Рішення № 137111233, 27.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/40063/25

Провадження № 2/127/9588/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 травня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ДП 0012070 від 04 березня 2025 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання кредиту № ДП 0012070.

Відповідно до умов зазначеного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 5 500,00 грн строком на 98 календарних днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також комісію за його надання.

Договором передбачено нарахування процентів у розмірі 0,9 % щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, а також комісію за надання кредиту у розмірі 30 % від суми кредиту, що становить 1 650,00 грн.

Позивач зазначає, що договір кредиту було укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання договору здійснено позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на фінансовий номер телефону відповідача 380982011987.

Зазначений одноразовий ідентифікатор uG01s8C6 був використаний відповідачем для підтвердження акцепту умов кредитного договору, що, за твердженням позивача, підтверджує факт укладення правочину в письмовій електронній формі відповідно до статей 205, 207 Цивільного кодексу України та статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач також посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах, зокрема від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, а також у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, відповідно до яких електронні договори, підписані одноразовим ідентифікатором, є належною формою правочину та породжують цивільно-правові наслідки.

Позивач вказує, що укладення договору було технічно неможливим без проходження реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, підтвердження особистих даних позичальника, введення коду доступу та підтвердження згоди з умовами договору, що відповідає вимогам статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Також зазначається, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» є даними в електронній формі, які додаються до інших електронних даних особою, що прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 5 500,00 грн шляхом їх перерахування на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 через платіжну установу ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon), яка діє як фінансовий посередник та забезпечує проведення операцій з переказу коштів без відкриття рахунку.

Факт перерахування коштів підтверджується платіжною інструкцією № 44112-12579-98854 від 04.03.2025 року, яка, на думку позивача, є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує виконання зобов`язання кредитодавця.

Крім того, позивач посилається на довідку № 1012-948 від 10.12.2025 року ТОВ «ФК «МАЙБІЗ», згідно з якою кошти у сумі 5 500,00 грн були фактично перераховані на зазначену платіжну картку відповідача в межах виконання умов кредитного договору.

Позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» та Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинних документів та можуть використовуватись як належні докази у спірних правовідносинах.

Надалі, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів, утворилася заборгованість.

Станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідача становить 12 001,00 грн, яка складається з 5 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 4 851,00 грн заборгованість за нарахованими процентами; 1 650,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на час звернення до суду не погашена.

Додатково позивач вказує, що 14.10.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» (первісний кредитор) та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (фактор) укладено договір факторингу № 14/10/25.

Відповідно до умов цього договору первісний кредитор відступив, а фактор набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № ДП 0012070.

Перехід права вимоги підтверджується реєстром прав вимог № 14/10/25 від 14.10.2025 року, згідно з яким до позивача перейшло право вимоги на суму 12 001,00 грн, що включає основний борг, проценти та комісію.

Таким чином, позивач вважає себе належним кредитором у спірних правовідносинах та таким, що має право на стягнення заборгованості з відповідача.

Крім основної суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплачений при поданні позову в електронній формі із застосуванням коефіцієнта, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Позивач зазначає, що правнича допомога надавалась адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною на підставі договору № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг та платіжними документами.

Також позивач повідомляє, що ним очікується понесення додаткових витрат на правничу допомогу у зв`язку з можливим поданням процесуальних документів у ході розгляду справи, зокрема відповіді на відзив та апеляційної скарги.

Позивач заявляє клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є малозначною відповідно до статті 19 та статті 274 ЦПК України, а ціна позову не перевищує встановленого законом порогу.

Також позивач просить суд витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та виписку руху коштів за період з 04.03.2025 по 07.03.2025 року, посилаючись на те, що зазначені відомості становлять банківську таємницю та не можуть бути отримані самостійно.

Позивач зазначає, що наявність картки відповідача № НОМЕР_1 підтверджується даними BIN-ідентифікації, згідно з якими картка емітована АТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2026 року позовну заяву ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача у поданому до суду клопотанні просив розглядати справи у його відсутність, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

З урахуванням приписів статті 280 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

На підставі п.п.1-2 ч.3 ст.223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 с.247 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення, а датою ухвалення такого рішення є дата складення повного тексту судового рішення.

Аналогічний підхід щодо застосування зазначених норм процесуального права викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11, в якій зроблено висновок, що у випадку ухвалення рішення за відсутності учасників справи моментом його ухвалення є саме дата складення повного тексту судового рішення, а не дата судового засідання.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України, у випадку якщо у судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складається протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи. Однак у даному випадку, з огляду на неявку всіх учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність складення повного тексту рішення без його проголошення у порядку, передбаченому статтею 268 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, що регулюються нормами статей 205, 207, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, а також положеннями Закону України «Про електронну комерцію».

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № ДП 0012070, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 500,00 грн строком на 98 календарних днів.

Умовами договору передбачено нарахування процентів у розмірі 0,9 % щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, а також комісію за надання кредиту у розмірі 30 % від суми кредиту, що становить 1 650,00 грн.

Судом встановлено, що вказаний договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, який було направлено на фінансовий номер телефону відповідача. Факт використання одноразового ідентифікатора підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в електронному документі, а воля сторін виражена засобами електронного зв`язку.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є укладеним з моменту прийняття пропозиції його укладення шляхом вчинення дій, що свідчать про прийняття такої пропозиції (акцепту).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що додається до електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Отже, суд приходить до висновку, що договір про надання кредиту № ДП 0012070 від 04.03.2025 року укладено у належній формі, а використання відповідачем одноразового ідентифікатора свідчить про його волевиявлення на укладення договору та погодження з його умовами.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Судом також встановлено, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжною інструкцією № 44112-12579-98854 від 04.03.2025 року та довідкою ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ».

Крім того, відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_2 (рахунок № НОМЕР_3 ). Банком також надано виписку за період з 04.03.2025 по 07.03.2025 року, з якої вбачається рух коштів за вказаним рахунком.

Зазначені банківські документи суд оцінює як належні та допустимі докази у розумінні статей 7678 ЦПК України, оскільки вони безпосередньо підтверджують належність платіжного інструменту відповідачу та факт зарахування грошових коштів.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановленому договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від його виконання не допускається.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у встановлений договором строк кредитні кошти не повернув, проценти та комісію не сплатив, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за договором кредиту № ДП 0012070 від 04.03.2025 року становить 12 001,00 грн, з яких: 5 500,00 грн основний борг; 4 851,00 грн проценти; 1 650,00 грн комісія.

Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано, доказів повного або часткового погашення заборгованості суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що 14.10.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 14/10/25, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги.

Факт переходу права вимоги підтверджується договором факторингу та витягом з реєстру прав вимог, який є його невід`ємною частиною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні та є належним позивачем у даній справі.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторону, яка програла спір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Вказані витрати є документально підтвердженими, фактично понесеними та такими, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у разі задоволення позову.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат надано договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, ордер адвоката та платіжні документи, які у своїй сукупності підтверджують факт надання правничої допомоги та її оплату.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Оцінивши подані докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із критеріїв їх реальності, необхідності та розумності, з урахуванням складності справи, обсягу виконаної роботи та значення справи для сторін.

Суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного та керуючись ст. .16, 257, 258, 526, 527, 530, 1049, 1050 ЦК України, ст. 19, 27, 83, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором кредиту № ДП 0012070 від 04 березня 2025 року у загальному розмірі 12 001 (дванадцять тисяч одна) грн 00 коп., що складається з 5 500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 4 851,00 грн заборгованість за процентами; 1 650,00 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідач, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3;

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 02.06.2026.

Суддя: