Ухвала суду № 137115277, 04.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 червня 2026 року Справа №160/20207/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луніної О.С. в адміністративній справі №160/20207/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 160/20207/24.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 року №623д призначено повторний автоматизований розподіл заяви про встановлення судового контролю, у зв`язку з перебуванням Катерини Ремез у відпустці по вагітності та пологам з 23.02.2026 по 28.06.2026.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу заяви про встановлення судового контролю, справа №160/20207/24 разом із заявою була передана судді Луніній О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 року призначити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі №160/20207/24 до розгляду в порядку письмового провадження.

03.06.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід судді Луніної О.С.

В обґрунтування заяви позивач зазначає наступне. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року по справі № 160/20207/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 на підставі її заяви про призначення пенсії від 01.12.2015 року. Щодо інших позовних вимог суд зазначив, що вони є передчасними, оскільки відповідачем не надавалося правової оцінки вимогам представника позивача про виплату компенсації втрати частини доходу та можливості перерахування пенсії на банківський рахунок. 06.08.2025 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та просив повідомити стан виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 вересня 2024 року по справі № 160/20207/24. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.09.2025 року повідомлено, що рішення суду від 27.09.2024 у справі №160/20207/24 буде виконано після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. 10.04.2026 року представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року по справі № 160/20207/24 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк до 18.05.2026 року для надання пояснень по суті заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/20207/24, а також доказів на їх обґрунтування. Станом на 02.06.2026 року ухвалу про зобов`язання надати звіт не постановлено. На думку позивача суддя Луніна О.С., перешкоджає в доступі до правосуддя ігноруючи подану через електронний суд довіреність представника 160/14617/20 ("розмноження апостилю"), - визначає 3-7 судових зборів 160/4224/26, 160/14091/26, - ухвалює завідомо неправосудні судові рішення 160/15539/20, 160/22066/23 - влаштовує саботаж у застосуванні спеціальних норм, спрямованих на забезпечення виконання рішень суду. Такі дії судді Луніна О.С. мають системний характер та свідчать про наднизький моральний та інтелектуальний рівень. У зв`язку із викладеним просить відвести суддю Луніну Олену Станіславівну від розгляду справи №160/20207/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніної О.С., зазначає наступне.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Відповідно до частини 3, абзацу 2 частини 4 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Луніної О.С., суд зазначає, що вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для відводу судді по вказаній заяві.

Зі змісту заяви про відвід судді вбачається, що підставою для відводу є незгода заявника з процесуальними діями судді вчиненими під час розгляду заяви та судовими рішеннями прийнятими суддею у справі №160/20207/24 та інших справах під головуванням судді.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони, зокрема, з процесуальними рішеннями судді в справі не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Із системного аналізу підстав для відводу судді, які визначені у статті 36 КАС України, слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, такі обставини мають бути доведеними. Разом з цим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

При цьому суд зауважує, що Європейський суд з прав людини диференціює чи у конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява №57067/00)). Відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96) та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З огляду на наведене у сукупності, а також враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Луніної О.С. не містить обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, які б могли об`єктивно вказувати на упередженість судді Луніної О.С. при розгляді цієї адміністративної справи, а також зважаючи на відсутність відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини та підстави для відводу судді не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді Луніної О.С. при розгляді цієї адміністративної справи.

Не встановлено судом й інших підстав, передбачених ст.ст. 36-37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи суддею Луніною О.С. та викликали необхідність її відводу.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніної О.С. необґрунтованою та безпідставною.

Згідно з абз. 1 ч. 4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем відводу судді Луніній О.С., а також з огляду на наведені вище приписи абз.1 ч. 4 ст. 40 КАС України, слід передати матеріали адміністративної справи №160/20207/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луніної О.С. в адміністративній справі №160/20207/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - необґрунтованою.

Передати матеріали адміністративної справи №160/20207/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.С. Луніна