Постанова № 13710609, 09.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року № 2а-18758/10/2670

Об 11 годині 20 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

за участю:

представника прокуратури: Фролової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурора Соломянського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва

до Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»

про стягнення заборгованості в розмірі 230747,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Соломянського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»230747,65 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

В обгрунтування заявлених вимог прокурор посилається на закони України “Про прокуратуру”, “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та зазначає, що Державне підприємство «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»має заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 181853,23 грн. Крім того, рішеннями № 3018 від 29 вересня 2010 року, на підприємство накладено фінансову санкцію в розмірі 154,71 грн. та 1530,86 грн., № 2866 від 17 вересня 2010 року штраф 10938,88 грн. та пеню 36269,97 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, пояснення чи заперечення по суті позовних вимог не надав, ухвали суду про відкриття провадження у справі та про закінчення підготовчого провадження не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державне підприємство «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Статтею 1 Закону Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІV, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Абзацом 2 пункту 1 статті 14 Закону№ 1058-ІV встановлено, щострахувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як встановлено пп. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Заборгованість відповідача, яка несплачена згідно вимог Ю-283 від 01.09.2010 року на суму 62 100, 54 грн., Ю-283 від 29.09.2010 року на суму 61 623,15 грн. та Ю-283 від 01.11.2010 року на суму 58129,54 грн., становить 181853, 23 грн.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Проте, на час звернення прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі м. Києва до суду, відповідачем заборгованість не погашена.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Управлінням Пенсійного фонду України в Соломянському районі м. Києва винесено рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 3018 від 29 вересня 2010 року, відповідно до якого на підприємство покладено штраф у розмірі 154, 71 грн. та 1 530,86 грн. Рішенням № 2866 від 17 вересня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підприємство покладено штраф у розмірі 10938, 88 грн. та нараховано пеню у розмірі 36269, 97 грн.

Враховуючи вищенаведене, загальний борг відповідача становить 230747, 65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач рішення та вимоги Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі м. Києва отримав, а саме: рішення № 2866 від 17 вересня 2010 року направлено поштою, яке відповідач отримав 21 вересня 2010 року; рішення № 3018 від 29 вересня 2010 року та вимогу Ю-283 від 29 вересня 2010 року отримано особисто представником відповідача 29 вересня 2010 року, вимогу Ю-283 від 01 листопада 2010 року направлено поштою, яку відповідач отримав 08 листопада 2010 року.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаними вимогами та рішеннями, відповідачем не сплачена, вимоги про сплату боргу відповідачем не оскаржені.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не предявлено.

Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 230747, 65 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Прокурора Соломянського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»(01001, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 14310098) на користь Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі м. Києва (р/р 256023122613 Головного управління Ощадного банку України м. Києва і Київської області, МФО 322669, ЄДРПОУ 32102697) суму боргу у розмірі 230747 (двісті тридцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 65 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева

Постанова виготовлена в повному обсязі 10 лютого 2011 року.