Постанова № 13709740, 02.02.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року Справа № 2а/0370/102/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Бабіч І.І.,

представника відповідача Сидорчука Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модульбудекспо" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модульбудекспо" (надалі ТзОВ “Модульбудекспо”, підприємство, позивач) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.117) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2010 року №0002382302/0 та №0000392302/0, а також від 06 січня 2011 року №0002382302/1 та №0000392302/1, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) на 129138 грн. 00 коп. та визначено податкове зобовязання з ПДВ у сумі 2490 грн. 00 коп., з них 1660 грн. 00 коп. за основним платежем та 830 грн. 00 коп. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємство разом з декларацією з ПДВ за другий квартал 2010 року подало розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів на 129138 грн. 00 коп.

При перевірці податковою інспекцією сум податкового кредиту за грудень 2007 року (віднесеного в рахунок сум бюджетного відшкодування у декларації за другий квартал 2010 року) нею не визнано право ТзОВ «Модульбудекспо» на податковий кредит у сумі 130000 грн. 00 коп. за операцією купівлі-продажу нерухомого майна (столярної майстерні та адміністративного будинку) на загальну суму 780000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 130000 грн. 00 коп., що був укладений із колективною фірмою «Інтер-Сервіс» (далі КФ «Інтер-Сервіс»). За висновками акта перевірки Луцькою ОДПІ 17 грудня 2010 року повідомленнями-рішеннями №0002382302/0 та №0000392302/0 зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 129138 грн. 00 коп. та донараховано податкове зобовязання з ПДВ у сумі 1660 грн. 00 коп. із накладенням штрафних санкцій у сумі 830 грн. 00 коп.

Так в акті перевірки зазначено, що факт отримання коштів постачальником КФ «Інтер-Сервіс» від покупця ТзОВ “Модульбудекспо”, а отже сплати позивачем ПДВ у сумі 130 000 грн. 00 коп. в ціні товару, не підтверджено у звязку із неможливістю провести перевірку такого постачальника, який не перебуває за місцем державної реєстрації; станом на 29 листопада 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність даного контрагента за місцем знаходження. Крім того, в акті перевірки зазначено, що продавцем КФ «Інтер-Сервіс» було здійснено повернення сплачених покупцем ТзОВ «Модульбудекспо» коштів за договору купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 680000 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із повідомленнями-рішеннями Луцької ОДПІ, позивач оскаржував їх в адміністративному порядку. Повідомлення-рішення відповідача вважає такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства.

Позивач вказав, що повністю виконав приписи Закону України “Про податок на додану вартість”: на підставі належно оформлених та виданих контрагентом (продавцем за договором) податкових накладних ним сформовано податковий кредит; 130000 грн. 00 коп. ПДВ сплачено у ціні товару; придбане нерухоме майно використовується у господарській діяльності для розташування офісу підприємства. Ці обставини дозволили визначити суму бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних платежів. На підтвердження фактичного виконання зобовязань сторонами за договором купівлі-продажу для перевірки предявлено нотаріально засвідчений попередній договір та договір купівлі-продажу, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, податкова накладна, виписки банку з інформацією про оплату.

Посилання Луцької ОДПІ на ту обставину, що КФ «Інтер-Сервіс» не в повній мірі відобразив у податковій звітності дані своїх господарських операцій не може свідчити про порушення вимог чинного законодавства з боку ТзОВ «Модульбудекспо», оскільки законом встановлено індивідуальну відповідальність платників податку. Відсутність КФ «Інтер-Сервіс» за місцезнаходженням та неможливість провести зустрічну перевірку цього платника податків не є підставою для позбавлення права ТзОВ «Модульбудекспо» на податковий кредит та бюджетне відшкодування, якщо останній виконав усі умови, визначені для цього законом.

Відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень не надав належну оцінку усім обставинам та некваліфіковано застосував норми податкового законодавства, а тому його висновки є помилковими. З цих підстав повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

У письмовому запереченні на адміністративний позов відповідач позовних вимог не визнав повністю та зазначив, що актом позапланової перевірки встановлено факт заниження позивачем ПДВ за грудень 2007 року на 1 660 грн. 00 коп. та факт завищення у другому кварталі 2010 року заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів на 129 138 грн. 00 коп.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення -рішення від 17 грудня 2010 року №0000382302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 129138 грн. 00 коп. і №0000392302/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2490 грн. 00 коп. (основний платіж 1660 грн.00 коп., штрафна (фінансова) санкція 830 грн. 00 коп).

Перевіркою встановлено, що ТзОВ „Модульбудекспо" у грудні 2007 року віднесено до податкового кредиту 130000 грн. 00 коп. ПДВ з вартості придбаних у КФ „Інтер - Сервіс" нежитлових приміщень на загальну суму 780000 грн. 00 коп. Згідно з умовами попереднього договору ТзОВ „Модульбудекспо" здійснено попередню оплату в сумі 100000 грн. 00 коп. в липні 2006 року, в т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп. Податкова накладна на цю суму відсутня.

