Рішення № 137109333, 03.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2026Справа № 910/6043/26

Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32А, код ЄДРПОУ 30859524)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912)

про стягнення 61 690,77 грн

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 провадження у справі № 910/6043/26 закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач задовольнив вимоги позивача після пред`явлення позову.

У заяві про закриття провадження у справі від 01.06.2026 позивач, крім вимоги про закриття провадження, заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 750,00 грн.

При постановленні ухвали про закриття провадження у справі № 910/6043/26 питання про розподіл зазначених судових витрат судом вирішено не було.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін питання вирішується без проведення судового засідання.

Судом встновлено, що 01.06.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач просить відмовити у повному обсязі позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для винесення додаткової ухвали, з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат у відповідності до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, суд може:

1) зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, але лише за клопотанням сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України);

2) за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені, зокрема, ч. 5 ст. 129 ГПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Положення ст. ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України є універсальними та можуть бути застосовані при вирішенні питання про розподіл судових витрат, зокрема, у зв`язку із закриттям провадження у справі.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Інтереси позивача представляє адвокат Адвокатського бюро "Гедз" - Гедз Юлія Володимирівна, яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги № 2-12/25-ВР від 23.12.2025 (далі - договір) та довіреності № 0126-5 від 06.01.2026.

Відповідно до п.1.1 Договору КЛІЄНТ доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Адвокатське бюро, на підставі цього Договору, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: захищати інтереси КЛІЄНТА за всіма цивільними, господарськими справами, також справами, порушеними в порядку адміністративного судочинства, в яких КЛІЄНТ приймає участь в якості позивача/відповідача/третьої особи (яка заявляє та не заявляє самостійних вимог предмет спору) з правом представлення інтересів КЛІЄНТА в місцевих, апеляційних, (господарських, адміністративних, цивільних, з розгляду кримінальних справ), Верховному суді з усіма правами передбаченими процесуальним законодавством, а також в підприємствах, організаціях та установах всіх форм власності.

Згідно із п.5.1. Договору за надання правничої допомоги Адвокатським бюро, у справах, де КЛІЄНТ виступає в якості позивача, КЛІЄНТ перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого встановлюється у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок за одну годину роботи адвоката. КЛІЄНТ перераховує гонорар Адвокатському бюро не пізніше 5-ти (п`яти) робочих днів після надання Адвокатським бюро акту виконаних робіт та рахунку до нього.

До позовної заяви представником позивача долучено акт виконаних робіт (детальний опис робіт) б/н від 20.05.2026 та платіжну інструкцію № 6971 від 20.05.2026 на суму 6 750,00 грн.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, відповідач просить відмовити у повному обсязі позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У позові ПрАТ "СК "УСГ" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме 6 750,00 грн.

У п.5.1. Договору сторонами встановлено фіксований розмір гонорару у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок за одну годину роботи адвоката.

В цьому випадку фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, не обчислюється. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас, зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Тож сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. І з урахуванням конкретних обставин суд може обмежити розмір, зважаючи на розумну необхідність судових витрат у справі.

Відповідна правова позиція викладена у додатковій постанові Касаційного господарського суду ВС від 13.02.2024 № 910/12155/22.

Визначаючи розмір судових витрат до стягнення на користь позивача, суд враховує, що цей спір виник із правовідносин суброгації внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час.

Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, підготовка справи до розгляду в господарському суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, відповідач не заперечував проти позовних вимог, а сплатив суму боргу у день пред`явлення позову.

У кожній конкретній справі суд оцінює розмір таких витрат у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку стосується не суто розміру грошової суми від ціни позову, а оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо.

Таким чином, заява позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 750,00 грн не відповідає критерію розумності, а такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні з виконаною адвокатом роботою, у зв`язку з чим їх відшкодування матиме надмірний характер. Суд вважає, що обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню, є сума 2 000,00 грн.

Відповідності до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України зазначені витрати на правову допомогу слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126-130, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Копотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32А, код ЄДРПОУ 30859524) 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.06.2026

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА