Рішення № 137103151, 02.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/207/26

Провадження № 2/201/153/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Піняєва В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду м. Дніпра надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 24.03.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2205009.

25.06.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25062025, у відповідності до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №25062025 від 25.06.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2205009 від 24.03.2025 року в розмірі 20543,90 грн., з яких: 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,90 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 6636 грн. - сума по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

3 моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25.06.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №2205009 від 24.03.2025 року у розмірі 20543,90 грн., з яких: 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,90 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 6636 грн. - сума по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

22.03.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 102400840.

28.07.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №102400840 від 22.03.2025 року в розмірі 20657,62 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3612,86 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2800 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8244,76 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

3 моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.07.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитними договорами №102400840 від 22.03.2025 року у розмірі 20657,62 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3612,86 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2800 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8244,76 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

02.04.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 03342-04/2025.

29.07.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29072025, у відповідності до якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №29072025 від 29.07.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 03342-04/2025 від 02.04.2025 року в розмірі 11415,60 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3855,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3600 грн. - сума заборгованості за штрафом; 360 грн. - сума заборгованості по комісії за видачу кредиту.

3 моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 29.07.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 03342-04/2025 від 02.04.2025 року в розмірі 11415,60 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3855,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3600 грн. - сума заборгованості за штрафом; 360 грн. - сума заборгованості по комісії за видачу кредиту.

19.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8677916, та 23.03.2025 року кредитний договір № 71513569.

27.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25, у відповідності до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.

Відповідно до реєстру боржників №9 від 25.07.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8677916 від 19.03.2025 року в розмірі 23945 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7220 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5000 грн. - сума заборгованості за неустойкою; 1725 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту.

Відповідно до реєстру боржників №10 від 25.07.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №71513569 від 23.03.2025 року в розмірі 18600 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 300 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12000 грн. - сума заборгованості за пенею; 300 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту.

3 моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №8677916 від 19.03.2025 року в розмірі 23945 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7220 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5000 грн. - сума заборгованості за неустойкою; 1725 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; за кредитним договором №71513569 від 23.03.2025 року в розмірі 18600 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 300 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12000 грн. - сума заборгованості за пенею; 300 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаними кредитними договорами у розмірі 95162,12 грн. та судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.01.2026 року позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.131).

Ухвалою судді від 20.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 133).

У позовній заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просили розгляд справи проводити за відсутності представника товариства, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечували (а.с.9-зворот).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Судом встановлено, 24.03.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2205009.(а.с.11-16)

Відповідно до умов договору відповідач отримала кошти у сумі 7900 грн. строком на 340 днів. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 949020.

ОСОБА_1 24.03.2025 року також підписала графік платежів, що є додатком №1 до договору №2205009 від 24.03.2025 року (а.с.17), заяву на отримання кредиту №2205009, що є додатком №2 до вказаного договору (а.с.18), та додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором (додаток №3 до договору) (а.с.18-зворот).

Відповідно до платіжного доручення №41777347 від 24.03.2025 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» перерахувало ОСОБА_1 кошти згідно договору №2205009 в сумі 7900 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с.20), зазначену відповідачем у заяві на отримання кредиту, та п.2.1 кредитного договору.

25.06.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25062025, у відповідності до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.(а.с.24-25)

Відповідно до п.1.2 умов договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.

На виконання вимог п.1.2 договору, до матеріалів справи долучений акт прийому-передачі реєстру боржників. (а.с.26)

З копії платіжної інструкції № 733 від 27.06.2025 вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» отримало від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму коштів у розмірі 2965581,69 грн., як плату за згідно Договору факторингу №25052025 від 25.06.2025 року. (а.с.27)

Листом №ФК/3714 від 22.07.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило вважати правильним призначення платежу: «оплата за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №25062025 від 25.06.2025 року». (а.с.28)

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №25062025 від 25.06.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2205009 від 24.03.2025 року в розмірі 20543,90 грн., з яких: 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,90 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 6636 грн. - сума по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). (а.с.29)

3 моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25.06.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №2205009 від 24.03.2025 року у розмірі 20543,90 грн., з яких: 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,90 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 6636 грн. - сума по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).(а.с.22)

22.03.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 102400840.(а.с.35-40)

Відповідно до умов договору відповідач отримала кошти у сумі 5000 грн. строком на 340 днів. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора №988856.

ОСОБА_1 22.03.2025 року також підписала графік платежів, що є додатком №1 до договору №102400840 від 22.03.2025 року (а.с.41), заяву на отримання кредиту №102400840, що є додатком №2 до вказаного договору (а.с.42), та додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором (додаток №3 до договору) (а.с.42-зворот).

Також, за допомогою одноразового ідентифікатора №716638, 22.03.2025 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту №102400840. (а.с.43-44)

Відповідно до платіжного доручення №101764050 від 22.03.2025 року, ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 кошти згідно договору №102400840 в сумі 5000 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с.47), зазначену відповідачем у заяві на отримання кредиту, та п.2.1 кредитного договору.

28.07.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог (а.с.52-54), в тому числі з урахуванням додаткової угоди № 1. (а.с.54)

Відповідно до п.1.2 умов договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.

На виконання вимог п.1.2 договору, до матеріалів справи долучений акт прийому-передачі реєстру боржників №3. (а.с.55)

З копії платіжної інструкції № 745 від 31.07.2025 вбачається, що ТОВ «МІЛОАН» отримало від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму коштів у розмірі 9070320,30 грн., як плату за згідно ДУ №1 до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року. (а.с.56)

Відповідно до реєстру боржників №3 до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №102400840 від 22.03.2025 року в розмірі 20657,62 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3612,86 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2800 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8244,76 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). (а.с.57)

3 моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.07.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитними договорами №102400840 від 22.03.2025 року у розмірі 20657,62 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3612,86 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2800 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8244,76 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).(а.с.49-50)

02.04.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 03342-04/2025 на суму 3600 грн., строком 120 днів (а.с.64-68)

Згідно з п.1.6 договору № 03342-04/2025, кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5168-74хх-хххх-1141 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Крім того, ОСОБА_1 02.04.2025 року було підписано графік платежів, що є додатком №1 до договору № 03342-04/2025 (а.с.69), та паспорт споживчого кредиту (а.с.70-71).

Згідно з листом директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 02.04.2025 року о 12:10:00 на суму 3600 грн., маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.ua 698666155, призначення платежу: Зарахування 3600 грн. на карту НОМЕР_2 (а.с.72), вказаний номер банківської картки збігається із тим, що вказаний у п.1.6 договору.

29.07.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29072025, у відповідності до якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.(а.с.72-73)

Відповідно до п.1.2 умов договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.

На виконання вимог п.1.2 договору, до матеріалів справи долучений акт прийому-передачі реєстру боржників від 29.07.2025 року. (а.с.74)

З копії платіжної інструкції № 23057 від 30.07.2025 вбачається, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» отримало від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму коштів у розмірі 4639600,59 грн., як плату за згідно Договору факторингу №29072025 від 29.07.2025 року. (а.с.75)

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №29072025 від 29.07.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 03342-04/2025 від 02.04.2025 року в розмірі 11415,60 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3855,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3600 грн. - сума заборгованості за штрафом; 360 грн. - сума заборгованості по комісії за видачу кредиту. (а.с.76)

Згідно розрахунків заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 03342-04/2025 від 02.04.2025 року в розмірі 11415,60 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3855,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3600 грн. - сума заборгованості за штрафом; 360 грн. - сума заборгованості по комісії за видачу кредиту. (а.с.77)

19.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8677916 на суму 10000 грн., строком на 360 днів. (а.с.82-89)

Також, 19.03.2025 року ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту. (а.с.90-91)

Доказів видачі коштів у позику відповідачу за вказаним вище договором суду не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів суду - не заявлено.

23.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 71513569 на суму 6000 грн., строком на 10 днів. (а.с.101-107)

Також, 23.03.2025 року ОСОБА_1 було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. (а.с.108)

Доказів видачі коштів у позику відповідачу за вказаним вище договором суду не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів суду - не заявлено.

27.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25, у відповідності до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог, зокрема, за договорами: № 8677916 від 19.03.2025 року; №71513569 від 23.03.2025 року (з урахуванням додаткової угод).(а.с.92-93,94)

Відповідно до п.1.2 умов договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.

На виконання вимог п.1.2 договору, до матеріалів справи долучений акт прийому-передачі реєстру боржників №9 від 25.07.2025 року; №10 від 25.07.2025 року. (а.с.109)

З копії платіжної інструкції № 746 від 31.07.2025 вбачається, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» отримало від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму коштів у розмірі 5170230,98 грн., як плату згідно додаткової угоди №6 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року. (а.с.96)

З копії платіжної інструкції № 747 від 31.07.2025 вбачається, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» отримало від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму коштів у розмірі 6856400,40 грн., як плату згідно додаткової угоди №6 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року. (а.с.110)

Відповідно до витягу з реєстру боржників №9 від 25.07.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8677916 від 19.03.2025 року в розмірі 23945 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7220 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5000 грн. - сума заборгованості за неустойкою; 1725 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту. (а.с.97)

Відповідно до витягу з реєстру боржників №10 від 25.07.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71513569 від 23.03.2025 року в розмірі 18600 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 300 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12000 грн. - сума заборгованості за пенею; 300 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту. (а.с.111)

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 8677916 від 19.03.2025 року в розмірі 23945 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7220 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5000 грн. - сума заборгованості за неустойкою; 1725 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту (а.с.98-99); за кредитним договором № 71513569 від 23.03.2025 року в розмірі 18600 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 300 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12000 грн. - сума заборгованості за пенею; 300 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту. (а.с.112-114)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Суд зазначає, що позивачем підтверджено належними доказами укладення договорів факторингу та відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги між первісними кредиторами та позивачем щодо спірних договорів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем до суду надані докази щодо укладення п`яти кредитних договорів з відповідачем ОСОБА_1 , де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів за умовами договорів: №8677916 від 19.03.2025 року; №71513569 від 23.03.2025 року, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Розрахунки заборгованості, що надані разом з позовною заявою, не є первинними документами, які підтверджують видачу позичальнику кредиту, користування ним, а, отже самі по собі не є належними доказами наявності заборгованості. Розрахунок складений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання ОСОБА_1 коштів у кредит та наявності заборгованості перед позивачем.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт видачі відповідачу грошових коштів у кредит (позику), а також зарахування на користь останнього грошових коштів на його банківську картку/рахунок, тощо.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про витребування доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило також розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, клопотання про надання суду додаткових доказів, витребування відповідних доказів та інших документів не заявляв (а.с. 9-зворот).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі позикодавцями відповідачу кредитних коштів за умовами договорів: №8677916 від 19.03.2025 року; №71513569 від 23.03.2025 року, у зв`язку з чим, недоведеність наявності заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за вказаними договорами заборгованості у загальному розмірі 42545 грн., у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Щодо договорів №2205009 від 24.03.2025 року, №102400840 від 22.03.2025 року, №03342-04/2025 від 02.04.2025 року, суд зазначає, що матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують перерахування коштів на кредиту картку ОСОБА_1 , та відповідно й наявність боргу відповідача перед первісними кредиторами за кредитними договорами.

Враховуючи вказане, з ОСОБА_1 належить до стягнення заборгованості за договорами №2205009 від 24.03.2025 року у розмірі 7907,90 грн., з яких: 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,90 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; №102400840 від 22.03.2025 року у розмірі 9612,86 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3612,86 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 1000 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; №03342-04/2025 від 02.04.2025 року у розмірі 7815,60 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3855,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 360 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту.

Щодо стягнення з відповідача неустойки (штраф, пеня) за договорами №2205009 від 24.03.2025 року у сумі 6000 грн., №102400840 від 22.03.2025 року у сумі 8244,76 грн., №03342-04/2025 від 02.04.2025 року у сумі 3600 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитні договори укладені 24.03.2025 року, 22.03.2025 року, 02.04.2025 року, відповідно і неустойка (штраф, пеня), нараховані після 24.02.2022 року. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача неустойки (штраф, пеня) є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту за договорами №2205009 від 24.03.2025 року у сумі 6636 грн., №102400840 від 22.03.2025 року у сумі 2800 грн., суд зауважує наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Згідно з абзацами другим та третім частини четвертої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України Про захист прав споживачів з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача комісії за обслуговування кредиту за договорами №2205009 від 24.03.2025 року у сумі 6636 грн., №102400840 від 22.03.2025 року у сумі 2800 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд вважає за необхідне стягнути в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 806,18 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 2205009 від 24.03.2025 року у розмірі 7907,90 грн., яка складається із заборгованості: по основному боргу 7900 грн., по комісії за надання кредиту 7,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 102400840 від 22.03.2025 року у розмірі 9612,86 грн., яка складається із заборгованості: по основному боргу 5000 грн., по відсоткам за користування позикою 3612,86 грн., по комісії за надання кредиту 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 03342-04/2025 від 02.04.2025 року у розмірі 7815,60 грн., яка складається із заборгованості: по основному боргу 3600 грн., по відсоткам 3855,60 грн., по комісії за надання кредиту 360 грн.

У задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами: №8677916 від 19.03.2025 року; №71513569 від 23.03.2025 року відмовити.

У задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 неустойки (штраф, пеня) за кредитними договорами: №2205009 від 24.03.2025 року; №102400840 від 22.03.2025 року; №03342-04/2025 від 02.04.2025 року відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 806,18 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014), 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Куць