення є спеціальними нормами, які мають пріоритет над загальними, у тому числі над положеннями пунктів 201.10 та 120-1. 1 Кодексу, під час дії воєнного стану та впродовж шести місяців після його припинення.

Крім того, відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, штрафні (фінансові) санкції за результатами перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішення про їх застосування, з урахуванням положень пункту 7 цього ж підрозділу. Це означає, що навіть у разі фіксації порушення у попередній період, застосування санкцій повинно відбуватись виключно за правилами та у розмірах, встановлених законодавством, чинним на день прийняття відповідного ППР.

Таким чином, за висновками позивача, у випадку, коли на момент прийняття спірного ППР чинними були норми пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, відповідач був зобов`язаний застосувати саме ці спеціальні норми, які встановлюють пом`якшення відповідальності платника податків за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а не застосовувати загальні положення п. 201.10 ст. 201 та п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. Отже, відповідач неправомірно застосував норми пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, і не врахував положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

3) Пункт 192.1 статті 192 ПК України визначає підстави та порядок складання РК, натомість пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України уточнюють процедуру реєстрації РК у певний часовий період.

Отже, розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості мали бути зареєстровані ТОВ «КЛЕОН-ОЙЛ» протягом 18 днів з дня отримання розрахунку коригування.

Позивач звертає увагу, що в Акті камеральної перевірки та спірному рішенні граничні терміни реєстрації Розрахунків коригування вказані з порушенням норм законодавства, без врахування дати отримання розрахунку коригування ТОВ «КЛЕОН-ОЙЛ». Датою від якої відповідач відраховує граничний термін реєстрації являється дата виписки розрахунку коригування, що не закріплено жодною нормою законодавства.

Позивач зазначає, що ані Акт камеральної перевірки, ані розрахунок штрафу до спірного ППР, не містять інформації щодо дати отримання розрахунку коригування отримувачем покупцем-ТОВ «КЛЕОН-ОЙЛ», що не дає можливості встановити факт наявності порушення отримувачем строків реєстрації розрахунків коригування, кількість днів порушення, та відповідно, суми нарахованих штрафних санкцій.

Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 відкрито провадження у справі №320/28369/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Поряд з цим, вказаною ухвалою витребувано від відповідача завірені належним чином копії: матеріалів проведеної перевірки позивача (документи на підтвердження існування фактичних підстав призначення перевірки, накази, направлення, акт проведеної перевірки з додатками); обґрунтований та вмотивований розрахунок спірного (их) податкового повідомлення-рішення; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

27 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представником Головного управління ДПС у Київській області подано відзив на позов (зареєстровано 30.03.2026).

Відповідач в поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.

Відповідач вказує, що реєстрація податкової накладної/розрахунків коригувань в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201, та підпунктом 89 підрозділ 2 розділу ХХ ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Отже, реєстрація податкової накладної/розрахунків коригувань з урахуванням граничних строків це обов`язок платника, а у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом - платник ПДВ має сплатити штраф у відсотках від суми ПДВ, розмір якого залежить від періоду прострочення реєстрації.

За посиланнями відповідача, чинним законодавством передбачено механізм для забезпечення покупцем товарів / послуг виконання своїх обов`язків та реалізації прав в частині отримання від продавця розрахунку коригування на зменшення для наступної його реєстрації в ЄРПН.

Підпункт 201.10 статті 201 Кодексу передбачає, що у разі допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу) податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець / продавець таких товарів / послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця / покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів / послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів / послуг.

Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6) (додаток 6) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Виходячи з форми додатку 6 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі його відмови скласти та надати розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв`язку з придбанням товарів / послуг або факт отримання / повернення таких товарів / послуг.

Тобто у разі ненадання платником податку продавцем розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг, доцільним є подання платником податку покупцем до податкової декларації з ПДВ заяви із скаргою на такого продавця та копій документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, у тому числі документів, що засвідчують дату отримання такого розрахунку коригування.

Як зазначає відповідач, відповідно даних інформаційних систем контролюючого органу ТОВ «КЛЕОН-ОЙЛ» додатків 6 до податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди, зазначені в акті камеральної перевірки подано не було.

Враховуючи вищевикладене, платник податку отримувач (покупець), на якого покладено обов`язок реєстрації розрахунку коригування, після повернення товарів / послуг або попередньої оплати за товари / послуги зобов`язаний зменшити податковий кредит на дату складання такого розрахунку коригування і незалежно від дати реєстрації в ЄРПН, і у разі не надсилання такого розрахунку коригування для реєстрації постачальником в ЄРПН у терміни, визначені пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, має право подати скаргу на такого постачальника у складі декларації за відповідний звітний період.

При цьому відповідно до п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Враховуючи викладене, за висновками відповідача, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ст. 120-1 ПКУ, до особи, на яку покладено обов`язок щодо такої реєстрації. З урахуванням зазначеного у сукупності, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026 № 7916/0406 винесене ГУ ДПС у Київській області відповідно до вимог чинного законодавства України, а підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

02 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, за змістом якої позивач зазначає, що подання заяви зі скаргою відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України є правом, а не обов`язком платника податку. Не реалізація такого права не може тлумачитися як протиправна бездіяльність позивача та, тим більше, не може слугувати підставою для застосування до нього негативних наслідків або для легітимації неправомірних дій контролюючого органу.

