Рішення № 137097581, 22.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11712/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.,

при секретарі Оніщук Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 755/11712/25 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання права користування квартирою,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 особі представника ОСОБА_2 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа: Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання права користування квартирою.

Позовні вимоги мотивовано тим, що розпорядженням Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва «Про зміну договору найму жилих приміщень» № 848 від 17.09.1999, дозволено змінити договір найму на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та укласти його з ОСОБА_3 у зв`язку з виїздом квартиронаймача ОСОБА_4 .

На виконання розпорядження, наймачем квартири АДРЕСА_1 стала ОСОБА_3 , яка була зареєстрована у даній квартирі з 1977 року.

Вказано, що у вказаній квартирі також був зареєстрований батько ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .

У квартирі АДРЕСА_1 окрім ОСОБА_3 та її батька ОСОБА_5 також проживала рідна донька ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 загинув під час військової агресії російської федерації у м. Гостомель, отримавши вибухові травми з ушкодженням тіла.

Після смерті свого батька ОСОБА_5 , ОСОБА_3 почала дуже погано себе почувати, різко погіршився стан її здоров`я, що в подальшому призвело до необхідності догляду за нею. У вересні 2022 року у ОСОБА_3 було діагностовано онкологічне захворювання.

ІНФОРМАЦІЯ_2 матір позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 померла.

Єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_3 являється її донька ОСОБА_1 .

Зазначено, що з моменту народження, за безпосередньої згоди своєї матері ОСОБА_3 , ОСОБА_1 проживала і до теперішнього часу проживає у квартирі АДРЕСА_1 .

Раптова смерть матері та відсутність інших зареєстрованих осіб у квартирі, позбавило можливості ОСОБА_1 , як особи яка фактично проживає та утримує квартиру, зареєструвати своє місце проживання та в подальшому подати документи на переукладення договору найму. ОСОБА_1 продовжує проживати у вказаній квартирі та бере повноцінну участь в утриманні, обслуговуванні і догляді за квартирою, регулярно сплачуючи комунальні платежі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.06.2025 відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

29 липня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.

11 серпня 2025 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просить позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ч. 1 ст. 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно частини 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, розпорядженням Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва від 17.09.1999 № 848 «Про зміну договору найму жилих приміщень», надано дозвіл ЖРЕО-8 змінити договір найму на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , та укласти його з ОСОБА_3 , одинокою, в зв`язку з виїздом квартиронаймача ОСОБА_4 (а.с. 13).

Відповідно довідки про реєстрації місця проживання особи № НОМЕР_4 від 10.12.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 1977 року (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 20).

Позивачка являється рідною донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 16).

За повідомленням позивача, вона постійно з моменту народження, за безпосередньої згоди своєї матері ОСОБА_3 , проживала і до теперішнього часу проживає у квартирі АДРЕСА_1 .

15 лютого 2026 року набув чинності Закон України «Про основні засади житлової політики», підпунктом 1 п. 2 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Житловий кодекс України, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

Згідно з п. 4 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, дія цього Закону поширюється на житлові відносини, що виникли після набрання ним чинності. До правочинів про заселення у житлові приміщення, службове житло та житлові приміщення у гуртожитках, дійсних на день набрання чинності цим Законом, застосовується законодавство, що діяло на час їх укладення.

Спірні правовідносини у даній справі виникли до набрання чинності Закону України «Про основні засади житлової політики», отже, правовідносини щодо користування спірним житловим приміщенням виникли та тривали у період дії положень Житлового кодексу України, які регулювали порядок користування житлом державного та комунального житлового фонду. Враховуючи принцип незворотності дії законів у часі, закріплений у ст. 58 Конституції України, а також те, що спірні житлові правовідносини сформувалися за дії зазначених норм, суд при вирішенні спору застосовує положення статей Житлового кодексу України.

Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки.

Наймач, відповідно до ст. 65 ЖК України, вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Верховний Суд у постанові від 16.01.2023 по справі № 523/1756/20 виснував, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї. Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, які вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 106 ЖК України, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, якою є тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Верховним Судом України у постанові від 11.07.2012 у справі № 6-60цс12 сформульовано такі висновки: у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК України). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга статті 65 ЖК України).

Водночас під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні, наявність згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між згаданими особами, наймачем і членами сім`ї, які проживають з ним, певного порядку користування жилим приміщенням, й інші обставини, які мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Оскільки відповідно до вимог закону вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, в розумінні частини другої статті 64 ЖК України, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом з наймачем.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10.12.2020 по справі № 205/6201/17, від 18.05.2022 по справі № 463/2277/20-ц та від 23.09.2022 по справі № 289/847/21.

Як роз`яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 (з подальшими змінами) «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Як убачається з довідки від 17.07.2015 № 6870, виданої ЖЕД 408, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 та сплачує комунальні послуги (а.с. 26).

Відповідно до актів від 30.05.2024 та від 03.06.2025, засвідчених начальником ЖЕД 408, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з дня свого народження проживає за адресою: АДРЕСА_3 без реєстрації та здійснює утримання вказаної квартири (а.с. 31, 32).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що позивачка являється його донькою. Зазначив, що ОСОБА_7 від самого народження проживала разом з своєю матір`ю в квартирі АДРЕСА_1 , хоча була зареєстрована за його адресою проживання по АДРЕСА_4 .

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що з позивачкою він знайомий з 2013 року та вона являється сусідкою. Зазначив, що позивачка у квартирі проживала зі своєю матір`ю, проте хто наразі проживає у квартирі йому не відомо.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 у квартирі проживала зі своєю матір`ю. Крам цього, раніше у квартирі також проживав дідусь ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_7 раніше проживала у квартирі разом з мамою, яка померла. Також вказала, що ОСОБА_7 і надалі постійно проживає у квартирі.

Згідно ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», в контексті вказаної Конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.

Таким чином, судом достеменно встановлено, а відповідачем не спростованого того, що позивачка являється членом сім`ї наймача квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , на законних підставах вселилася у квартиру, фактично проживала з наймачем ОСОБА_3 до часу смерті останньої, продовжує постійно проживати у вказаній квартирі, приймає участь в утриманні та оплаті комунальних послуг, що підтверджується письмовими доказами, а тому, суд, розглядаючи даний спір, дійшов висновку про те, що заявлені вимоги є доведеними, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат між сторонами суд не вирішує, оскільки у ході розгляду справи судом не встановлено порушення прав позивача відповідачем Київською міською радою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 62-65, 106 ЖК України, ст. ст. 15, 29, 76, 77, 270, 284, 310-311, 379, 651, 653, 816, 824 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання права користування квартирою - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - Київська міська рада, місце знаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141.

Третя особа - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, місце знаходження: 02094, м. Київ, бул. Котляревського, 1/1, код ЄДРПОУ 37203257.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2026 року.

Суддя