Рішення № 137115278, 04.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 рокуСправа №215/2326/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Ількова В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа - Голова комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві Грязьон Анжела Вікторівна, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

УСТАНОВИВ:

У травні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:

визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві № 365к від 12 квітня 2023 року, поновити її на роботі на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві або його правонаступника, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 квітня 2023 року до 22 грудня 2023 року в сумі 158181,48 гривень.

На обґрунтування своїх вимог зазначала, що перебувала в трудових відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві та працювала на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг. 26 січня 2022 року у зв`язку із грубим порушенням роботодавцем законодавства про працю вона подала заяву про звільнення 31 січня 2022 року із займаної посади на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року визнано трудові відносини між нею та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві припиненими у зв`язку з розірванням трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. З 01 січня 2023 року розпочато процедуру реорганізації Фонду соціального страхування і його робочих органів шляхом приєднання до Пенсійного фонду України та його територіальних органів, які є правонаступниками припиненої установи. 22 лютого 2023 року вона отримала попередження від 02 лютого 2023 року про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, а 25 квітня 2023 року копію наказу №365к від 12 квітня 2023 року про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП. Вважала звільнення незаконним і таким, що суперечить рішенню Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року, згідно з яким трудові відносини з нею були припинені на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. Крім того відповідач порушив процедуру звільнення, оскільки звільнив її раніше ніж за два місяці від дати попередження про наступне вивільнення.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві від 12 квітня 2023 року №365к про звільнення позивача з посади начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві 18 квітня 2023 року.

В частині позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Додатковим рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь позивача 14681,11 грн. витрат, пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві 1 073,60 грн. судового збору на користь держави.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2025 року рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2024 року та додаткове рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.01.2026 року рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2024 року, додаткове рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2025 року скасовано.

Провадження у справі № 215/2326/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа - Голова комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві Грязьон Анжела Вікторівна, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.

Роз`яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови заявник має право звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою суду від 18.02.2026 року заяву позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено.

Справу № 215/2326/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа - Голова комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві Грязьон Анжела Вікторівна, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

17.03.2026 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

18.03.2026 року справу передано на розгляду судді Ількову В.В.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа - Голова комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві Грязьон Анжела Вікторівна, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві №365к від 12.04.2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві 18 квітня 2023 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у частині розподілу судових витрат щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 63996,66 гривень.

Розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.

Так, відповідно до ч.1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 2 вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглядаючи заяву представника позивача суд виходить із того, що відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Відповідно до частин другої - сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ч. 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При розгляді заяви суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), відповідно до якої суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час, тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Так, згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат Позивачем надано до матеріалів справи наступні документи (наявні в справі №215/2326/23, а також додаються до цієї заяви): · Договір про надання правової допомоги № 12/21 від 27.11.2021 (далі Договір); · Додаткова угода № 1 від 27.11.2021 (далі - Додаткова угода № 1); · Додаткова угода № 2 від 22.02.2023 (далі - Додаткова угода № 2); · Акт № 5 приймання-передачі правничої допомоги від 20.05.2024 на суму 39 663,32 грн (послуги в суді першої інстанції, далі Акт № 5); · Акт № 6 приймання-передачі правничої допомоги від 10.06.2024 на суму 4 380,00 грн (додаткові послуги в суді першої інстанції, далі - Акт №6); · Акт № 7 приймання-передачі правничої допомоги від 29.11.2024 на суму 19 953,34 грн (послуги в апеляційному суді, далі - Акт №7); · Рахунки, ордери, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, загальна сума витрат на правничу допомогу, понесених у судах, становить 63 996,66 грн. (39 663,32 + 4 380,00 + 19 953,34).

Досліджуючи надані документи, слід вказати про те, що як уже попередньо зазначено, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Таким чином, з огляду на те, що заявлені позивачем витрати у сумі 63996,66 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 8000,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу, з відповідача.

Керуючись ст. 134, 139, 241-246, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04070, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, 42098368).

Третя особа: Голова комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві Грязьон Анжела Вікторівна (03062, м.Київ, Київська обл., пр. Перемоги, 92/2, код ЄДРПОУ 41312290).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.В. Ільков