Крім того, положення статті 120-1 ПК України чітко та однозначно визначають суб`єкта відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН такою особою є платник податку, на якого законом покладено обов`язок щодо відповідної реєстрації. Водночас Податковий кодекс України не пов`язує застосування штрафних (фінансових) санкцій із фактом подання або неподання покупцем заяви зі скаргою на продавця.

Таким чином, як зазначає позивач, твердження відповідача про те, що відсутність звернення позивача зі скаргою до контролюючого органу нібито зумовлює правомірність застосування штрафних санкцій, є безпідставним, таким, що не випливає зі змісту норм ПК України, та суперечить принципам правової визначеності і законності. Контролюючий орган не вправі підміняти законодавче регулювання власними припущеннями чи адміністративною доцільністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управління ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕОН-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 39189837) щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, результати якої оформлені актом від 02.02.2026 №6041/10-36-04-06/39189837 (акт перевірки).

За висновками акта перевірки дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

24 квітня 2024 року позивачем подано заперечення до акту про результати камеральної перевірки.

На підставі висновків акта перевірки від 02.02.2026 №6041/10-36-04-06/39189837 Головним управління ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026 №7916/0406, згідно з яким до позивача застосовано штраф в сум 180 530,15 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України).

Щодо посилань позивача на невідповідність акта камеральної перевірки.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Підпунктом 2 п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Відповідно до п. 76.3. ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 76.2. ст. 76 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У ході судового розгляду судом встановлено, акт перевірки містить достатньо деталізоване відображення змісту та суті встановлених контролюючим органом порушень, що відповідають встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки сформульована без суперечностей.

Відтак, суд відхиляє посилання позивача на невідповідність акта камеральної перевірки, при цьому, вважає за необхідне зазначити, що суто технічні помилки не є підставою для скасування відповідних рішень, прийнятих за результатами проведення такої перевірки.

Щодо посилань позивача на неправомірність застосування норми пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, і не врахування положень статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

За аналізом наведених положень можна дійти висновку, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п.201.10 ст.201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533- IX (надалі - Закон №533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 13.05.2020 №591-ІХ») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України продовжується та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (надалі - Закон №2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений п.69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, пп.69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом №2142-IX від 24.03.2022 внесено зміни у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX (надалі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 Закону №2260-IX пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.».

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Також, Законом України №2260-IX було внесено зміни й до пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Крім того, зазначеним Законом №2260-IX п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пп.69.1-1, відповідно до якого платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені пп.69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у пп.69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13.12.2022 №2836-IX (набрав чинності 03.01.2023) пп.69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пп.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

У той же час, як зазначено вище, п.69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 №2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15.07.2022, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23; від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23.

Верховний Суд у постановах від 03.04.2025 у справі №320/27109/23, від 16.04.2024 у справі 440/2936/23 зазначив, що той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок, в тому числі й щодо своєчасної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, з 27.05.2022 повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов`язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку відповідальність, передбачена ст.120-1 ПК України, до цього платника податків не застосовується.

Суд зазначає, оскільки обставини прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов`язків в частині своєчасної реєстрації спірних у даній справі податкових накладних відсутні, відповідно, позивач вважається таким, що мав можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, а підстави для повного звільнення позивача від відповідальності відсутні.

Разом з тим, суд зауважує, що правильність здійсненого розрахунку розміру штрафних санкцій входить до предмета доказування у спорах цієї категорії, оскільки є наступним питанням після висновку про наявність з боку позивача податкового правопорушення, яке тягне за собою застосування штрафних санкцій.

Як зазначалось вище, розміри штрафу за порушення платниками визначених п.201.10 ст.201 ПК України граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені п.120-1.1 ст.120-1 ПК України і в залежності від строку порушення реєстрації становлять від 10 відсотків до 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, окрім винятків, встановлених у вказаній статті.

Таким чином, положення п.201.10 ст.201 ПК України та п.120-1.1 ст.120-1 ПК України перебувають у нерозривній єдності. Такого роду підхід обумовлюється формально-юридичною логікою: приписи п.201.10 ст.201 та п.120-1.1 ст.120-1 мають взаємно відсильні норми одна на одну.

Проте у зв`язку з прийняттям Закону України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (надалі Закон України №2876-IX), який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений п.п.89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до п.89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими п.89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, визначається приписами п. 90 цього підрозділу.

Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для п.89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведених норм права свідчить, що п.п.89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України перебувають у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Пункт 90 передбачає відповідальність за окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у п.89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам п.201.10 ст.201 ПК України.

Поряд з вказаним, суд бере до уваги висновки Верховний Суд у згаданій справі №200/4768/23 щодо темпорального аспекту дії норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а також положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, Верховний Суд зазначає таке.

Закон № 2876-ІX не визначає прямо, що його приписи поширюють свою дію на відносини, які виникли до набрання ним чинності. Немає застережень у Законі № 2876-ІX, що його положення скасовують чи призупиняють дію положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу на період всього воєнного часу.

Отже, юридичну дію порівнюваних положень ПК України за темпоральним критерієм можна поділити на такі періоди:

Перший період - до воєнного стану, а також період воєнного стану до 08 лютого 2023 року (до набрання чинності Закону № 2876-ІX).

Другий період - з 08 лютого 2023 року (після набрання чинності Законом № 2876-ІX) та до закінчення шести місяців після припинення/скасування воєнного стану;

Третій період - після шести місяців після припинення/скасування воєнного стану.

Із зазначених положень податкового законодавства слідує, що у наступних періодах застосуванню підлягають наступні приписи податкового законодавства, в частині процедурного регулювання реєстрації податкових накладних та відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних:

У першому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.

У другому періоді - пункти 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

У третьому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.

Щодо питання чи можуть мати приписи пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України зворотну дію у часі, суд вказує, що згідно з положеннями частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи".

Тобто, норми Конституції України встановлюють, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. При цьому встановлюється два загальні виключення (випадки коли нормативні приписи мають зворотну дію у часі):

- коли нові правила пом`якшують відповідальність особи;

- коли нові правила скасовують відповідальність особи.

Водночас у цьому конкретному випадку мова йде про співставлення приписів: пункту 201.10 статті 201 ПК України і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Про зворотну дію в часі приписів пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України можна було б говорити тільки в наступних випадках:

- якщо б це нормативне положення (пункт 90) мало відношення до пункту 201.10 статті 201 ПК України (тобто, якщо б новий припис податкового законодавства санкційного характеру прямо визначав, що він пом`якшує відповідальність за недотримання строків, які закріплені у пункті 201.10 статті 201 ПК України);

- якщо б нові положення податкового законодавства вносили зміни до пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу, при цьому не змінюючи процедурні положення виконання податкового обов`язку з реєстрації податкових накладних (в частині граничних строків);

- якщо б нові положення податкового законодавства прямо передбачали, що їх дія поширюється на відносини, що виникли до моменту набрання ними чинності.

У випадку, що розглядається, вищезазначені умови відсутні.

Правовий механізм аналізованих норм права вказує на те, що пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 цього підрозділу, тоді як пункт 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України. Санкційні норми, що діяли "до" та "після" набрання чинності Законом № 2876-ІX передбачають відповідальність за нетотожні склади податкових правопорушень.

Отже, положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 розділу не є можливою.

Іншими словами, пункт 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України установлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після. Пункт 90 цього підрозділу визначає відповідальність (штрафи) саме за порушення цих нових строків реєстрації (тобто за склад податкового правопорушення, відмінний від «довоєнних» строків пункту 201.10 статті 201 ПК України). З огляду на це можна дійти висновки, що ці норми - пунктів 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України не замінюють «автоматично» старі положення (пункту 201.10 статті 201 і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу), а створюють окремий правовий механізм саме для «воєнного» періоду, не маючи зворотної сили щодо подій, які відбулися до набрання чинності Законом № 2876-ІХ.

Верховний Суд також наголошує, що пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачає застосування розміру штрафних (фінансових) санкцій, передбаченого законом, чинним на день прийняття рішення щодо їх застосування.

Водночас у спірному випадку йдеться про різний склад податкового правопорушення, а не про однакові правопорушення з різними розмірами штрафів. Закон № 2876-ІХ не вносив змін до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у зв`язку з чим розміри штрафів замінюються на нові.

Отже, пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України сам по собі не змінює темпоральних меж дії нових норм, а лише вказує на те, що у разі, коли штраф визначається за тим самим порушенням, але на момент ухвалення рішення змінився його розмір у межах однієї й тієї ж правової норми, слід брати до уваги новий (зменшений) розмір. У випадку ж із пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України йдеться про інше правопорушення (порушення нових «воєнних» строків реєстрації), тож вони не можуть поширюватися відповідальність, що передбачена іншими нормами.

Пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 цього підрозділу, тоді як пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Отже, хоча обидві норми (пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» та стаття 120-1 ПК України) передбачають відповідальність за порушення платниками граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, проте такі стосуються різних (відмінних) складів податкових правопорушень (пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» та стаття 201 ПК України).

Таким чином, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» та стаття ПК України не припускають неоднозначного (множинного) трактування прав та обов`язків платників податків, а тому передбачений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України принцип презумпції правомірності рішень платника податків в даному випадку є незастосовним.

Застосовуючи сформовані Верховним Судом висновки та враховуючи встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку, що податковий орган належним чином визначив розміри штрафних санкцій, коректно диференціювавши податкові накладні залежно від того, коли саме порушення граничних строків реєстрації відбулося, а тому, посилання позивача на неправомірність застосування норми пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, і не врахування положень статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України відповідачем спростовуються викладеним вище.

Щодо граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пункт 201.10 ст. 201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначалось вище, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України.

Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 03.03.2023 у справі №300/1765/19 вже формував висновки щодо сфери дії ст. 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

У постанові від 23.01.2025 у справі №280/4889/24 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якого строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.

Цей висновок повторив Верховний Суд і в постанові від 12.03.2025 у справі №160/12120/24.

Крім цього, в розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі №380/3834/24, тобто у розглядуваній справі, зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.

Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.

Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.

Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.

Таким чином, строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.

Щодо встановлення дійсної дати отримання позивачем відповідних РК з метою сформування висновку про обґрунтованість чи не обґрунтованість накладення на позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішення, судом в ході судового розгляду досліджено долученні до матеріалів справи протоколи руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/ квитанцій (дата та час отримання розрахунку коригування від контрагента, дата та час направлення розрахунку коригування на реєстрацію, дата та час отримання розрахунку коригування ДПС), деталізованої зведеної таблиці, сформованої позивачем, а також даних з програмного забезпечення «М.Е.Doc», з яких встановлено, що

1) РК від 01.06.2022 №1 отримано 30.06.2022, зареєстровано 07.07.2022;

2) РК від 28.12.2022 №1600982 отримано 13.01.2023, зареєстровано 16.01.2023;

3) РК від 28.12.2022 №1600981 отримано 13.01.2023, зареєстровано 16.01.2023;

4) РК від 28.12.2022 №1600980 отримано 13.01.2023, зареєстровано 16.01.2023;

5) РК від 25.01.2024 № 5744 отримано 19.02.2024, зареєстровано 19.02.2024;

6) РК від 25.01.2024 №5746 отримано 19.02.2024, зареєстровано 19.02.2024;

7) РК від 30.04.2024 №485 отримано 09.09.2024, зареєстровано 09.09.2024;

8) РК від 30.04.2024 №491отримано 06.09.2024, зареєстровано 06.09.2024;

9) РК від 30.04.2024 №492 отримано 06.09.2024, зареєстровано 06.09.2024;

10) РК від 30.06.2024 №675 отримано 06.09.2024, зареєстровано 06.09.2024;

11) РК від 30.06.2024 №680 отримано 06.09.2024, зареєстровано 06.09.2024;

12) РК від 30.06.2024 №682 отримано 06.09.2024, зареєстровано 06.09.2024;

13) РК від 30.06.2024 №683 отримано 06.09.2024, зареєстровано 06.09.2024;

14) РК від 30.06.2024 №685 отримано 06.09.2024, зареєстровано 06.09.2024;

15) РК від 30.06.2024 № 686 отримано 06.09.2024, зареєстровано 06.09.2024;

16) РК від 31.07.2024 №763 отримано 06.09.2024, зареєстровано 06.09.2024;

17) РК від 30.09.2024 №864 отримано18.10.2024, зареєстровано 18.10.2024;

18) РК від 10.10.2024 №65 отримано 04.11.2024, зареєстровано 05.11.2024;

19) РК від 17.10.2024 №97 отримано 13.11.2024, зареєстровано 15.11.2024;

20) РК від 30.10.2024 №8420 отримано 18.11.2024, зареєстровано 18.11.2024;

21) РК від 31.10.2024 №735 отримано 15.11.2024, зареєстровано 18.11.2024;

22) РК від 31.10.2024 №733 отримано 03.03.2025, зареєстровано 03.03.2025;

23) РК від 31.10.2024 №8452 отримано 18.11.2024, зареєстровано 18.11.2024;

24) РК від 31.10.2024 №17402 отримано 18.11.2024, зареєстровано 18.11.2024;

25) РК від 31.10.2024 №740 отримано 04.03.2025, зареєстровано 04.03.2025;

26) РК від15.11.2024 №82 отримано 05.12.2024, зареєстровано 05.12.2024;

27) РК від 30.11.2024 №610 отримано 05.03.2025, зареєстровано 05.03.2025;

28) РК від 27.12.2024 №11634 отримано 14.01.2025, зареєстровано 16.01.2025;

29) РК від 31.12.2024 №489 отримано 26.02.2025, зареєстровано 26.02.2025;

30) РК від 31.12.2024 №350 отримано 24.02.2025, зареєстровано 24.02.2025;

31) РК від 31.12.2024 №496 отримано 26.02.2025, зареєстровано 26.02.2025;

32) РК від 31.12.2024 №349 отримано 03.03.2025, зареєстровано 03.03.2025;

33) РК від 10.01.2025 №1600673 отримано 20.01.2025, зареєстровано 03.02.2025;

34) РК від 10.01.2025 №1600670 отримано 20.01.2025, зареєстровано 03.02.2025;

35) РК від 10.01.2025 №1600674 отримано 20.01.2025, зареєстровано 03.02.2025;

36) РК від 10.01.2025 №1600672 отримано 20.01.2025, зареєстровано 03.02.2025;

37) РК від 10.01.2025 №1600675 отримано 20.01.2025, зареєстровано 03.02.2025;

38) РК від 10.01.2025 №1600671 отримано 20.01.2025, зареєстровано 03.02.2025;

39) РК від 16.01.2025 №368 отримано 03.02.2025, зареєстровано 18.02.2025;

40) РК від 16.01.2025 №369 отримано 03.02.2025, зареєстровано 18.02.2025;

41) РК від 31.01.2025 №342 отримано 03.03.2025, зареєстровано 03.03.2025;

42) РК від 25.02.2025 № 1 отримано 17.03.2025, зареєстровано 18.03.2025;

43) РК від 25.02.2025 №2 отримано 17.03.2025, зареєстровано 18.03.2025;

44) РК від 28.02.2025 №194 отримано 18.03.2025, зареєстровано 18.03.2025;

45) РК від 03.03.2025 №7390 отримано 02.04.2025, зареєстровано 02.04.2025;

46) РК від 17.03.2025 №270 отримано 20.03.2025, зареєстровано 04.04.2025;

47) РК від 17.03.2025 № 269 отримано 20.03.2025, зареєстровано 04.04.2025;

48) РК від 17.03.2025 №260 отримано 08.04.2025, зареєстровано 09.04.2025;

49) РК від 17.03.2025 №268 отримано 20.03.2025, зареєстровано 04.04.2025;

50) РК від 17.03.2025 №259 отримано 08.04.2025, зареєстровано 09.04.2025;

51) РК від 17.03.2025 №261 отримано 20.03.2025, зареєстровано 04.04.2025;

52) РК від 18.03.2025 №4020 отримано 24.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

53) РК від 18.03.2025 №4023 отримано 24.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

54) РК від 18.03.2025 №4022 отримано 24.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

55) РК від 18.03.2025 № 248 отримано 08.04.2025, зареєстровано 08.04.2025;

