Ухвала суду № 137112379, 28.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10442/26

провадження № 1-кс/753/1616/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ інвест груп», про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026105020000554, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшло вказане вище клопотання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 25 травня 2026 року клопотання передано судді ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12.05.2026 року у справі №753/10442/26, провадження №1-кс/753/1424/26 накладений арешт на «Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки», який поміщено до спец. пакету «NPU №5182734» та опечатано, останній запис здійснено 16.03.2026; «Журнал інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» поміщено до спец. пакету «NPU №5182735» та опечатано, останній запис здійснено 16.03.2026, які належать ТОВ «Київ Інвест Груп». ТОВ «Київ Інвест Груп» вважає, що позиція Дарницької окружної прокуратури є хибною, та не відповідає реальним подіям, а вжиті заходи забезпечення кримінального провадження не відповідають меті їх застосування, а фактично направлені на зупинення господарської діяльності. Адвокат вказав, що за результатами огляду АГЗП, проведеного безпосередньо в день інциденту 04.05.2026 року дізнавачем відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , у протоколі огляду офіційно зафіксовано, що стан обладнання «не пошкоджений», воно працює у штатному режимі. Жодних витоків газу, розгерметизації, спалахів чи інших технічних аварій на об`єкті не відбувалося. Це повністю спростовує твердження прокурора про «несправність обладнання». Як вбачається з письмових пояснювальних записок самого ОСОБА_6 , касира ОСОБА_7 та директора АГЗП ОСОБА_8 , ранком 04.05.2026 року близько 05:00 ранку, перебуваючи вдома за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 здійснював заміну побутового газового балона, в якого зірвало кран, внаслідок чого він і отримав опік руки в побутових умовах. Прибувши на роботу, працівник приховав цей факт. Вказані обставини підтверджуються двома медичними довідками КНП «Медичний центр міста Києва» від 04.05.2026 року, де в графі скарги зі слів пацієнта чітко записано: «травму отримав 04.05.26 приблизно о 5-00, Чернігівська обл., смт. Козелець, вул. Амосова, 5 в побутових умовах, при заміні газового балону». Більше того, ввечері 04.05.2026 року гр. ОСОБА_6 особисто подав заяву до Дарницького УП ГУНП у м. Києві (зареєстровано в ЄО під № 34478), в якій підтвердив, що опік отримано в побутових умовах через власну необережність, претензій ні до кого не має, потерпілим себе не вважає та просив правоохоронні органи справу не відкривати. Зауважив, що аналіз складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, вказує на повну відсутність у діях посадових осіб та працівників ТОВ «Київ Інвест Груп» ознак вказаного злочину. Враховуючи викладене просив скасувати арешт, накладений на «Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки» та «Журнал інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» поміщено до спец. пакету «NPU №5182735».

У судове засідання 28 травня 2026 року з`явився адвокат та прокурор.

Судом було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката про допит свідків, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та ті обставини, що мають бути встановлені судом під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.

У судовому засіданні адвокат підтримав доводи клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що під час досудового розслідування було допитано лікаря, яка вказала, що перебуваючи на чергуванні, вона отримала виклик про вибух на АЗС та отримання опіків газом та після їх прибуття за викликом ОСОБА_6 їм повідомив про те, що у зв`язку з несправністю обладнання на АЗС вибухнув шланг газової колонки. Також зауважив, що заява ОСОБА_6 про відсутність претензій та прохання не відкривати кримінальну справу не є підставою для скасування арешту майна, оскільки досудове розслідування у справі проводиться щодо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві.

Вивчивши клопотання про скасування арешту майна, доводи щодо наявності підстав для скасування арешту, додані до нього докази, заслухавши пояснення адвоката, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12026105020000554, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні ВД Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за № 12026105020000554 від 5 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 04.05.2026 близько 11 год. 04 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Євгена Харченка, 42/54 на АЗС «Барс» під час виконання робіт з підвищеною небезпекою отримав тілесні ушкодження. (ЄО 34386 від 04.05.2026).

Згідно електронного рапорту, який зареєстрований в інформаційній-комунікаційній системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Дарницького УП ГУНП у м. Києві № ЄО 34386 від 04.05.2026, встановлено, що 04.05.2026 о 11:04 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 04.05.2026 о 11:04 за адресою: м. Київ, вулиця Євгенія Харченка буд.42/54. Бригада №910. Потерпiлий: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мiсце роботи - АЗС «Барс», посада - оператор, телефон потерпілого: 0935870213 Дiагноз: термічний опік пропаном, лівого передпліччя та кисті, 1 ступінь 4%. Дата скоєння: 04.05.2026 о 11:04:00 год. Пояснення: о 09:05 год 04,05.2026 у зв`язку з несправністю обладнання, вирвало пістолет та відбувся витік газу.

04.05.2026 під час проведення огляду на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:90:243:0019, на відкритій ділянці місцевості, за адресою: м. Київ, вул. Євгенія Харченка(Бортничі), № 42/54, виявлено АГЗП «БАРС», власником якої є ТОВ «Київ Інвест Груп» (ЄДРПОУ 38744775), на території якої знаходиться газова колонка №1, до якої під`єднаний газозаправочний пістолет «LPG» №4, без наявних пошкоджень, який опломбовано биркою «NPU № 7758413» та під`єднаний газозаправочний пістолет «LPG» №3 без наявних пошкоджень, який опломбовано биркою «NPU № 7758414»; газова колонка № 2, до якої під`єднаний газозаправочний пістолет «LPG» №2 без наявних пошкоджень, який опломбовано биркою «NPU № 7758416» та газозаправочний пістолет «LPG» №1 «LPG» без наявних пошкоджень, який опломбовано биркою «NPU № 7758417». В подальшому виявлено та вилучено «Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки» поміщено до спец. пакету «NPU №5182734» та опечатано, останній запис здійснено 16.03.2026, «Журнал інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» поміщено до спец. пакету «NPU №5182735» та опечатано, останній запис здійснено 16.03.2026.

Згідно довідки від 04.05.2026, виданої КНП «Медичний центр міста Києві», на ОСОБА_6 , мається наступний діагноз: термічний опік полум`ям 1-2 ступеня, 4 % лівої верхньої кінцівки.

Дізнавачем відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві визнано речовими доказами у кримінальному упровадженні земельну ділянку комунальної власності, кадастровий номер: 8000000000:90:243:0019; АГЗП «БАРС» розташовану за адресою: м. Київ, вул. Євгенія Харченка (Бортничі), на території якої знаходиться газова колонка №1, до якої під`єднаний газозаправочний пістолет «LPG» №4, без наявних пошкоджень, який опломбовано биркою «NPU № 7758413» та під`єднаний газозаправочний пістолет «LPG» №3 без наявних пошкоджень, який опломбовано биркою «NPU № 7758414»; газова колонка № 2 до якої під`єднаний газозаправочний пістолет «LPG» №2 без наявних пошкоджень, який опломбовано биркою «NPU № 7758416» та газозаправочний пістолет «LPG» №1 «LPG» без наявних пошкоджень, який опломбовано биркою «NPU № 7758417»; «Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки» поміщено до спец. пакету «NPU №5182734» та опечатано, останній запис здійснено 16.03.2026; «Журнал інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» поміщено до спец. пакету «NPU №5182735» та опечатано, останній запис здійснено 16.03.2026.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва про арешт майна - задоволено. Накладено арешт на «Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки», який поміщено до спец. пакету «NPU №5182734» та опечатано, останній запис здійснено 16.03.2026; «Журнал інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» поміщено до спец. пакету «NPU №5182735» та опечатано, останній запис здійснено 16.03.2026, які належать ТОВ «Київ Інвест Груп» (ЄДРПОУ 38744775).

Як вбачається з ухвали про накладення арешту на журнали, накладаючи арешт слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва було враховано правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження, наявність у відповідного майна, на який накладено арешт, ознак речових доказів та їх значення для досудового розслідування.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом частини шостої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Перевірка наведених адвокатом обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування і є метою проведення подальшого досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також враховує, що адвокат звертався до дізнавача із заявами про закриття кримінального провадження, проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження у задоволені таких заяв адвокату було відмовлено, а отже на цій стадії кримінального провадження дізнавачем не встановлено обставин, які є підставою для закриття кримінального провадження.

Також слідчий суддя враховує, що про дане кримінальне правопорушення внесенні до ЄРДР на підставі повідомлення служби 102 і відсутність потерпілого не є підставою для скасування арешту, оскільки диспозиція частини першої статті 272 КК України вказує на порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого, тобто не обов`язково з заявою потерпілого.

Отже, такий захід забезпечення, як арешт майна у даному кримінальному провадженні є виправданим, необхідним і співмірним з урахуванням завдань кримінального провадження. На даний час здійснюються слідчі дії, що необхідні для повного, об`єктивного досудового розслідування та прийняття рішення у даному кримінальному провадженні.

Незастосування у даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

На час розгляду цього клопотання досудове розслідування у справі не завершено, будь-якого рішення, відповідно до приписів статті 283 КПК України органом досудового розслідування у провадженні не прийнято.

Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).

Відповідно до статті 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити зокрема питання - що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, з огляду на мету, з якою вживались слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження, з огляду на доводи адвоката, зазначені у цьому клопотанні як підстави для скасування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майном. Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, не встановлено, у зв`язку із цим, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 167-168, 170-173 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1