Постанова № 13710193, 07.02.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 9442/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року                                                                                 м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дисконт»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що міститься в акті від 07.07.2010 року №128 та зобов’язання поновити платником податку на додану вартість в реєстрі платників цього податку з первинної дати реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Приватне підприємство «Дисконт»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що міститься в акті від 07.07.2010 року №128 та зобов’язання поновити платником податку на додану вартість в реєстрі платників цього податку з первинної дати реєстрації.

          В судовому засіданні 03.02.2011 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач протиправно виніс рішення від 07.07.2010 року про скасування реєстрації в якості платника ПДВ, оскільки позивач перебував за місцем реєстрації та не змінював своє адреси, що підтверджується наданими доказами. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що на час прийняття оскаржуваного рішення позивач не перебував за місцем його реєстрації.

          Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо реєстрації та скасування реєстрації платників податків, встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу , на підставі положень ст.55 Конституції України, ч.1, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Позивач був зареєстрований ДПІ у Приморському районі м.Одеси в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100022827 від 16.02.2007 року (а.с.9) за місцем знаходження: м.Одеса, вул.Успенська 40.

Рішенням відповідача від 07.07.2010 року, яке оформлено у вигляді акту №128 (а.с.7) реєстрація позивача в якості платника податку на додану вартість було скасоване, а зазначене вище свідоцтво про реєстрацію платником цього податку анульоване, у зв’язку з тим, що в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблений запис про відсутність юридичної особи за місцем знаходження.

При цьому, в оскаржуваному рішенні робиться посилання,як на підставу прийняття вказаного рішення на п.8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 20.05.2010 року №2275.

Представник позивача вважає таке рішення протиправним, оскільки підпунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»вказана обставина не передбачена як підстава для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, окрім того, наданими письмовими доказами висновок податкового органу про відсутність платника податку за місцем реєстрації не підтверджується.

          Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкту владних повноважень суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та не може погодитись з правомірністю застосуванням посадовими особами відповідача норм матеріального права з наступних підстав.

          Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні службові й посадові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно абзацу «е»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року №2275, який набрав законної сили з дня його офіційного оприлюднення 16.06.2010 року, реєстрація платника податку може бути анульована у разі якщо ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблений запис про відсутність юридичної особи за місцем знаходження.

Відповідно до положень ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Таким чином, положення «е»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року №2275 можуть бути підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ лише відносно тих платників ПДВ, запис до ЄДР відносно яких був зроблений після дати набрання чинності цим законом, тобто після 16.06.2010 року.

В оскаржуваному ж рішенні податковий орган посилається на запис у ЄДР від 08.06.2010 року, в зв’язку із чим, до позивача не можуть бути застосовані положення «е»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року №2275, як підстава для анулювання свідоцтва платника ПДВ.

          Зазначена ж відповідачем підстава скасування реєстрації позивача платником ПДВ, у зв’язку з тим, що в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблений запис про відсутність юридичної особи за місцем знаходження не підтверджується фактично та, навпаки, спростовується наданими представниками сторін письмовими доказами.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.10.2010 року №7329381 (а.с.15) в реєстрі станом на зазначену дату відсутні записи про відсутність позивача за місцем його реєстрації.

Відповідно до договору оренди від 02.06.2006 року (а.с.33-35) та додаткової угоди до нього від 01.09.2009 року (а.с.36) позивач є орендарем нежитлових приміщень в м.Одесі по вул.Успенській 40 з терміном дії договору до 01.12.2010 року.

Ксерокопія поштових конвертів (а.с.46-51) підтверджують факт направлення у спірний період часу податковими та іншими контролюючими органами листів на адресу позивача саме за адресою його реєстрації: м.Одеса, вул.Успенська 40.

Вказані письмові докази відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України представником відповідача –суб’єкта владних повноважень не спростовані та не надано доказів, які б підтверджували фактичні обставини та правову позицію відповідача.

Оскільки оскаржене рішення податкового органу не відповідає фактичним обставинам та п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому його прийняття не відповідає вимогам правової поведінки суб’єкту владних повноважень, передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування», ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та є підставою для визнання судом такого рішення протиправним та його скасування на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

          Відповідно до положень ст.11, ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне прийняти таке рішення, яке б гарантувало поновлення прав особи, що звернулось за судовим захистом, а саме зобов’язати відповідача –ДПІ у Приморському районі м.Одеси поновити реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість з 07.07.2010 року та у відповідності до п.25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79 зобов’язати відповідача направити постанову суду, яка набрало законної сили, до Державної податкової адміністрації України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2.          Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у                               Приморському районі м.Одеси про анулювання реєстрації Приватного                                         підприємства «Дисконт»платником податку на додану вартість, що міститься в                               акті від 07.07.2010 року №128.

3.          Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси (65012, м.Одеса, Французький бульвар 7) відновити реєстрацію платника ПДВ Приватного підприємства «Дисконт»(65011, м.Одеса, вул.Успенська 40, Код ЄДРПОУ 32400578) з моменту проведення анулювання свідоцтва з 07.07.2010 року та направити постанову суду, яке набрало законної сили до Державної податкової адміністрації України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

          Повний текст постанови складений та підписаний суддею 07.02.2011 року.          

Суддя                               Єфіменко К.С.

позов задоволено повністю

07 лютого 2011 року