56) РК від 18.03.2025 №237 отримано 08.04.2025, зареєстровано 08.04.2025;

57) РК від 18.03.2025 №4021 отримано 24.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

58) РК від 18.03.2025 №246 отримано 08.04.2025, зареєстровано 08.04.2025;

59) РК від 21.03.2025 №4122 отримано 08.04.2025, зареєстровано 09.04.2025;

60) РК від 21.03.2025 №4124 отримано 08.04.2025, зареєстровано 09.04.2025;

61) РК від 21.03.2025 №4138 отримано 08.04.2025, зареєстровано 09.04.2025;

62) РК від 21.03.2025 №4123 отримано 27.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

63) РК від 21.03.2025 №4139 отримано 27.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

64) РК від 21.03.2025 №4079 отримано 25.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

65) РК від 21.03.2025 №4080 отримано 25.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

66) РК від 21.03.2025 №7779//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

67) РК від 21.03.2025 №7765//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

68) РК від 21.03.2025 №7788//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

69) РК від 21.03.2025 №7758//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

70) РК від 21.03.2025 №7761//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

71) РК від 21.03.2025 №7764//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

72) РК від 21.03.2025 №7757//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

73) РК від 21.03.2025 №7762//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

74) РК від 21.03.2025 №7763//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

75) РК від 21.03.2025 №7780//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

76) РК від 21.03.2025 №7777//28 отримано 26.03.2025, отримано 08.04.2025;

77) РК від 21.03.2025 №7789//28 отримано 26.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

78) РК від 21.03.2025 №7752//28 отримано 24.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

79) РК від 21.03.2025 №7753//28 отримано 24.03.2025, зареєстровано 08.04.2025;

80) РК від 21.03.2025 №312 отримано 11.04.2025, зареєстровано 11.04.2025;

81) РК від 21.03.2025 №311 отримано 11.04.2025, зареєстровано 11.04.2025;

82) РК від 24.03.2025 №6387 отримано 11.04.2025, зареєстровано 11.04.2025;

83) РК від 26.03.2025 №4304 отримано 14.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

84) РК від 27.03.2025 №8607 отримано 13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

85) РК від 27.03.2025 №8606 отримано 13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

86) РК від 27.03.2025 № 8605 отримано 13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

87) РК від 27.03.2025 №8604 отримано 13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

88) РК від 27.03.2025 №8603 отримано 13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

89) РК від 27.03.2025 №4234 отримано 13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

90) РК від 27.03.2025 №8601 отримано 13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

91) РК від 27.03.2025 №8600 отримано13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

92) РК від 27.03.2025 №8596 отримано 13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

93) РК від 27.03.2025 №4235 отримано13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

94) РК від 27.03.2025 №8602 отримано 13.04.2025, зареєстровано 14.04.2025;

95) РК від 01.04.2025 №1 отримано 28.04.2025, зареєстровано 02.05.2025;

96) РК від 09.04.2025 35№ 9 отримано 28.04.2025, зареєстровано 02.05.2025;

97) РК від 10.04.2025 №28 отримано 05.05.2025, зареєстровано 05.05.2025;

98) РК від 17.05.2025 № 1294 отримано 30.05.2025, зареєстровано 06.06.2025;

99) РК від 19.05.2025 №410 отримано 02.06.2025, зареєстровано 06.06.2025;

100) РК від 19.05.2025 №411 отримано 02.06.2025, зареєстровано 06.06.2025;

101) РК від 26.05.2025 №452 отримано 13.06.2025, зареєстровано 13.06.2025;

102) РК від 26.05.2025 №101612 отримано 10.06.2025, зареєстровано 17.06.2025;

103) РК від 26.05.2025 №453 отримано 13.06.2025, зареєстровано 13.06.2025;

104) РК від 26.05.2025 №101611 отримано 10.06.2025, зареєстровано 17.06.2025;

105) РК від 26.05.2025 №455 отримано 13.06.2025, зареєстровано 13.06.2025;

106) РК від 26.05.2025 №454 отримано 13.06.2025, зареєстровано 13.06.2025;

107) РК від 09.06.2025 №51 - отримано 04.07.2025, зареєстровано 04.07.2025;

108) РК від 17.06.2025 №579 отримано 11.07.2025, зареєстровано 15.07.2025;

109) РК від 17.06.2025 №580 отримано 11.07.2025, зареєстровано 15.07.2025;

110) РК від 17.06.2025 №578 отримано 11.07.2025, зареєстровано 15.07.2025;

111) РК від 18.06.2025 №52 отримано 24.06.2025, зареєстровано 09.07.2025;

112) РК від 19.06.2025 №54 отримано 24.06.2025, зареєстровано 07.07.2025;

113) РК від 16.07.2025 №211 отримано 06.08.2025, зареєстровано 07.08.2025;

114) РК від 17.07.2025 №9816 отримано 06.08.2025, зареєстровано 07.08.2025;

115) РК від 22.07.2025 №9909 отримано 08.08.2025, зареєстровано 11.08.2025;

116) РК від 24.07.2025 №1312 отримано 04.08.2025, зареєстровано 13.08.2025;

117) РК від 31.07.2025 №233 отримано 15.08.2025, зареєстровано 18.08.2025;

118) РК від 14.08.2025 №304 отримано 02.09.2025, зареєстровано 02.09.2025;

119) РК від 20.08.2025 №35 отримано 29.08.2025, зареєстровано 08.09.2025;

120) РК від 20.08,2025 №34 отримано 29.08.2025, зареєстровано 08.09.2025;

121) РК від 20.08.2025 № 66 отримано 18.09.2025, зареєстровано 18.09.2025;

122) РК від 21.08.2025 №55 отримано 16.09.2025, зареєстровано 17.09.2025;

123) РК від 02.09.2025 №138 отримано 03.10.2025, зареєстровано 03.10.2025;

124) РК від 08.09.2025 №91 отримано 24.09.2025, зареєстровано 01.10.2025;

125) РК від 08.09.2025 №38 отримано 18.09.2025, зареєстровано 01.10.2025;

126) РК від 08.09.2025 №68 отримано 19.09.2025, зареєстровано 01.10.2025;

127) РК від 08.09.2025 №69 отримано19.09.2025, зареєстровано 01.10.2025;

128) РК від 15.09.2025 №487 отримано 29.09.2025, зареєстровано 03.10.2025;

129) РК від 16.09.2025 №1213 отримано 29.09.2025, зареєстровано 06.10.2025;

130) РК від 16.09.2025 №189 отримано 02.10.2025, зареєстровано 09.10.2025;

131) РК від 16.09.2025 №1215 отримано 29.09.2025, зареєстровано 06.10.2025;

132) РК від 16.09.2025 №188 отримано 02.10.2025, зареєстровано 09.10.2025;

133) РК від 16.09.2025 №289 отримано 24.09.2025, зареєстровано 06.10.2025;

134) РК від 16.09.2025 №290 отримано 24.09.2025, зареєстровано 06.10.2025;

135) РК від 16.09.2025 №1214 отримано 29.09.2025, зареєстровано 06.10.2025;

136) РК від №1217 отримано 29.09.2025, зареєстровано 06.10.2025;

137) РК від 17.09.2025 №1218 отримано 29.09.2025, зареєстровано 06.10.2025;

138) РК від 17.09.2025 №1219 отримано 29.09.2025, зареєстровано 06.10.2025;

139) РК від 17.09.2025 №725 отримано 13.10.2025, зареєстровано 14.10.2025;

140) РК від 17.09.2025 №1220 отримано 29.09.2025, зареєстровано 06.10.2025;

141) РК від 17.09.2025 №202 отримано 08.10.2025, зареєстровано 08.10.2025;

142) РК від 18.09.2025 №478 отримано 01.10.2025, зареєстровано 06.10.2025;

143) РК від 18.09.2025 №479 отримано 01.10.2025, зареєстровано 06.10.2025;

144) РК від 18.09.2025 №480 отримано 01.10.2025, зареєстровано 06.10.2025;

145) РК від 19.09.2025 №531отримано 13.10.2025, зареєстровано 15.10.2025;

146) РК від 19.09.2025 №528 отримано 13.10.2025, зареєстровано 15.10.2025;

147) РК від 19.09.2025 №529 отримано 13.10.2025, зареєстровано 15.10.2025;

148) РК від 19.09.2025 №532 отримано 13.10.2025, зареєстровано 15.10.2025;

149) РК від 19.09.2025 №530 отримано13.10.2025, зареєстровано 15.10.2025;

150) РК від 19.09.2025 №527 отримано 13.10.2025, зареєстровано 15.10.2025;

151) РК від 23.09.2025 №3386 отримано 16.10.2025, зареєстровано 17.10.2025;

152) РК від 14.10.2025 №40 отримано 05.11.2025, зареєстровано 05.11.2025;

153) РК від 16.10.2025 №49 отримано 29.10.2025, зареєстровано 04.11.2025;

154) РК від 16.10.2025 №103 отримано 14.11.2025, зареєстровано 14.11.2025;

155) РК від 16.10.2025 №102 отримано 14.11.2025, зареєстровано 14.11.2025;

156) РК від 16.10.2025 №101 отримано 14.11.2025, зареєстровано 14.11.2025;

157) РК від 18.10.2025 №103404 отримано 12.11.2025, зареєстровано 12.11.2025;

158) РК від 18.10.2025 №103401 отримано 11.11.2025, зареєстровано 11.11.2025;

159) РК від 18.10.2025 №103399 отримано 12.11.2025, зареєстровано 12.11.2025;

160) РК від 18.10.2025 №103411 отримано 10.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

161) РК від 18.10.2025 №103396 отримано 10.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

162) РК від 18.10.2025 №103390 отримано 10.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

163) РК від 18.10.2025 №103405 отримано 12.11.2025 , зареєстровано 12.11.2025;

164) РК від 18.10.2025 №103409 отримано 10.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

165) РК від 18.10.2025 №103410 отримано 10.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

166) РК від 18.10.2025 №103386 отримано 07.11.2025, зареєстровано 07.11.2025;

167) РК від 18.10.2025 №103388 отримано 07.11.2025, зареєстровано 07.11.2025;

168)РК від 18.10.2025 №103389 отримано 07.11.2025, зареєстровано 07.11.2025;

169) РК від 18.10.2025 №103397 отримано 10.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

170) РК від 18.10.2025 №103393 отримано 10.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

171) РК від 18.10.2025 №103400 отримано 11.11.2025, зареєстровано 11.11.2025;

172) РК від 18.10.2025 №103395 отримано 11.11.2025, зареєстровано 11.11.2025;

173) РК від 20.10.2025 №3208//2 отримано 04.11.2025, зареєстровано 12.11.2025;

174) РК від 20.10.2025 №3207//2 отримано 04.11.2025, зареєстровано 12.11.2025;

