Постанова № 13710643, 01.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16750/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЛітвіної Н.М.

суддів:Чаку Є.В.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Точка Україна»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Точка Україна»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень - було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000922307/0 від 08 жовтня 2009 року та №0000932307/0 від 08 жовтня 2009 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задовленні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 23 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Нова Точка Україна».

За результатами перевірки було складено Акт № 568/1-23-08-34664293 яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та, як наслідок, завищення податкового кредиту на 878730, 00 грн., а також порушення п. п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 1 098414, 00 грн.

Підставою для висновку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток стала встановлена ним нікчемність вказаного договору №01-04/2008 від 01 квітня 2008 року та додаткових угод до нього, а також договору №08-09/2008 від 08 вересня 2008 року та додаткових угод до нього, у звязку з укладенням таких договорів від імені ТОВ «Основа-Простір»невстановленою особою, що підтверджувалось вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року по справі №1-441/09, яким визнано засновника та директора ТОВ «Основа-Простір»ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.205 КК України (участь у фіктивному підприємництві з метою прикриття незаконної діяльності).

08 жовтня 2009 року на підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000932307/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1318 095, 00грн., в тому числі штрафні санкції 439 365, 00грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000922307/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1502 311, 40 грн., в тому числі штрафні санкції 403 897, 40грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Основа-Простір»було укладено договір №01-04/2008 від 01 квітня 2008 року та додаткову угоду до нього № 1 від 01 квітня 2008 року, а також договір №08-09/2008 від 08 вересня 2008 року та додаткові угоди до нього № 1 від 08 вересня 2008 року, № 2 від 08 вересня 2008 року, №3 від 01 жовтня 2008 року, № 4 від 01 листопада 2008 року, № 5 від 01 листопада 2008 року, № 6 від 04 листопада 2008 року, № 7 від 14 листопада 2008 року, № 8 від 17 листопада 2008 року, № 9 від 01 грудня 2008 року, № 10 від 01 грудня 2008 року, № 11 від 01 грудня 2008 року, № 12 від 31 грудня 2008 року, на виконання яких ТОВ «Основа-Простір»надало ТОВ«Нова Точка Україна»послуги та виконало роботи на загальну суму 4392 543, 00 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами про надання послуг та актами виконаних робіт, а також податковими накладними.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що недійсність вищевказаних договорів між ТОВ «Нова Точка Україна» та ТОВ «Основа-Простір»та додаткових угод до нього, а також актів про надання послуг та виконання робіт, підписаних від імені однієї із сторін неналежною особою, прямо законом не встановлена, а тому зазначені правочини відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України є оспорюваними.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів визнання недійсними у судовому порядку вищезазначених договорів та додаткових угод до нього, актів про надання послуг та виконання робіт, а також податкових накладних, підписаних посадовими особами ТОВ«Основа-Простір».

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року по справі №1-441/09, яким визнано засновника та директора ТОВ «Основа-Простір»ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.205 КК України (участь у фіктивному підприємництві з метою прикриття незаконної діяльності), не вбачається, що в межах даної справи не досліджувалась дійсність договорів між ТОВ «Нова Точка Україна»та ТОВ «Основа-Простір»№01-04/2008 від 01 квітня 2008 року та додаткових угод до нього, №08-09/2008 від 08 вересня 2008 року та додаткових угод до нього, а відтак вказане судове рішення не може вважатися належною підставою для нікчемності відповідних договорів.

Також суд першої інстанції зазначив, що у Законі України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Між тим, колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних обставин.

Як вбачається з вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року по справі №1-441/09 відносно ОСОБА_1, останній не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, зафіксовану в уставних документах, усвідомлюючи протиправний характер дій як майбутнього засновника та власника підприємства, бажаючи отримати в якості винагороди грошові кошти, в липні 2008 року зареєстрував підприємство TOB «Основа-Простір».

Після реєстрації підприємства та взяття його на облік в органі податкової служби ОСОБА_1 передав всі уставні та реєстраційні документи невстановленій особі.

Використовуючи TOB «Основа Простір»в якості прикриття, невстановлена слідством особа позбулася контролю за своєю діяльністю зі сторони податкових органів, завдяки чому отримала можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні документи первинного бухгалтерського обліку, в яких вказувати такі ціни на товари, роботи чи послуги, які дозволяють занижувати необхідну до сплати податків.

ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що ніколи раніше не працював на посаді директора чи головного бухгалтера будь-яких підприємств, що в нього немає досвіду ведення підприємницької діяльності, в тому числі здійснення керівництва на підприємствах та він не має відповідної вищої освіти для цього.

Суд визнав доведеною вину ОСОБА_1 у фіктивному підприємництві, тобто створені суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Виходячи з аналізу вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що ОСОБА_1, як директор TOB «Основа Простір»жодних договорів від імені підприємства не укладав, а також жодних робіт не виконував, а тому договори між підприємствами TOB «Нова Точка Україна»(Замовник), в особі генерального директора Касьянової І.В. та TOB «Основа-Простір»(Виконавець), в особі директора ОСОБА_1 №01-04/2008 від 01 квітня 2008 року та №08-09/2008 від 08 вересня 2008 року і додаткові угоди до них, акти виконаних робіт по даним договорам та податкові накладні виписані за їх результатами підписані невстановленою особою і не виконувалися.

Отже, враховуючи вищесказане, колегія суддів приходить до висновку, що в діях ТОВ «Основа-Простір»вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету.

Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. З урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд повинен виходити з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається.

При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Водночас слід зазначити, що з огляду на підстави цього позову, а саме спрямування укладених договорів на отримання доходу за рахунок податкової вигоди, слід зазначити таке.

Відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Отже, відсутність встановленої судом (у мотивувальній чи резолютивній частині) недійсності цивільного правочину чи господарського зобовязання не повинна розглядатися як перешкода для донарахування податкових зобовязань платнику податків у тому разі, якщо при цьому таким платником не дотримано вимог податкового законодавства.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо. При цьому посилання податкового органу чи суду на нікчемність правочину не є обовязковою необхідною передумовою для розгляду господарських операцій як таких, що вчинені з порушенням вимог податкового законодавства.

Крім того, перевіркою було встановлено, що між підприємствами TOB «Нова Точка Україна»(Замовник), в особі генерального директора Касьянової Ірини Валеріївни та TOB «Основа-Простір»(Виконавець), в особі директора Мазурик Юрія Васильовича, було укладено договір №01-04/2008 від 01 квітня 2008 року про надання замовнику послуги. Вид та об'єм робіт зазначаються в окремих додаткових угодах до договору. Вартість послуг Виконавця визначається у Додаткових угодах за кожним замовленням окремо.

Згідно додаткової угоди №1 від 01 квітня 2008 року до договору №01-04/2008 від 01 квітня 2008 року Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується організувати та оформити центри обміну подарунків для проведення Рекламної Акції «Футбол з Кока-Кола!»в торгових точках (магазинах), які знаходяться в 58 містах України. Термін надання послуг з 19 квітня 2008 року по 29 червня 2008 року.

Вартість послуг складає 860 000,00 грн., в тому числі ПДВ 143 333, 33 грн. Серед магазинів, які повинні приймати участь у акції зазначено TOB «Фоззі-Фуд».

В судовому засіданні представником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надано постанову про порушення кримінальної справи відносно директора TOB «Нова Точка Україна»Касьянової Ірини Валеріївни в якій зазначено, що згідно листа TOB «Фоззі-Фуд»від 23 лютого 2010 року №8/15-265 підприємство не приймало участь у акції в період з 19 квітня 2008 року по 29 червня 2008 року.

Отже, акти виконаних робіт, які укладені між TOB «Нова Точка Україна»та TOB «Основа-Простір»містять недостовірну інформацію, оскільки підприємства, які зазначені в даних актах виконаних робіт жодної участі у зазначених послугах (проведенні рекламних акцій) не приймало.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином не дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, на що в своїх рішеннях неодноразово наголошував Вищий адміністративний суд України.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведена правомірність нарахування позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1318 095, 00грн., в тому числі штрафні санкції 439 365, 00грн., а також суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1502 311, 40 грн., в тому числі штрафні санкції 403 897, 40грн.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Точка Україна»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень - відмовити .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 08 лютого 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 07 лютого 2011 року.