Ухвала суду № 13710912, 03.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13900/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Межевича М.В., Петрика І.Й.,

при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Редакція журналу «Охорона праці» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року у справі за позовом державного підприємства «Редакція журналу «Охорона праці»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення ДПІ у Дніпровському районі міста Києва №020/23-1601181/0183 від 02.06.2010 про застосування до ДП«Редакція журналу «Охорона праці»штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

26.05.2010 року працівниками відповідача на підставі направлення № 887 від 26.05.2010 було проведено перевірку за дотриманням ДП«Редакція журналу «Охорона праці»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт №0183/26/53/23-21601181 від 26.05.2010, в якому встановлено порушення позивачем ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»внаслідок відсутності наочної інформації про розташування місць для куріння та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

02.06.2010 року на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі міста Києва згідно зі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»було прийнято рішення №020/23-1601181/0183 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6800, 00 грн. у звязку з порушенням ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За результатами оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було скасоване рішенням ДПА в м. Києві №3623/10/25-214 від 21.07.2010 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400,00грн.

Судом першої інстанції в мотивувальній частині постанови зазначено, що представником позивача у судовому засіданні не заперечувався факт, що в кафе, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул.Попудренка, 10/1 та належить ДП«Редакція журналу «Охорона праці», була відсутня наочна інформація про розташування місць для куріння та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, що, зокрема, було наведено і в акті перевірки.

Враховуючи наведене, та керуючись вимогами ч.ч. 4, 5, 8 ст152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»Законом України «Про державну податкову службу в Україні», положеннями ст. ст. 239, 241, 250 Господарського кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте останнім в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому не може бути визнане протиправним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, в зазначеному рішення податковим органом встановлено порушення позивачем ст. ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Нормами вказаної статті встановлено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!"; у спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!"; у місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Факт невідповідності облаштування кафе позивача вимогам даної статті підтверджується актом перевірки та не заперечувався представником позивача в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке. При вирішенні питання правомірності стягнення штрафних санкцій слід виходити з загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобовязань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування до підприємства юридичної відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Абзацом 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону, у розмірі 3400 гривень.

З аналізу викладених норм та фактичних обставин справи вбачається, що фінансові санкції за порушення вимог ч.ч.4, 5, 8 ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачені абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»відповідачем застосовано до позивача правомірно, оскільки в результаті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог законодавства та доведено вину останнього.

Стосовно доводів позивача про порушення працівниками відповідача порядку проведення перевірки дотримання ДП«Редакція журналу «Охорона праці»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки перевірки дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій не стосуються питань оподаткування чи валютного контролю, то до них не можуть застосовуватись відповідні положення щодо підстав проведення планових та позапланових перевірок, передбачених статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», так як зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування.

Крім цього, стосовно повноважень відповідача на проведення спірної перевірки суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до абз. 6 п. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України здійснює безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних та тютюнових виробів, здійснення систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що дії працівників відповідача щодо проведення спірної перевірки не можуть бути визнані протиправними.

За таких обставин, судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування рішення про застосування фінансових санкцій є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Редакція журналу «Охорона праці»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м Києва від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді