Ухвала суду № 13710681, 01.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-165/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

Суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі: Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Старком»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Старком»до Державної податкової адміністрації у Київській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкове повідомлення - рішення №0000253810/0 від 05.05.2008року, податкове повідомлення-рішення №0000253810/1 від 07.07.2008року, податкове повідомлення - рішення №0000253810/1 від 14.08.2008року, податкове повідомлення - рішення №0000253810/2 від 29.09.2008 року, податкове повідомлення - рішення №0000393810/1 від 14.08.2008року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, з 03.04.2008 року по 16.04.2008 року працівниками ДПА в Київській області була проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Старком»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2005 року по 03.04.2008 року за результатами якої було складено Акт «13/38-111/31119165 від 21.04.2008 року «Про результати виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства «Старком»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2005 р. по 03.04.2008р.

Перевіркою встановлено, що у вересні 2005 року на розрахунковий рахунок ПП «Старком»надійшли грошові кошти в загальній сумі 90261 грн. 87 коп., в тому числі від ПП «Атланта»30 вересня 2005 року надійшло 79350 грн. по договору комісії від 15 січня 2003 року №10, від ДК «Укргазвидобування»13 вересня 2005 року надійшли надлишково перераховані кошти в сумі 3676грн. 60 коп. (в тому числі 612 грн. 77 коп. ПДВ) і надлишково оплачені кошти за бензин А-76, А-95 в сумі 7235 грн. 27 коп. ( в тому числі ПДВ 1205, 88 грн.). В Акті перевірки зазначено, що отримані від ПП «Атланта»кошти на придбання палива по договору комісії від 15 січня 2003 року №10 ПП «Старком»використало на оплату юридичних послуг про надання правових послуг з СПД ОСОБА_2, які не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства. Умови договору комісії в перевіряємому періоді не виконувались. В Акті перевірки вчинено запис, що кошти в сумі 79350грн. отримані від ПП «Атлант»на виконання умов договору комісії від 15 січня 2003 року №10 та мають ознаку безповоротної фінансової допомоги.

Згідно висновків вказаного вище акту, перевіркою встановлено порушення 1) п. 11.3.1, п. 11.3, ct.. 1 п. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2004 р. №334/94-ВР в редакції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого занижено сума податку на прибуток за період, що перевірявся в розмірі 18805 грн. за 9 місяців 2005 р. (III квартал 2005 р.) ; 2) п. п. 7.3.1. п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 04.03.1997 року із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся у розмірі 15044 грн. за вересень 2005 р.

На підставі Акту перевірки, 05 квітня 2008 року заступником Голови ДПА України в Київській області винесені податкові повідомлення рішення №0000253810/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 18805 грн. 00 коп. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 9402,50 грн. та податкове повідомлення -рішення №0000263810/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 15044, 0 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 7522, 0 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

15.01.2003 року між ПП «Старком»та ПП «Атланта»укладено договір комісії №10 від 15.01.2003 року. Відповідно до вказаного договору ПП «Атланта»(Комітент) доручає ПП «Старком» (Комісіонеру) за винагороду і від свого імені вчинити одну або декілька угод з купівлі нафтопродуктів, комітент зобов'язаний згідно договору для забезпечення виконання Комісіонером своїх обов'язків перерахувати грошові кошти, що і було здійснено.

Згідно Додатку №1 до договору № 10 від 15.01.2003 року предмет договору -нафтопродукти : 50 т. бензину ( марки А-76) на загальну суму 75000грн., винагорода комісіонеру - 4000 грн., сплата якої відбудеться після виконання договору.

Додатковою угодою №1 від 30.05.2005 року внесені зміни до предмету договору, зокрема загальну суму поставки визначено - 172500 грн.

Згідно угоди від 21 березня 2008 року про розірвання договору комісії №10 від 15 січня 2003 року сторони дійшли згоди розірвати договір комісії №10 від 15.01.2003 року, комісіонер зобов'язався повернути грошові кошти у сумі 79350 грн.

Як вбачається з ст. 1011 Цивільного Кодексу України, за договором комісії одна сторона(комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Статтею 1020 ЦК України встановлено право комісіонера на відрахування з грошових коштів, що належать комітентові. Отже, кошти, які надходять від комітента для виконання договору комісії не є власністю комісіонера і повинні використовуватись лише в межах договору комісії.

Відповідно наданих виписок банку по особовому рахунку 30.09.2005 року №2600013518001 в АБ «Київська Русь» ПП «Старком»від ПП «Атланта»надійшли кошти у сумі 79350 грн. в тому числі ПДВ 13225 грн. по вказаному договору , які в той же день були перераховані на рахунок СПД ОСОБА_2 по Договору від 01.06.2005 року №1/06 про надання правових послуг. Договір від 01.06.2005 року №1/06 не пов'язаний з предметом договору комісії №10 від 15.01.2003 р. і на момент перерахуваня не пов'язаний з фінансово-господарською діяльністю Приватного підприємства «Старком». Фактично, кошти не були направлені на виконання договору комісії №10 від 15.01.2003 року

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів, що підтверджують облік зазначеної операції, як комісійної, не надано підтверджуючої інформації щодо ведення касових книг, реєстрів

первинної бухгалтерської документації. Також, облік операцій з надходження коштів, з перерахунку коштів по договору від 01.06.2005 року не відображено в податковій звітності, зокрема в складі валових витрат в декларації з податку на прибуток та відсутня будь-яка інформація в Акті попередньої перевірки. Згідно Довідки від 03.11.2005 року АБ «Київська Русь», рахунок ПП «Старком» №260013518001 було закрито 03.11.2005 року.

Що стосується повернення коштів, в зв'язку з розірванням договору комісії №10 від 15.01.2003 року, апеляційна інстанція погоджується з висновком Київського окружного адміністративного суду, що підтвердженням перерахування 79350 грн. на рахунок ПП «Атланта»є платіжний документ від 15.04.2008 року. Тобто, після початку перевірки з рахунку №10020800000034, який не є рахунком ПП «Старком», та не передбачений ні договором комісії №10 від 15.01.2003 року, ні в додаткових угодах до нього платником ОСОБА_3 здійснено платіж на користь ПП «Атланта». Доказів, які б підтверджували право ОСОБА_3 на вчинення таких дій від імені ПП «Старком»суду не надано.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Отже, відповідачем було правомірно здійснено висновок щодо необхідності включення до валових доходів надходження коштів у сумі 79350 грн., відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року №334.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 12, 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Старком»- залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвала складена в повному обсязі 04.02.2011 року.