Ухвала суду № 13710835, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5431/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2011 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенко Я.М., Умнова О.В.

при секретарі Волкова Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Інтертрейд»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2010 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В судове засідання зявилися апелянт та представник відповідача.

Апелянт підтримав апеляційну скаргу, наполягав на її задоволенні, вказує, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини справи, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КСК-Інтертрейд»зареєстровано як юридичну особу з 21.03.2006 року.

На підставі рішення Загальних зборів учасників товариства було створено відокремлений структурний підрозділ ТОВ «КСК-Інтертрейд»- Житомирську філію зареєстровану в ЄДРПОУ 07.06.2007 року, без права юридичної особи.

Видом діяльності Житомирської філії товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Інтердрейд»визначено оптову та роздрібну торгівлю алкогольними та іншими напоями.

Перевіркою ДПІ у м. Житомирі з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.06.2007 року по 31.03.2009 року було встановлено завищення філією валових витрат на суму 125682 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 31421 грн.

Про що складено акт від 22.07.2009 року №4431/23-1/35200280/0110.

Відповідно до наведеного, в акті зазначено на порушення філією положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(п.п.5.2.1 п.5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5), Закону України «Про податок на додатну вартість»(п.п. 7.4.1. та 7.4.5. п.7.4 ст. 7), а також Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(п.п.3.1.3. п. 3.1 ст.3, п.п. 4.2.1. п.4.2 ст.4, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 7.1. ст.7, п.п. 8.1.1 п.8.1. ст.8, п.п. 20.3.2. п. 20.3 ст.20, п.22.3 ст. 22).

Відповідно до наведеного, в акті зазначено на порушення філією положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(п.п.5.2.1 п.5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5), Закону України «Про податок на додатну вартість»(п.п. 7.4.1. та 7.4.5. п.7.4 ст. 7), а також Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(п.п.3.1.3. п. 3.1 ст.3, п.п. 4.2.1. п.4.2 ст.4, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 7.1. ст.7, п.п. 8.1.1 п.8.1. ст.8, п.п. 20.3.2. п. 20.3 ст.20, п.22.3 ст. 22).

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Житомирі винесено податкові повідомлення - рішення від 31.07.2009 року за №000194/2301/0 на суму 44036 грн. та №0001932301/0 на суму 22316 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Житомирська філія ТОВ «КСК-Інтертрейд»звернулась зі скаргою до ДПІ ум. Житомирі, однак оскаржувані рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

За результатами розгляду скарг на вказані рішення до ДПА у Житомирській області та ДПА України, податковими органами в їх задоволенні було відмовлено, а також прийнято додаткові повідомлення-рішення за №№ 000194/2301/1, 000194/2301/2, 000194/2301/3 та №№000193301/1, 000193301/2, 000193301/3 із тією самою сумою податкового зобовязання що й первинні.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні відносини склалися між сторонами навколо поліграфічної продукції, а саме буклетів з інформацією про продукцію ТОВ «КСК-Інтертрейд», які виготовлялись та розповсюджувались ТОВ ІВК «Орбіта»і ТОВ «КБС Промоптторг»на договірній основі та відображення філією відповідних господарських операцій у податковому обліку, а також навколо віднесення ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд»до валових витрат сум збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, в той час, як філія не є платником такого збору.

Крім того судом також встановлено, що 01.04.2008 року, 02.05.2008 року, 01.06.2008 року між ТОВ ІВК «Орбіта»та Житомирською філією ТОВ «КСК Інтертрейд»укладено договори про надання послуг, за умовами яких ТОВ ІВК «Орбіта»прийняло на себе зобовязання з виготовлення та розповсюдження на території України поліграфічної продукції з інформацією про продукцію ТОВ «КСК-Інтертрейд».

Аналогічний договір від 01.07.2008 року № 7/08 філією було укладено також з ТОВ «КБС Промоптторг».

Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Як вбачається з матеріалів справи на момент здійснення перевірки, так і на момент розгляду справи в суді зазначені договори є чинними.

З актів виконаних робіт, виданих товариствами ІВК «Орбіта»та «КБС Промоптторг»на виконання умов відповідних договорів, встановлено, що всі акти відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів визначених у частинах 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п.5.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що до складу валових витрат не можуть бути віднесені будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених норм вбачається, що за Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” всі фактично здійснені витрати платника податку є прямо пов'язані із такою діяльністю, про що свідчить те, що законодавець у тексті наведених вище норм Закону вжив слова “будь-які витрати”. Лише у разі, якщо у п. 5.3-5.8 цього Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, то таке включення є неправомірним.

Проте в п. 5.3-5.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлено жодних обмежень щодо віднесення до складу валових витрат, витрати на виготовлення інформаційних буклетів.

Крім того, з довідок ЄДРПОУ вбачається, що на момент укладення вказаних договорів та проведення господарських операцій Житомирською філією ТОВ «КСК-Інтертрейд»із товариствами ІВК «Орбіта»та «КБС Промоптторг», обидва були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додатну вартість.

Враховуючи викладене вище, відповідальність за не відображення товариствами ІВК «Орбіта»та «КБС Промоптторг»в податковому обліку господарських операцій з ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд»покладається безпосередньо на них і не може мати будь-яких правових наслідків для філії, оскільки остання також не повноважна і не зобовязана контролювати правильність ведення податкового та бухгалтерського обліків своїми контрагентами.

Що стосується суми ПДВ за надані товариством ІВК «Орбіта»послуги ЖФ ТОВ «КСК-Інтертрейд»щодо виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції, а саме буклетів з інформацією про продукцію ТОВ «КСК-Інтертрейд», то колегія суддів приходить до висновку, що вказана сума була віднесена філією до податкового кредиту, що в подальшому було визнано податковим органом як порушення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, відповідно позиції ДПІ у м. Житомирі, виготовлені буклети не використовуються у господарській діяльності філії.

Відповідно до положень п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (робіт, послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що підставами включення до податкового кредиту суми 14877 грн. є податкові накладні від 30.04.2008 року за №1126 на суму ПДВ 3983 грн. та від 30.06.2008року №1766 на суму ПДВ 6507 грн., а також від 31 травня 2008 року №1499 на суму ПДВ 4387 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає безпідставним твердження податкового органу щодо завищення підприємством податкового кредиту на суму ПДВ з послуг, отриманих від ТОВ ІВК «Орбіта».

Що стосується включення ЖФ ТОВ "КСК-Інтертрейд" до складу валових витрат суми коштів, перерахованих для сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, то колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що філія є відокремленим підрозділом юридичної особи, що розташована поза місцезнаходженням останньої та здійснює всі або частину її функцій, тобто є платником податку на прибуток у розумінні п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарську діяльність визначено як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З викладеного вище вбачається, що діяльність філії є безпосередньою господарською діяльністю платника податку юридичної особи, відокремленим підрозділом якої є філія.

Однак, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» філіям платника податку на прибуток надано статус платника податку на прибуток, який філія набуває за умови її розташування на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, і такий статус філією реалізується через виконання нею прав та обовязків, межі яких визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», і реалізація яких обмежується територією територіальних громад за місцезнаходженням філій. Разом з тим, відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого знаходиться така філія, що випливає із вимог абз. 5 п.п.2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи те, що господарську діяльність філії не можна відокремити від господарської діяльності особи, відокремленим підрозділом якої вона є, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що філія, як платник податку на прибуток, могла віднести до валових витрат суму збору, який нею нараховувався та був перерахований на рахунок основного підприємства для подальшої сплати безпосередньо до бюджету. З матеріалів справи вбачається /а.с. 137, 138/, що головним підприємством ТОВ «КСК-Інтертрейд»до складу валових витрат не віднесено суму 36255 гривень, сплаченого ним до бюджету збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

\За таких обставин, віднесення філією до складу валових витрат тих витрат (сума збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства), які сплачені юридичною особою за наслідками господарської діяльності, яка здійснювалась через філію та на території громади за місцезнаходження філії, узгоджується з приписами п.п.2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(п.п.2.1.3 п. 2.1 статті 2 в редакції Закону України від 18.11.97 р. № 639/97-ВР) та ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому, суд вважає, що посилання відповідача на пп.5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", положення Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.1998 року №80, а також на те, що філія не маючи статусу юридичної особи не являється платником вищевказаного збору, не може бути підтвердженням правомірності оскаржуваного повідомлення - рішення та саме в даному конкретному випадку не позбавляє філію права на віднесення до складу валових витрат сум коштів, перерахованих для сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Інтертрейд»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 01 лютого 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О.В. Умнова

Повний текст ухвали виготовлений 01 лютого 2011 року.