175) РК від 21.10.2025 №14408 отримано 31.10.2025, зареєстровано 13.11.2025;

176) РК від 22.10.2025 №1251 отримано 07.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

177) РК від 22.10.2025 №1252 отримано 07.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

178) РК від 23.10.2025 №1260 отримано 07.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

179) РК від 23.10.2025 №1259 отримано 07.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

180) РК від 23.10.2025 №1261отримано 07.11.2025, зареєстровано 10.11.2025;

181) РК від 29.10.2025 №16197 отримано14.11.2025, зареєстровано 17.11.2025;

182) РК від 12.11.2025 №9921 отримано 04.12.2025, зареєстровано 05.12.2025;

183) РК від 30.11.2025 №43 отримано18.12.2025, зареєстровано 18.12.2025;

184) РК від 17.12.2025 №967 отримано 15.01.2026, зареєстровано 15.01.2026;

185) РК від 17.12.2025 №969 отримано 15.01.2026, зареєстровано 15.01.2026;

186) РК від 17.12.2025 №968 отримано15.01.2026 , зареєстровано 16.01.2026;

187) РК від 17.12.2025 №973 отримано 15.01.2026, зареєстровано 16.01.2026;

188) РК від 17.12.2025 №966 отримано 16.01.2026, зареєстровано 16.01.2026.

Вказане у сукупності дає підстави для висновку про вчасне надіслання позивачем означених розрахунків коригування до ЄРПН для їх реєстрації.

Разом з цим відповідач, як контролюючий орган, на якого покладено обов`язок діяти на виконання закону, не встановивши моменту фактичного надходження РК до позивача, всупереч вимог закону здійснив обчислення строку реєстрації РК з дати його складання.

З огляду на відсутність у відповідача відомостей про дату отримання покупцем спірних розрахунків коригування, надання позивачем даних про час отримання позивачем розрахунків коригування від продавця, суд дійшов висновку про недоведеність податковим органом порушення ТОВ «КЛЕОН-ОЙЛ» строків реєстрації РК.

Щодо посилань контролюючого органу про те, що позивач для захисту своїх порушених прав мав скористатися передбаченим ст. 201 ПК України механізмом щодо подання скарги на постачальника, суд зазначає таке.

Відповідно до визначених у абзаці двадцять п`ятому пункту 201.10 статті 201 ПК України нормативних положень, чинних на час спірних правовідносин, на які послався суд апеляційної інстанції, механізм подання скарги передбачений передусім для випадків, коли постачальник припускається помилки в реквізитах ПН/РК або порушує строки їх реєстрації в ЄРПН, що безпосередньо впливає на права покупця. Однак у ситуації, коли постачальник складає РК в один день, а надсилає його покупцеві пізніше, формально не відбувається порушення строків реєстрації самим постачальником, оскільки обов`язок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації покладається саме на покупця. Таким чином, подання скарги на постачальника за затримку в надсиланні РК не матиме правового ефекту, адже пункт 201.10 ПК України не охоплює таких випадків і не встановлює відповідальності постачальника за несвоєчасне направлення РК покупцеві.

За змістом абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Зміст наведеної норми дає підстави вважати, що вона регулює саме фіксацію у квитанції дати надання РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а не отримання такого РК. Ця норма стосується моменту реєстрації РК в ЄРПН, коли документ уже подано на реєстрацію, а не етапу його передачі від постачальника до покупця. Дата і час, зафіксовані у квитанції, є підтвердженням факту обробки РК системою ЄРПН і не мають прямого відношення до визначення моменту, коли покупець фактично отримав РК від постачальника для подальшої реєстрації.

Отже, абзац 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України не може застосовуватися для визначення дати отримання РК покупцем, оскільки він регулює інший етап документообігу - взаємодію з ДПС після подання РК на реєстрацію.

У контексті наведеного суд також вважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма Конституції України означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури й форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби.

Тобто діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціальнодозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.

Виходячи з цього, суб`єкт владних повноважень, діючи на виконання саме приписів чинного закону, не може довільно тлумачити норми ПК України чи виходити за межі своїх повноважень. Податковий орган не має права самостійно встановлювати додаткові умови чи строки, не передбачені ПК України та іншими нормативно-правовими актами, такі як початок відліку строку з дати складання РК для цілей реєстрації останнього в ЄРПН. Його повноваження обмежуються контролем за дотриманням чітко визначених законом процедур, а перевищення цих меж суперечить принципу верховенства права.

Це ще раз підкреслює, що відповідальність покупця за своєчасну реєстрацію РК має базуватися виключно на об`єктивно встановленій даті отримання документа, а не на діях чи бездіяльності інших суб`єктів, зокрема постачальника чи ДПС.

Та обставина, що ПК України не передбачає механізму фіксації дати отримання покупцем РК, не змінює змісту наведених норм та не дає правових підстав, щоб тлумачити їх таким чином аби початок відліку строку на реєстрацію РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, розпочинався саме з дня складення такого РК.

Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб`єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням цього, відповідач для цілей цих правовідносин не може покликатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних РК, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного РК. Визнання відповідачем відсутності законодавчо закріпленого механізму фіксації дати отримання РК лише підкреслює прогалину в нормативному регулюванні, яка не може бути використана на шкоду платникам податків, адже інакше це призводило б до порушення базових засад правової визначеності та рівності сторін у податкових правовідносинах.

Таким чином, тлумачення відповідача, яке пов`язує початок відліку строку реєстрації з датою складання РК, а не з його отриманням, не лише не має нормативного підґрунтя, але й створює необґрунтовані перешкоди для платників податків у реалізації прав та обов`язків, що суперечить засадами податкового законодавства, які передбачені пункту 4.1 статті 4 ПК України.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що відсутність прямої норми в ПК України, що визначає порядок контролю за тим, коли отриманий відповідний РК, не є перешкодою для визначення моменту отримання РК.

Ця обставина свідчить про те, що контролюючий орган, здійснюючи перевірку та визначаючи розмір штрафних санкцій за порушення строків реєстрації РК, брав за основу дату їх складення, а не дату фактичного отримання платником податків, як це імперативно передбачено відповідними положеннями ПК України, що регулюють порядок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Таке ігнорування нормативних приписів суперечить принципу nulla poena sine lege (немає злочину, немає покарання без закону), як складової принципу верховенства права, адже застосування санкцій має ґрунтуватися виключно на чітко визначеній правовій передумові.

Фактично контролюючий орган під час проведення перевірки взагалі не досліджував питання моменту фактичного отримання позивачем РК, що становить суттєвий недолік у процедурі проведення перевірки та застосування штрафних санкцій на підставі індивідуального акта, з приводу правомірності якого виник спір.

Таким чином, суд констатує невідповідність висновків контролюючого органу нормативним вимогам ПК України, що регулюють строки реєстрації РК, відтак, застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування, які передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг (за переліком означеним вище) є необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026 №7916/0406 в частині застосування штрафу в розмірі 175 283,25 грн не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України.

У той же час, щодо порушення позивачем термінів реєстрації решти податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, а саме:

1) №193 від 02.12.2024, зареєстровано 06.01.2025

2) №194 від 07.12.2024, зареєстровано 06.01.2025

3) №575 від 31.07.2025, зареєстровано 19.08.2025

4) №576 від 18.07.2025, зареєстровано 19.08.2025

5) №574 від 31.07.2025, зареєстровано 19.08.2025

6) №573 від 31.07.2025, зареєстровано 19.08.2025

7) №47 від 03.11.2025, зареєстровано 18.12.2025

8) №577 від 31.07.2025, зареєстровано 19.08.2025

9) №1070 від 31.12.2025, зареєстровано 19.01.2026

10) №1071 від 31.12.2025, зареєстровано 26.01.2026

11) №1001861 від 09.09.2022, зареєстровано 12.10.2022

12) №1600458 від 11.06.2024, зареєстровано 05.07.2024

13) №43168 від 20.11.2024, зареєстровано 16.12.2024

14) №19543 від 26.12.2024, зареєстровано 17.01.2025

15) №21118 від 27.12.2024, зареєстровано 16.01.2025

16) №113 від 20.08.2024, зареєстровано 09.09.2024

17) №10548 від 16.08.2024, зареєстровано 13.09.2024

18) №103743 від 26.04.2024, зареєстровано 13.09.2024

19) №103740 від 26.04.2024, зареєстровано 13.09.2024

20) №103741 від 26.04.2024, зареєстровано 13.09.2024

21) №10550 від 16.08.2024, зареєстровано 13.09.2024

22) №102486 від 04.06.2024, зареєстровано 13.09.2024

23) №103745 від 26.04.2024, зареєстровано 13.09.2024

24) №103742 від 26.04.2024, зареєстровано 13.09.2024

25) №103744 від 26.04.2024, зареєстровано 13.09.2024

26) №473887 від 03,02,2025, зареєстровано 26.02.2025

27) №473888 від 03.02.2025, зареєстровано 26.02.2025

28) №473890 від 03.02.2025, зареєстровано 26.02.2025

29) №473889 від 03.02.2025, зареєстровано 26.02.2025

30) №9972286//33 від 03.02.2025, зареєстровано 25.02.2025

31) №315 від 30.11.2024, зареєстровано 21.02.2025

32) №473891 від 03.02.2025, зареєстровано 26.02.2025

33) №111026//11 від 14.01.2025, зареєстровано 03.02.2025

34) №3466 від 07.01.2025, зареєстровано 03.02.2025

35) №2722 від 14.07.2025, зареєстровано 05.08.2025

36) №2723 від 14.07.2025, зареєстровано 05.08.2025

37) №1602477 від 29.01.2025, зареєстровано 18.02.2025

38) №1600026 від 09.01.2025, зареєстровано 03.02.2025

39) №1600027 від 09.01.2025 зареєстровано 03.02.2025

40) №9988906//10 від 01.07.2025, зареєстровано 12.09.2025

41) №451769 від 25.11.2025, зареєстровано 19.12.2025

42) №524 від 16.10.2025, зареєстровано 11.11.2025

43) №103414 від 24.10.2025, зареєстровано 11.11.2025

44) №101226 від 13.10.2025, зареєстровано 03.11.2025

45) №101225 від 13.10.2025, зареєстровано 03.11.2025

46) №39 від 14.10.2025, зареєстровано 03.11.2025

47) №2284//2 від 20.10.2025, зареєстровано 13.11.2025, суд визнає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026 №7916/0406 правомірним, у зв`язку з чим позовні вимоги є такими, що не підлягають частковому задоволенню.

У даній справі суд, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд враховує необхідність встановлення правової природи правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначається норма права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ураховуючи викладене вище, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕОН-ОЙЛ» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 3328 грн, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕОН-ОЙЛ» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24.02.2026 №7916/0406 в частині застосування штрафу на суму 175 283,25 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕОН-ОЙЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.