Ухвала суду № 137114835, 04.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

04 червня 2026 р. Справа № 148/1265/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду за підсудністю від Тульчинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.05.2026 адміністративну справу № 148/1265/26 за позовом ОСОБА_1 доульчинського ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 148/1265/26 визначено головуючого суддю Комара П.А.

Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху на таких підставах.

Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу (частина перша статті 55 КАС України).

Частиною першою статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

У частині першій статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).

Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі Положення № 41).

Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 Положення № 41 ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

В матеріалах справи № 148/1265/26 наявний ордер від 04.05.2026 серії АВ № 1269321, відповідно до якого ОСОБА_1 уповноважив адвоката Шлапака Володимира Сергійовича на представництво своїх інтересів в Тульчинському районному суді Вінницької області.

Разом з тим, наразі справа перебуває на розгляді у Вінницькому окружному адміністративному суді. Повноваження адвоката Шлапака Володимира Сергійовича на представництво інтересів ОСОБА_1 саме у Вінницькому окружному адміністративному суді не підтверджені.

Таким чином представнику позивача необхідно надати суду оригінал чи належним чином засвідчену копію ордеру на представництво інтересів ОСОБА_1 у Вінницькому окружному адміністративному суді.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

П. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

П. 2, 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Водночас суд зауважує, що чинний КАС України не передбачає визначення сторін спору у спосіб вказання двох суб`єктів владних повноважень шляхом "перший в особі другого", зазначення скороченої абревіатури сторони, а також окремо передбачає, що суб`єкт владних повноважень - сторона адміністративного процесу серед іншого може бути як орган державної влади - юридична особа, так і орган державної влади без статусу юридичної особи, а також посадова/службова особа такого органу.

У позовній заяві позивач серед іншого просить суд визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , які полягають у тому, що ним як посадовою особою не було виправлено недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення інформації щодо порушення позивачем правил військового обліку, а також не направлено до Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання позивача та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом із тим, вимога зобов`язального характеру звернена до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його начальника.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до витягу, який міститься у матеріалах справи внесено саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, звернення позивача було спрямоване безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з цим суд зазначає, що визначення відповідача у позові як "в особі начальника" є не правильним.

Позивачеві необхідно чітко визначити бездіяльність кого саме він оскаржує.

Також суд вказує, що перша позовна вимога є неповною та нечіткою і не дозволяє суду встановити, яку саме бездіяльність позивач вважає протиправною, зокрема у вимозі не конкретизовано, яке саме положення законодавства про інформацію, на думку позивача, порушено відповідачем.

Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , які полягають у тому, що ним як посадовою особою не було виправлено недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення інформації щодо порушення позивачем правил військового обліку, а також не направлено до Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання позивача та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі начальника:

виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення інформації щодо порушення позивачем правил військового обліку;

направити до Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання позивача та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, дві з яких є основними. Похідними від них є вимоги зобов`язального характеру в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення інформації щодо порушення позивачем правил військового обліку та направити до Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання позивача та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

В силу приписів ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду в електронній формі процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що адміністративний позов подано через підсистему "Електронний суд", ставка судового збору становить 1064,96 грн. (1331,20 грн. х 0,8).

До матеріалів позовної заяви квитанцію про сплату судового збору долучено не було.

З огляду на викладене, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 129,92 грн (1064,96*2).

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб надання суду доказів доплати судового збору в розмірі 1064,96 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Відтак, позивачеві слід усунути вищевказані недоліки шляхом подання до суду належно оформленої позовної заяви, в якій вказати найменування належного відповідача за його позовом та конкретизувати свої позовні вимоги. Якщо позивач вважає, що відповідачами є обидва суб`єкти владних повноважень, йому слід вказати позовні вимоги до кожного із цих відповідачів окремо.

За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що вказані у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Комар Павло Анатолійович