Ухвала суду № 13711045, 07.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3179/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Я.І. Добрянська

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" лютого 2011 р. м. Київ

2а-3179/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Кучми А.Ю.

при секретарі Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом НАК «Нафтогаз-України»до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Суд визнав протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.07.2009 року №0000874120/0, від 12.10.2009 року №0000874120/1, від 23.12.2009 року №0000874120/2 та від 04.02.2010 року №0000874120/3 та зазначив, що податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при сплаті податків, зборів (обовязкових платежів), зокрема, з метою погашення податкового боргу.

На вказану постанову СДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та винести нову про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта рішення суду першої інстанції винесене з порушенням вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181), який є спеціальним закону з питань оподаткування, і відповідно до якого податковий борг (узгоджене податкове зобовязання), наявний у платника податку, погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу НАК «Нафтогаз-України»зазначає, що сплата поточних зобовязань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу не може зараховуватись в погашення боргу за інші періоди.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

СДПІ проведена невиїзна позапланова документальна перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України НАК «Нафтогаз України»за січень-березень 2009 року, за результатами якої складений акт від 20.07.2009року №263/41-20/20077720, яким зафіксовані порушення НАК «Нафтогаз України»вимог пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо затримки від 1 до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

На цій підставі 31.07.2009 року СДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0000874120/0, в якому визначена штрафна (фінансова) санкція в розмірі 3421241,00 грн. за затримку від 1 до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Вказане податкове-повідомлення рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, за результатами якого рішення залишене без змін, а скарги НАК «Нафтогаз-України»без задоволення.

Порядок обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України затверджено постановою Кабінету Міністрів України 08.06.2005року №424 «Про обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України»(далі Порядок). Відповідно до п.п. 5 та 6 цього Порядку, розрахунок суми податкових зобов'язань з рентної плати за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, затвердженою ДПА, подається платником органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Визначена у податковому розрахунку за відповідний звітний (податковий) період сума податкових зобов'язань з рентної плати з урахуванням фактично сплачених авансових платежів вноситься платниками до державного бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання такого розрахунку.

Позивач відповідно до вказаних вимог своєчасно подав розрахунок суми рентної плати за березень 2009 року в розмірі 123366572,32 грн. Сплата рентних платежів підтверджується платіжними дорученими від 05.03.2009 року №1306, від 12.03.2009 року №1404, від 27.03.2009 року №1759, від 30.03.2009 року №1762 та від 21.04.2009 року №2463. Не дивлячись на це, СДПІ самостійно зарахувала сплату рентної плати за березень 2009 року в рахунок погашення податкового боргу попереднього періоду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі дії відповідача з розподілу сплачених товариством сум рентної плати є незаконними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та зазначає, що п.7.7 ст.7 Закону 2181 визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Як визначено пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку, тобто грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 Інструкції. При цьому згідно з п.3.8 Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням вимог пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону вважаються сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним в ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Дії відповідача щодо зарахування отриманих від позивача коштів на оплату рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України на погашення заборгованості позивача перед бюджетом за рентну плату в іншому періоді не відповідають вимогам ст.ст. 3, 7 Закону 2181.

На підставі викладеного, та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя:

Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 08.02.2011 р.