Ухвала суду № 137111243, 03.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14632/26

Провадження 2/127/4189/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

при секретарі судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 , третя особа АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 05.05.2026 року у справі відкрито провадження та визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

До початку розгляду справи по суті, 14.05.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки після пред`явлення позову відповідачем сплачено основну суму заборгованості у розмірі 102999,88 грн, що підтверджується матеріалами білінгової системи та фінансовими документами, долученими до заяви.

У зазначеній заяві позивач також просив вирішити питання про стягнення судового збору.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких не заперечував проти закриття провадження у справі, однак заперечував проти покладення на нього обов`язку зі сплати судового збору, посилаючись на положення Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України, вказуючи, що спірні правовідносини фактично припинилися внаслідок дій третьої особи/власника житлового приміщення, а не внаслідок визнання позову.

Судове засідання у справі призначене на 03.06.2026 року проведено у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому не заперечував проти закриття провадження у справі, однак висловив заперечення щодо покладення на нього судових витрат.

З урахуванням поданих заяв сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів, відповідно до положень ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи або розгляду справи за їх відсутності фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, якщо суд не вважає за необхідне інше.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які просили розглянути справу за їх відсутності, фіксування судового засідання технічним засобом (звукозапис) не здійснювалося.

Щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Правова конструкція «відсутність предмета спору» у розумінні процесуального закону охоплює випадки, коли спірне матеріальне правовідношення, щодо якого подано позов, припинило існування або втратило спірний характер, у тому числі внаслідок добровільного виконання зобов`язання після звернення до суду.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі було стягнення грошової заборгованості за спожиту електричну енергію.

З поданих сторонами матеріалів вбачається, що після відкриття провадження у справі та до розгляду справи по суті відповідачем здійснено сплату основної суми заборгованості у розмірі 102 999,88 грн, у зв`язку з чим станом на 14.05.2026 року заборгованість за відповідним особовим рахунком відсутня.

Факт погашення підтверджується матеріалами обліку розрахунків (сальдові обороти, дані білінгової системи), які суд оцінює як належні та допустимі докази у розумінні статей 7678 ЦПК України.

Таким чином, на момент розгляду заяви судом відсутній матеріальний спір щодо основного боргу як предмет позовних вимог, оскільки зобов`язання, яке було предметом судового захисту, фактично припинилося шляхом його виконання.

Суд враховує, що відповідно до завдань цивільного судочинства (стаття 2 ЦПК України), судовий розгляд спрямований на захист порушених прав та інтересів, а не на формальне підтвердження обставин, за відсутності спірного правовідношення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що поняття «спір про право» має тлумачитися у матеріальному, а не суто формальному значенні, і передбачає наявність реального конфлікту прав та обов`язків сторін.

За таких обставин подальший розгляд справи по суті є неможливим у зв`язку з відсутністю предмета спору, а провадження у справі підлягає закриттю.

Щодо розподілу судових витрат.

Суд окремо оцінює заявлені вимоги про розподіл судових витрат та заперечення відповідача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторону, яка програла спір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у випадку закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, застосування класичної моделі «виграв/програв» є обмеженим, оскільки суд не ухвалює рішення по суті спору.

Разом з тим, процесуальний закон розрізняє різні правові режими компенсації витрат залежно від причин припинення провадження.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі, крім випадків відмови від позову.

Отже, законодавець прямо передбачає, що у випадку закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору судовий збір підлягає поверненню особі, яка його сплатила, з державного бюджету, а не покладається на іншу сторону спору як елемент відповідальності.

Ключовим є встановлення процесуальної природи припинення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, погашення заборгованості відбулося після звернення позивача до суду та відкриття провадження.

Разом з тим, сама по собі добровільна сплата боргу після подання позову не тотожна автоматичному визнанню позову відповідачем і не завжди створює підстави для стягнення судових витрат з відповідача, якщо відсутні дані про процесуальну поведінку, яка свідчить про безпідставність заперечень чи зловживання правом.

Частина 3 статті 142 ЦПК України передбачає спеціальний механізм компенсації витрат у випадку, коли відповідач задовольнив вимоги після пред`явлення позову, однак його застосування можливе лише за умови встановлення, що саме дії відповідача, а не третіх осіб або інші правові підстави, зумовили припинення спору у заявленому обсязі та що позивач фактично не підтримує позов у зв`язку з таким задоволенням.

У даній справі матеріали не містять достатніх даних про те, що саме відповідач визнав заявлені позовні вимоги у процесуальному сенсі або що він безпосередньо ініціював врегулювання спору як процесуальну дію.

З огляду на це, підстави для покладення судових витрат на відповідача у порядку статті 141 ЦПК України відсутні.

Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що право на повернення судового збору з державного бюджету є самостійним способом компенсації витрат, який не залежить від поведінки іншої сторони.

Таким чином, заявлені вимоги про стягнення судового збору з відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 3 статті 255 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Керуючись статтями 2, 141, 142, 255, 260 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі № 127/14632/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 , третя особа АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», про стягнення заборгованості закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У задоволенні заяви в частині покладення судового збору на відповідача відмовити.

Роз`яснити сторонам, що закриття провадження у справі виключає можливість повторного звернення до суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судові витрати у справі залишити за правилами спеціального порядку повернення судового збору, визначеного законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: