Ухвала суду № 137103195, 28.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7553/26

Провадження № 1-кс/201/1994/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025130000000148 від 10.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України для конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.

Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, надав заяву, якою просив про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Розглядом клопотання встановлено, що 2 відділом слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 22025130000000148 від 10.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме за фактом добровільного обрання депутатом до незаконного органу влади створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема до т.зв. «ради муніципального округу муніципальне утворення Краснодонський муніципальний округ Луганської народної республіки»

17.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Постановою слідчого від 24.03.2026 ОСОБА_5 в порядку ст. 281 КПК України оголошено в розшук.

Доведено, що відповідно до інформації з РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АР Крим та м. Севастополі від 08.05.2026 ОСОБА_5 є власником транспортного засобу, а саме: ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1977 року виску, номер двигуна: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 .

Також доведено, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 має банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570), а саме: НОМЕР_4 .

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов`язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні за № 22025130000000148 від 10.03.2025 із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , а саме на: транспортний засіб ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1977 року виску, номер двигуна: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 ; банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570): НОМЕР_4 .

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1