Ухвала суду № 137097660, 14.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20673/26-к

пр. 1-кс-24496/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого детектива ТУ БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 від 01.04.2026, про відмову у визнанні потерпілим, у кримінальному провадженні №22024000000000752,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого детектива ТУ БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 від 01.04.2026, про відмову у визнанні потерпілим, у кримінальному провадженні №22024000000000752.

У вимогах скарги просить скасувати вищенаведену постанову та розглянути клопотання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні.

В обґрунтування доводів та вимог скарги особа, що подала скаргу посилається на те, що відмова слідчого у визнані потерпілим є необґрунтованою, безпідставною, постанова формально винесеною в порушення вимог КПК України, просить її скасувати.

До суду надійшла заява ОСОБА_3 про розгляд скарги за його відсутності, вимоги визначені у скарзі підтримує, просить задовольнити.

Детектив в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що детектив, не з`явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак суд визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги та додані до неї матеріали приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів скарги, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000752 від 21.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України.

Постановою Т старшого детектива ТУ БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 від 01.04.2026 відмовлено ОСОБА_3 у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 22024000000000752.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно положень ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

За змістом цієї норми, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

У рішенні ЄСПЛ «Шмалько проти України» п. 33 та «Далбан проти Румунії» п. 44 визначено, що термін «потерпілий» у сенсі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду; при цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди. Отже, прийняття рішення чи вжиття заходу на користь заявника в принципі не є достатнім для позбавлення останнього статусу «потерпілого», якщо державні органи не визнали порушення Конвенції, чи то безпосередньо, чи по суті, і не надали за це порушення компенсації.

Обґрунтовуючи постанову про відмову у визнанні потерпілим детектив зазначав, що відсутні жодні доводи, які вказують на спричинення кримінальним правопорушенням будь-якої шкоди, а відтак відсутні підстави для визнання ОСОБА_3 потерпілим.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 01.04.2026, остання не містить викладу обставин або вмотивованих обґрунтувань, оскільки обмежується лише формальними обставинами, констатуванням факту, що не встановлено розміру матеріальної шкоди, а також аналізу всіх обставин викладених у заяві.

Таким чином, в розумінні приписів кримінального процесуального законодавства України, ОСОБА_3 в межах кримінального провадження повинен здобути статус потерпілої особи.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення вимог скарги та зобов`язання уповноваженої особи Територіального управління БЕБ у місті Києві визнати ОСОБА_3 потерпілим в кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого детектива ТУ БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 від 01.04.2026, про відмову у визнанні потерпілим, у кримінальному провадженні №22024000000000752 - задовольнити.

Скасувати постанову старшого детектива ТУ БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 від 01.04.2026 року про відмову у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 22024000000000752.

Зобов`язати компетентну особу Територіального управління БЕБ у місті Києві у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 22024000000000752, визнати ОСОБА_3 потерпілим та вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого в порядку ст. 55 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1