Ухвала суду № 137109488, 02.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.06.2026Справа № 910/2827/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» (04176, дорога Набережно-Рибальська, буд.3, м. Київ, код 39963305)

до 1) Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича (07401, вул. Янченка Дмитра, буд.2, оф. 7, м. Бровари, Київська обл., РНОКПП НОМЕР_1 )

2) Державного підприємства «СЕТАМ» (01001, вул. Стрілецька, буд. 4-6, м. Київ, код 39958500)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРТЕМ ОФЕЛІЯ» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 56 А, код 38742673)

про визнання недійсними результатів електронних торгів та стягнення грошових коштів,

Представники учасників справи:

від позивача: Серебряник Олеся Олександрівна - адвокат, ордер серії АА № 1688634 від 15.03.2026 (поза межами суду (ВКЗ);

від відповідача 1: Трофименко Михайло Михайлович - посвідчення приватного виконавця № 0049;

від відповідача 2: не прибув;

від відповідача 3: не прибув;

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» (далі - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича (далі - відповідач 1), Державного підприємства «СЕТАМ» (відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРТЕМ ОФЕЛІЯ» (далі - відповідач 3) про визнання недійсними результатів електронних торгів та стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, будучи переможцем електронних торгів та сплативши повну вартість майна, не набув права власності на нього, оскільки на момент проведення торгів майно перебувало під судовим арештом із забороною відчуження, що унеможливлює завершення процедури та свідчить про порушення порядку її проведення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.04.2026 об 11:30 год.

13.04.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечує та зазначає, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки заявлені вимоги, зокрема, стосуються діяльності приватного виконавця як самозайнятої особи, яка не є суб`єктом господарювання. У зв`язку з цим відповідач просить передати справу за правилами виключної підсудності на розгляд Солом`янського районного суду м. Києва. Вказує, що електронні торги є різновидом договору купівлі-продажу, а тому можуть бути визнані недійсними лише за наявності передбачених законом підстав. Заперечуючи доводи позивача, відповідач зазначає, що акт про проведення електронного аукціону було належним чином складено та направлено позивачу, а обов`язок щодо державної реєстрації права власності покладається на нотаріуса, до якого позивач не звертався.

Крім того, наявність арештів чи судових обмежень не є підставою для скасування результатів торгів та не перешкоджає переходу права власності на майно, а позивачем не доведено порушення його прав.

Також просить залучити до участі у справі третю особу, на користь якої було спрямовано кошти від реалізації майна.

16.04.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача Серебряник О.О. сформована заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власним технічних засобів.

Ухвалою суду від 20.04.2026 заява представника позивача Серебряник О. О. від 16.04.2026 судом задоволена, забезпечено проведення судового засідання, призначеного на 21.04.2026 о 11:30 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

21.04.2026 в системі «Електронний суд» позивачем сформована відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що спір стосується недійсності результатів електронних торгів як правочину та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а підстави для передачі справи до іншого суду відсутні. Також позивач не погоджується з твердженням про належне направлення акта аукціону, вказуючи, що фактично отримав його лише у грудні 2025 року, а надані відповідачем докази не підтверджують належного вручення. Позивач зазначає, що спір не зводиться до питання державної реєстрації, а полягає у тому, що на момент проведення торгів існувала судова заборона на зміну власника, яка унеможливлювала досягнення їх результату - переходу права власності. Крім того, позивач вказує, що наявність такої заборони фактично блокує реалізацію результатів торгів, а відсутність звернення до нотаріуса не спростовує порушення його прав.

У судовому засіданні 21.04.2026 брали участь повноважні представники позивача та відповідача 1. Відповідачі 2 та 3 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 21.04.2026 відповідач 1 підтримав подані клопотання про передачу справи до Солом`янського районного суду міста Києва та про залучення третьої особи.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою суду від 21.04.2026 відповідачів 2 та 3 повідомлено про оголошення перерви у справі №910/2827/26 до 05.05.2026 о 10:20 год.

24.04.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 1 надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначав, що у питаннях судових спорів з приватними виконавцями суди вказують на їх статус саме як фізичних осіб, а не суб`єктів, які мають спеціальний статус. Також у спорах, які стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, застосовується виключна підсудність. З приводу стягнення коштів зазначав, що згідно з Інформаційною довідко з автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що кошти від реалізації майна було направлено стягувачу. Тому в даному випадку судове рішення може прямо впливати на права і обов`язки стягувача у виконавчому провадженні - ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 27.04.2026 у зв`язку з перебуванням судді Демидової М.О. 05.05.2026 у відряджені, судове засідання у справі призначено на 12.05.2026 о 12:20 год.

05.05.2026 в системі «Електронний суд» позивачем сформована заява про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення документів до матеріалів справи, а саме копії листа ТОВ «АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» від 23.04.2026 вих. № 2304/26-1, направленого приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Тавтєлєву А.В. та постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тавтєлєва А. В. від 27.04.2026 №55/01-16.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відповідачів 2 та 3 повідомлено про оголошення перерви у справі №910/2827/26 до 02.06.26 о 11:30 год.

У судовому засіданні 02.06.2026 брали участь повноважні представники позивача та відповідача 1. Відповідачі 2 та 3 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про передачу справи за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва, суд зазначає таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Частина перша цієї статті визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, перелік яких наведений у частині першій цієї статті.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки одним із відповідачів є приватний виконавець як самозайнята особа, яка не є суб`єктом господарювання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №701/281/18-ц, на яку посилається відповідач, зазначено, що: «Арбітражний керуючий за правовим статусом є самозайнятою фізичною особою, яка призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Тобто за суб`єктним складом сторони у справі є фізичними особами».

Водночас, наведена правова позиція не свідчить про те, що будь-який спір за участю самозайнятої особи підлягає розгляду виключно за правилами цивільного судочинства.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 688/2940/16-ц.

Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц (провадження № 14-3цс18), від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18), постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 902/644/18, від 13 лютого 2024 року у справі № 910/5372/23.

В даному випадку позивачем є переможець торгів - Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕНЯ», відповідачами: продавець - приватний виконавець, організатор електронних торгів - ДП «Сетам» та боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «НОРТЕМ ОФЕЛІЯ».

Таким чином як переможець торгів так і боржник є юридичними особами.

Приватний виконавець та ДП «Сетам» залучені до участі у справі як відповідачі у зв`язку із виконанням обов`язків щодо реалізації майна. Сам по собі факт участі у справі приватного виконавця як відповідача не змінює правової природи спірних правовідносин.

З огляду на вказане даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а підстави для передачі справи за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва відсутні.

Щодо клопотання відповідача 1 про залучення до участі у справі третьої особи

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв`язку з вимогами позивача про визнання недійсними результатів електронних торгів та застосування наслідків їх недійсності, зокрема, щодо повернення грошових коштів, сплачених за результатами таких торгів.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постановах у справах №925/529/17, №755/21826/15-ц, №910/856/17, №367/6231/16-ц, №465/650/16-2, №522/10127/14-ц, №640/24542/18, №334/2999/20, №905/857/19 (905/1455/20)), що правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника електронних торгів.

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

З наданих сторонами доказів вбачається, що грошові кошти, отримані від реалізації майна на електронних торгах, були перераховані стягувачу - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), що підтверджується актом про проведений електронний аукціон.

Отже, у разі задоволення позовних вимог та визнання результатів електронних торгів недійсними, судове рішення може вплинути на права та обов`язки зазначеної особи.

Відповідно до частини першої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частина друга статті 50 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 підлягає залученню до участі у справі як третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Керуючись статтями 30, 31, 50, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича про передачу справи №910/2827/26 за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва відмовити.

2. Залучити до участі у справі №910/2827/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

3. Запропонувати третій особі протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду письмові пояснення щодо позову та/ або відзиву з доказами їх направлення іншим учасникам справи.

4. Зобов`язати сторони направити третій особі копії поданих у справі заяв по суті спору з доданим до них документами, докази чого надати суду.

5. Роз`яснити третій особі її процесуальні права та обов`язки, передбачені статтями 42, 50 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

3. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

5. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

7. Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

10. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу щодо зазначення у змісті процесуального документа ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, учасник справи, який є органом державної влади або іншим державним органом, не зареєстрованим за законодавством України як юридична особа, або посадовою особою, яка діє від імені такого органу, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей стосовно себе.

Згідно з ст.50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

2. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

3. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

4. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

5. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

6. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.

З текстом ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Марія ДЕМИДОВА