Ухвала суду № 137109597, 04.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1549/26

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши заяву Фастівської окружної прокуратури №57-3111вих-26 від 01.06.2026 року (вх. №4951 від 02.06.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у справі №911/1549/26

за позовом Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ЧАБАНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ФАСТІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, Київська обл., Фастівський р-н, селище Чабани

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДОБРОДІМ, місто Київ

про стягнення заборгованості з орендної плати

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ЧАБАНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ФАСТІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ №57-2969ВИХ-26 від 26.05.2026 року (вх. №10365 від 26.05.2026) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДОБРОДІМ про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1466898,29 грн., з яких 1117625,83 грн. заборгованості з орендної плати, 28718,60 грн. пені, 73102,04 грн. 3% річних та 247451,82 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1549/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.07.2026 року.

До суду через систему «Електронний суд» від Фастівської окружної прокуратури надійшла заява №57-3111вих-26 від 01.06.2026 року (вх. №4951 від 02.06.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у справі №911/1549/26.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що 15.08.2007 між Чабанівською селищною радою (за договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД-КОМПАНІ» (за договором - орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі Договір оренди), згідно умов до п 1.1 якого, орендодавець, згідно з рішенням 14 сесії 5 скликання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 19.07.2007 за №93, надає в оренду, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 1,6907 га (забудовані землі), розташовану на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вулиця Машинобудівників, 1-Є. Цільове призначення земельної ділянки розміщення та експлуатація виробничої бази. Грошова оцінка земельної ділянки складає 756419,18 грн. Термін дії договору 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Кадастровий номер земельної ділянки 3222457400:01:001:0009.

Відповідно до п.2.1 Договору оренди, оренда земельної ділянки проводиться з оплатою у розмірі 52949,35 грн. на рік у вигляді щомісячних платежів на рахунок орендодавця, рівними частинами, але не пізніше 10 числа наступного місяця, слідуючого за поточним.

13.07.2017 між Чабанівською селищною радою (за договором - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД-КОМПАНІ» (за договором - первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІМ» (за договором - новий орендар) укладено Договір про внесення змін (доповнень) до Договору оренди (далі Договір про внесення змін), згідно умов п.1 якого, на підставі рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 39 чергової сесії VII скликання №553 від 23.03.2017 за взаємною згодою, сторони домовились змінити договір оренди земельної ділянки, посвідчений 15.08.2007 Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №237 (з урахуванням змін), в частині орендаря; новим орендарем сторони вважають ТОВ «ДОБРОДІМ» у зв`язку з чим, ТОВ «ДОБРОДІМ» набуває усіх прав та обов`язків орендаря земельної ділянки, передбачених договором та законом. ТОВ «ДОБРОДІМ» є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «ТРАНСБУД-КОМПАНІ» за Договором оренди земельної ділянки, посвідчений 15.08.2007 Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №237 (з урахуванням змін).

Згідно п. 3 Договору про внесення змін, на підставі рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 39 чергової сесії VII скликання №553 від 23.03.2017 за взаємною згодою, сторони домовились змінити договір оренди земельної ділянки, посвідчений 15.08.2007, Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №237 (з урахуванням змін) в частині визначення орендної плати у відсотку від діючої нормативної грошової оцінки на умовах, визначених у ст.4 і ст.5 цього договору.

Згідно п. 4 Договору про внесення змін, діючи за взаємною згодою, сторони домовилися викласти пункт 1.1 Договору оренди земельної ділянки, посвідчений 15.08.2007, Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №237 (з урахуванням змін) в наступній редакції: « 1.1 орендодавець, згідно з рішенням 14 сесії 5 скликання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 19.07.2007 за №93, надає в оренду, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 1,6907 га (забудовані землі), розташовану на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вулиця Машинобудівників, 1-Є. Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 6255373,99 грн. Використання земельної ділянки розміщення та експлуатація виробничої бази. Термін дії цього договору 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Кадастровий номер земельної ділянки 3222457400:01:001:0009.

У п. 5 Договору про внесення змін сторони домовились викласти п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки, посвідчений 15.08.2007, Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №237 (з урахуванням змін) в наступній редакції «Оренда земельної ділянки проводиться з оплатою у розмірі 4 % від діючої нормативної грошової оцінки».

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна слідує, 26.04.2017 зареєстровано право оренди земельної ділянки загальною площею 1,6907 га кадастровий номер 3222457400:01:001:0009, на підставі договору оренди землі від 15.08.2007, укладеного між Чабанівською селищною радою та ТОВ «ДОБРОДІМ» (номер запису про інше речове право 20197275).

Як зазначено прокуратурою, ТОВ «ДОБРОДІМ» обов`язку щодо сплати орендної плати у визначеному за вказаним вище договором оренди землі розмірі не виконало, внаслідок чого, за діючим договором оренди земельної ділянки від 15.08.2007 виникла заборгованість зі сплати орендної плати на загальну суму 1117625,83 грн., 27718,60 грн. пені, 73102,04 грн. 3% річних, 247451,82 грн. інфляційних втрат. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1466898,29 грн., а також, сплачений судовий збір у сумі 17602,78 грн., всього - 1484501,07 грн.

Водночас, прокуратурою зазначено, що статутний капітал відповідача складає 350000,00 грн., а також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухоме майно, належне відповідачу та яке знаходиться на спірній земельній ділянці, перебуває в іпотеці Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ГЛОБУС".

Прокурором зазначено, що тривала несплата відповідачем грошових коштів за користування земельною ділянкою свідчить про можливу його недобросовісну поведінку як сторони зобов`язання, з огляду на що є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову; бездіяльність та протиправна поведінка відповідача негативно впливають на фінансовий стан позивача, оскільки, сума заборгованості є значною; навмисне ухилення відповідача від погашення заборгованості призведе до утворення безнадійної заборгованості; невиконання відповідачем зобов`язань перед територіальною громадою, в умовах воєнного стану, зі сплати грошових коштів, а також, безпідставне утримання коштів, які підлягають сплаті до бюджету, тривалий час не відповідає суспільному інтересу; відповідач має можливість у будь-який момент відчужити власні кошти та/або майно, що надалі унеможливить виконання рішення суду у даній справі та призведе до недосягнення цілей господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених інтересів держави; звернення прокурора з даним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки, стягнення відповідних коштів сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.

Розглянувши заяву прокуратури про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №910/11037/23, від 01.04.2024 у справі №922/5184/23.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також, інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Водночас, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 20.07.2020 у справі №914/2157/19.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів та обґрунтувань, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета, та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідністю чи вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19.02.2025 у справі №916/4912/24 Верховний Суд зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Касаційного господарського суду від 03.03.2023 року у справі №905/448/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 року у справі №910/8671/22, від 27.04.2023 року у справі №916/3686/22, від 09.04.2024 року у справі №917/1610/23, від 04.10.2024 року у справі №913/289/24, від 07.10.2024 року у справі №908/1291/24.

У постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, аналізуючи питання забезпечення позову в контексті необхідності обґрунтувати припущення про можливість власника розпоряджатися своїм майном, зазначила, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23.

Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №910/3158/20).

У постанові від 08.07.2025 у справі №916/143/24 Верховний Суд зазначив про те, що стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Судом встановлено, що наведені прокуратурою у заяві про забезпечення позову обставини щодо невиконання відповідачем зобов`язань з оплати за користування земельною ділянкою, неспівмірного розміру статутного капіталу відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, а саме - 350000,00 грн. статутного капіталу в порівнянні з сумою, яку просить стягнути прокурор - 1466898,29 грн., підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово- кредитних установах, у тому числі інших держав, а також, на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІМ» у межах суми позову та судового збору у загальному розмірі 1484501,07 грн., може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.

Також, суд вважає, що обраний прокурором вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову та судового збору у загальному розмірі 1484501,07 грн. є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтереси відповідача, наведений в заяві захід забезпечення позову виключає можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні, а також, визначений захід забезпечення не завдає шкоди правам та охоронюваним інтересам осіб, що не є учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову визначених прокуратурою шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, у межах суми позову, може призвести до утруднення чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки, у разі відхилення судом заяви про забезпечення та за наявності рішення суду про задоволення позовних вимог, обраний прокуратурою спосіб захисту може стати неефективним, оскільки, необхідно буде застосовувати додатково інші способи захисту порушених прав позивача, а також, докладати зусиль з метою відновлення становища, яке існувало до порушення.

Судом враховано, що позовні вимоги спрямовані на захист порушених економічних інтересів територіальної громади селища Чабани щодо надходження бюджетних коштів. Недоотримання коштів орендної плати місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства. Фактично звернення прокурора з даним позовом зумовлено порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, спрямоване на забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету та їх використання за цільовим призначенням для задоволення відповідних потреб територіальної громади та суспільства.

Крім того, обраний прокуратурою захід забезпечення позову є адекватним та дозволяє не допустити незворотності певних наслідків, а також, забезпечить дотримання необхідного балансу інтересів між усіма учасниками спірних правовідносин, які беруть участь у справі.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів прокуратури щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, встановивши наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, враховуючи те, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Фастівської окружної прокуратури №57-3111вих-26 від 01.06.2026 року (вх. №4951 від 02.06.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у даній справі в межах суми позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 74, 136-140, 144, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Фастівської окружної прокуратури №57-3111вих-26 від 01.06.2026 року (вх. №4951 від 02.06.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у даній справі задовольнити.

2. Вжити заходів забезпечення позову у справі №911/1549/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІМ» (вул. Качалова, буд. 5-В, м. Київ, 03146, код ЄДРПОУ 35709434) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІМ» (вул. Качалова, буд. 5-В, м. Київ, 03146, код ЄДРПОУ 35709434), в межах суми позову та судового збору в загальному розмірі 1484501 (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі п`ятсот одну) грн. 07 коп.

Ухвала Господарського суду Київської області від 04.06.2026 у справі №911/1549/26 є виконавчим документом згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України, ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Фастівська окружна прокуратура (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Тимофія Рудяка, 3, код ЄДРПОУ 02909996)

5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІМ» (вул. Качалова, буд. 5-В, м. Київ, 03146, код ЄДРПОУ 35709434)

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та дійсна для пред`явлення до виконання до 04.06.2029 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту складення повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць