Ухвала суду № 137108813, 02.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

02 червня 2026 р. Справа № 902/1645/25

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю :

арбітражний керуючий Будз О.М.

від ТОВ "Факторинг Партнерс" : Пономаренко Д.Ю.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1645/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 24.02.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1645/25. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1645/25 арбітражного керуючого Будза О.М.. Призначено попереднє засідання у справі на 25.05.2026 року.

При цьому, 26.02.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

24.03.2026 року до суду від ТОВ "Факторинг Партнерс" надійшла заява № 902/1645/25 від 24.03.2026 року (вх. № 01-32/442/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 112 496,08 грн у справі № 902/1645/25.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року призначено заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" №902/1645/25 від 24.03.2026 року (вх. № 01-32/442/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1645/25 - до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2026 р. об 11:30 год..

На визначену дату в судове засідання з`явилися арбітражний керуючий Будз О.М. та представник ТОВ "Факторинг Партнерс".

Також, судом встановлено, що 21.05.2026 року до суду від арбітражного керуючого Будза О.М. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення № 02-17/34 від 20.05.2026 року про розгляд грошових вимог ТОВ "Факторинг Партнерс" у справі №902/1645/25.

Судом було оглянуто подане повідомлення та долучено до матеріалів справи.

В ході розгляду справи, представник ТОВ "Факторинг Партнерс" просив суд визнати заявлені вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Керуючий реструктуризацією повідомив, що визнає заявлені вимоги в повному обсязі та просив суд включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів у справі.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви ТОВ "Факторинг Партнерс" № 902/1645/25 від 24.03.2026 року, 25.12.2021 між ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або боржник) укладено договір № 93269 (далі - договір).

Згідно договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Разом з тим, 28.01.2025 було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 93269.

Таким чином, ТОВ "Факторинг Партнерс" наділено правом вимоги до Боржника за договором № 93269.

Водночас, станом на сьогоднішній день заборгованість за договором боржником не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим, у боржника обліковується прострочена заборгованість.

Так, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 93269 від 25.12.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 112 496,08 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 35 556,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 73 739,08 грн; заборгованість за комісіями - 3 201,00 грн.

Крім цього, у заяві повідомлено, що Товариство, не є заінтересованою особою відносно боржника - ОСОБА_1 в розумінні ст. 1 КУзПБ та договори на підставі яких Товариство заявляє свої кредиторські вимоги до боржника, є такими, що не забезпечені заставою (є беззаставними).

Разом з цим, у заяві вказано, що на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває справа № 127/13271/25 позивач : ТОВ "Факторинг Партнерс", відповідач: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Провадження у справі відкрито 09.05.2025 року. Наступне судове засідання на 13.04.2026 о 12:00 год..

На підставі викладеного, Заявник просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 в розмірі 112 496,08 грн та 5 324,80 грн судового збору за звернення до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника і включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-17/34 від 20.05.2026 року про розгляд грошових вимог ТОВ "Факторинг Партнерс" у справі № 902/1645/25, заява ТОВ "Факторинг Партнерс" від 24.03.2026 р. про грошові вимоги до боржника - ОСОБА_1 надійшла 24.03.2026 р. (сформована в системі "Електронний суд"), тобто у тридцятиденний термін від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Дослідивши заявлені ТОВ "Факторинг Партнерс" вимоги, враховано, що дана заява кредитора ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (конкурсні), та підтверджуються рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.04.2026 р. у справі № 127/13271/25.

Відтак, враховуючи вищевикладене, грошові вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс", підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.

Таким чином, до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 визнаються та підлягають включенню вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс", а саме : основний борг в сумі 112496,08 грн (ІІ черга задоволення вимог); судовий збір за подання кредиторської заяви в сумі 5 324,80 грн (задовольняються позачергово до задоволення вимог кредиторів).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 26.02.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Факторинг Партнерс" № 902/1645/25 від 24.03.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1645/25, надійшла до суду 24.03.2026 року за вх. № 01-32/442/26 (сформована в системі "Електронний суд" - 24.03.2026), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 25.12.2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 93269 (копія наявна у справі).

Крім цього, 28.01.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" (Клієнт) та ТОВ "Факторинг Партнерс" (Фактор) було укладено договір факторингу № 28012025 (копія наявна у справі), на підставі якого Клієнт відступив на користь Фактора права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 93269.

Водночас, відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості за кредитним договором № 93269 від 25.12.2021 року станом на 16.04.2025 року, заборгованість Боржника - ОСОБА_1 перед ТОВ "Факторинг Партнерс" становить 112 496,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 35 556,00 грн; заборгованість за відсотками - 73739,08 грн; заборгованість за комісіями - 3 201,00 грн.

Разом з цим, у заяві Заявником повідомлено, що на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває справа № 127/13271/25 за позовом ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Також, у повідомленні арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-17/34 від 20.05.2026 року зазначено, що заявлені ТОВ "Факторинг Партнерс" вимоги підтверджуються рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.04.2026 р. у справі № 127/13271/25.

Суд, перевіривши відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.04.2026 року у справі №127/13271/25 ухвалено стягнути з ОСОБИ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 93269 від 25.12.2021 року в сумі 112 496 (сто дванадцять тисяч чотириста дев`яносто шість) гривень, 08 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 35 556,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 73 739,08 грн, заборгованість за комісіями 3 201,00 грн.

Принагідно, суд зважає на те, що у поданій кредиторській заяві Заявником заявлені кредиторські вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 112 496,08 грн, які є тотожними до суми заборгованості визначеної вказаним рішенням суду від 13.04.2026 року у справі № 127/13271/25.

Також, суд звертає увагу на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане вище рішення суду набрало законної сили : 15.05.2026 року.

Водночас, із змісту рішення суду від 13.04.2026 року у справі № 127/13271/25, серед іншого, вбачається наступне.

"Судом установлено, що 25.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір № 93269 (а.с. 27-28).

Відповідно до платіжного доручення № CRD_369805 від 25.12.2021, ТОВ ФК "Кредіплюс" на підставі кредитного договору №93269 від 25.12.2021 року перерахувало на рахунок НОМЕР_2 кошти в сумі 32 000,40 грн. (а.с.65).

Як вбачається з картки обліку виконання договору №93269 від 25.12.2021 року укладеного з ОСОБА_1 зі строком дії до 25.12.2023, загальна сума фінансового активу: тіло 35 556,00 грн, проценти 73 739,08 грн, комісія 3 201,00 загальна сума 112 496,08 грн. (а.с.5-10).

28.01.2025 було укладено договір факторингу № 28012025 відповідно до якого ТОВ "ФК "Кредіплюс" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93269 від 25.12.2021 року. (а.с.13-17).

Згідно договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025, укладеного між ТОВ "ФК "Кредіплюс" (клієнт) та ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор), клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту грошові вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржниками (портфель заборгованості).

Відповідно до актів приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді та для друку від 28.01.2025 до договору факторингу № 28015025 від 28.01.2025, укладеного між ТОВ "ФК "Кредіплюс" (клієнт) та ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор), клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді на флеш-носії або електронною поштою, у розмірі 1402 Кбайт, кількістю 4024, загальна сума заборгованості 85412646,94 грн.

Згідно реєстру боржників для друку до договору факторингу №28012025 від 28.01.2025, ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" (клієнт) та ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) на виконання договору факторингу №28012025 від 28.01.2025, підписали реєстр про передачу права вимоги до божників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №93269 від 25.12.2021, сума виданого кредиту 35 556,00 грн., залишок заборгованості по основному боргу 35 556,00 грн., залишок заборгованості по процентам 73 739,08 грн., залишок заборгованості по комісії 3 201,00 грн, загальна сума заборгованості 112 496,08 грн. (а.с.25-26).

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0491640000 від 28.01.2025, ТОВ "Факторинг Партнерс" здійснило оплату ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" згідно договору факторингу №28012025 від 28.01.2025, в сумі 2047654,81 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Факторинг Партнерс" за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме - надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, станом на 16.04.2025 року, за договором №93269 від 25.12.2021, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 112 496,08 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 35 556,00 грн, заборгованість по відсоткам 73 739,08 грн, заборгованість за комісією 3 201,00 грн (а.с. 12).

Судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивачем належними на допустимими доказами доведено невиконання відповідачкою умов кредитного договору, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 93269 від 25.12.2021 року в сумі 112496,08 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 35556,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 73 739,08 грн, заборгованість за комісіями 3 201,00 грн."

Разом з цим, суд зважає на те, що Заявником долучені до заяви копії документів, які описані у згаданому вище рішенні суду, зокрема, договір про споживчий кредит № 93269 від 25.12.2021 року, договір факторингу № 28012025 від 28.01.2025 року (із додатками), платіжне доручення № CRD_369805 від 25.12.2021 щодо перерахуванням ТОВ "ФК "Кредіплюс" згідно кредитного договору № 93269 від 25.12.2021 року коштів в сумі 32000,40 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (зокрема постанови, на які також посилається скаржник, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19) преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Крім цього, у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18 Верховний Суд наголосив, серед іншого наголосив, що "преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".

Отже, встановлені вказаним вище судовим рішенням від 13.04.2026 року у справі №127/13271/25, обставини щодо наявної заборгованості Боржника - ОСОБА_1 перед ТОВ "Факторинг Партнерс" за кредитним договором № 93269 від 25.12.2021 року в сумі 112 496,08 грн, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ "Факторинг Партнерс" грошові вимоги до Боржника у цій справі в розмірі 112496,08 грн, підтверджуються наявними у справі доказами, а також згаданим вище рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.04.2026 року у справі №127/13271/25, а отже підлягають визнанню.

Поряд з цим, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Факторинг Партнерс" в розмірі 112 496,08 грн не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Факторинг Партнерс" № 902/1645/25 від 24.03.2026 року (вх. № 01-32/442/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1645/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 112 496,08 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" № 902/1645/25 від 24.03.2026 року (вх. № 01-32/442/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1645/25.

2. Визнати грошові вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" (вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 112 496,08 грн (друга черга задоволення); а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1645/25.

3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Будзу О.М. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1645/25.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: боржнику - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику боржника, Сікорському Я.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Будзу О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ "Факторинг Партнерс" - office@factoringp.in.ua; представнику ТОВ "Факторинг Партнерс" адвокату Мікрюкову С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.