В подальшому після укладення договору купівлі-продажу ТзОВ „Модульбудекспо перерахувало продавцю 680000 грн. 00 коп., які наступного дня були повернуті підприємству. Крім того, для перевірки ТзОВ „Модульбудекспо" не було надано акту прийому - передачі нерухомого майна.

Наведене, на думку Луцької ОДПІ, свідчить, що у ТзОВ „Модульбудекспо" відсутнє право на податковий кредит у грудні 2007 року, а тому податковою інспекцією зменшено його на 130000 грн. 00 коп., перекрито від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (рядок 18.2 декларації з ПДВ) на 128340 грн. 00 коп. та визначено позитивне значення різниці (рядок 18.1 декларації з ПДВ) в сумі 1 660 грн. 00 коп. і донараховано у вказаній сумі податкове зобовязання із визначенням штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків від цієї суми.

Представники позивача у судовому засіданні 31 січня та 02 лютого 2011 року позов підтримали з підстав, наведених в позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та визнати протиправними і скасувати повідомлення-рішення від 17 грудня 2010 року №0002382302/0 та №0000392302/0, а також від 06 січня 2011 року №0002382302/1 та №0000392302/1, що були прийняті за результатами розгляду первинної скарги. Крім того, представник позивача Бабіч І.І. додатково суду пояснила, що посилання відповідача на той факт, що КФ „Інтер-Сервіс" кошти у сумі 680000 грн. 00 коп. були повернуті ТзОВ „Модульбудекспо", а тому фактичні витрати ТзОВ „Модульбудекспо" із придбання нерухомого майна у сумі 780000 грн. 00 коп. склали всього 100 000, 00 грн., в тому числі зі сплати ПДВ у липні 2006 року в сумі 16666 грн. 67 коп., не відповідають дійсності, оскільки між підприємством та КФ «Інтер-Сервіс» 12 липня 2006 року було укладено ще один договір - договір комісії на суму 680000 грн. 00 коп., які було перераховано останньому. Однак у звязку із тим, що даний договір фактично не було виконано, то КФ «Інтер-Сервіс» вказані кошти були повернуті підприємству у повному обсязі платіжним дорученням від 29 листопада 2007 року. Податковою інспекцією не надано оцінку даним юридичним фактам, що призвело до неправильного висновку при визначенні права ТзОВ «Модульбудекспо» на податковий кредит за договором купівлі-продажу нерухомого майна на суму 780000 грн. 00 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Модульбудекспо» 30 червня 2006 року зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.92). Підприємство перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ та є платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію латника ПДВ № 02455197 від 12 липня 2006 року (п.2.2 акта перевірки а.с.11).

ТзОВ «Модульбудекспо» разом із декларацією з ПДВ за другий квартал 2010 року (а.с.62-67) подано розрахунок суми бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ в наступних податкових періодах на 129138 грн. 00 коп. (а.с.66).

У звязку із заявленим бюджетним відшкодуванням Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалося в період з 01 по 31 грудня 2007 року, з 01 січня по 31 березня 2010 року. По закінченню перевірки складено акт від 06 грудня 2010 року № 9036/23-2/34471731 (а.с.10-38). За наслідками перевірки Луцька ОДПІ прийшла до висновку про порушення ТзОВ «Модульбудекспо» абз пп.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7, п.1.7 ст.1, пп.7.2.1. «д» та пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, далі Закон № 168/97-ВР), в результаті чого останнім завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за другий квартал 2010 року на 129138 грн. 00 коп., завищено податковий кредит за грудень 2007 року на 130000 грн. 00 коп., занижено податкові зобовязання за грудень 2007 року на 1660 грн. 00 коп. На підставі акта перевірки 17 грудня 2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000382302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 129138 грн. 00 коп. та № 0000392302/0 про визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 2490 грн. 00 коп. ( з них 1660 грн. основний платіж, 830 грн. 00 коп. штрафна санкція у розмірі 50 відсотків від визначеного податкового зобовязання відповідно до пп.17.1.3. Закону України від 20 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Не погоджуючись із вказаними повідомленнями-рішеннями ТзОВ «Модульбудекспо» подало первинну скаргу (а.с.41-46). Рішенням від 06 січня 2011 року № 84/10/25-006 за результатами розгляду первинної скарги повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.47-52) та Луцькою ОДПІ 06 січня 2011 року прийнято повідомлення-рішення №0000382302/1 та №0000392302/1 (а.с.110).

Так у ході перевірки було виявлено, що бюджетне відшкодування сформовано за рахунок відємного значення між податковими зобовязаннями з ПДВ та податковим кредитом, сформованим у грудні 2007 року (податкова декларація з ПДВ на а.с.79-82).

Судом встановлено, що податковий кредит підприємством сформовано за господарською операцією згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна - столярної майстерні площею 420 кв.м. та адмінбудівлі площею 488 кв.м., що знаходиться за адресою: Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 2а. Із продавцем нерухомого майна КФ «Інтер-Сервіс» 12 липня 2006 року укладено попередній договір (а.с.59-61), на виконання умов якого ТзОВ «Модульбудекспо» платіжним дорученням від 12 липня 2006 року № 2 (а.с.57) на рахунок продавця перераховано як аванс у сумі 100000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ у сумі 16666 грн. 67 коп., в рахунок наступного договору купівлі-продажу.

28 листопада 2007 року між КФ «Інтер-Сервіс» та ТзОВ «Модульбудекспо» укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу вказаного вище нерухомого майна на суму 780000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ у сумі 130000 грн. 00 коп. (а.с.53); платіжним дорученням від 28 листопада 2008 року № 823 проведено повний розрахунок із продавцем шляхом перерахування йому 680000 грн. 00 коп. (а.с.58). Перехід права власності від покупця до продавця належно підтверджений витягом з Державного реєстру правочинів та витягом з електронного реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» (а.с.54-55). Посилання відповідача на необхідність підтвердження виконання умов договору актом приймання-передачі нерухомого майна не ґрунтується на нормах чинного законодавства; умовами договору купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року такий порядок також не визначений. Дані обставини підтверджено також наданою на запит Луцької ОДПІ інформацією КФ «Інтер-Сервіс» від 08 грудня 2010 року № 8/12/10-1 (а.с.106).

На підставі податкової накладної від 28 листопада 2007 року № 163 на суму 780000 грн. 00 коп. (а.с.56) підприємством сформовано податковий кредит у сумі 130000 грн. 00 коп. (податкова накладна на суму попередньої оплати 100000 грн. 00 коп. не видавалася).

Податковий кредит відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно з пп.7.2.4 вказаного вище Закону надається виключно особам, зареєстрованим як платники такого податку. Згідно з пп.7.2.1 «д» п.7.2 ст.7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками, в т.ч. і місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Правосубєктність КФ «Інтер-Сервіс» підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.118-120), з якої вбачається, що це підприємство зареєстроване як юридична особа та у періоді, протягом якого існували взаємовідносини із позивачем, було платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 02804028 (а.с.18). Суд вважає, що нормами Закону №168/97-ВР право платника податку на податковий кредит не поставлене у залежність від наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність контрагента за місцезнаходженням (тим більше, що такий запис вчинено 28 жовтня 2010 року через три роки після виконання договірних зобовязань між сторонами).

Відповідачем не заперечується, що видана податкова накладна від 28 листопада 2007 року № 163 (а.с.56) є належно оформленою.

Згідно з пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Актом перевірки підтверджено, що у бухгалтерському обліку придбане у КФ «Інтер-Сервіс» майно обліковується на рахунку 152 «Придбання (виготовлення) капітальних інвестицій) (а.с.18); позивачем у судове засідання надано картку рахунку 311 за листопад 2007 року (а.с.93), якою відображено господарські операції за договором-купівлі продажу майна. Суд не бере до уваги твердження відповідача, що дане майно не використовується у господарській діяльності підприємства, оскільки саме за адресою його розміщення знаходиться юридична особа ТзОВ «Модульбудекспо», що підтверджується відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.92); письмові пояснення директора підприємства від 22 листопада 2011 року (а.с.121) лише підтверджують, що частина придбаного майна передана в оренду, що є основним видом діяльності позивача. Відповідачем не доведено належними доказами відсутність звязку між сумами витрат на сплату вартості нерухомого майна та господарською діяльністю позивача.

Відповідно до пп.7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. При цьому термін «сплата податку» вживається у розумінні сплати податку покупцем у ціні товару у звязку із придбанням товарів (робіт, послуг).

Факт сплати позивачем ПДВ у сумі 130000 грн. 00 коп. у ціні придбаного товару за договором купівлі-продажу майна вартістю 780000 грн. 00 коп. підтверджується платіжними дорученнями від 12 липня 2006 року №2 та від 28 листопада 2007 року № 83 (а.с.57-58).

Порядок перевірки відповідачем задекларованого бюджетного відшкодування передбачений пп. 7.7.5 та пп.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР. Підпунктом "в" пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд звертає увагу, що Закон №168/97-ВР не ставить право на включення до складу податкового кредиту ПДВ та подальше його бюджетне відшкодування у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок. Статтею 10 вказаного Закону передбачено індивідуальну відповідальність платників податків за визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача не може мати наслідком позбавлення його права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування, якщо позивач добросовісно виконав вимоги закону при їх визначенні.

Твердження відповідача щодо правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 129138 грн. 00 коп. з тих підстав, що позивач не поніс фактичних витрат у сумі 680000 грн. 00 коп. (в тому числі і ПДВ у сумі 113333 грн. 33 коп.) при придбанні нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року у звязку із поверненням зазначеної суми коштів продавцем КФ «Інтер-Сервіс» 29 листопада 2007 року, не знайшло підтвердження у судовому засіданні. Судом встановлено, що повернення коштів у сумі 680000 грн. 00 коп. відбулося не за договором купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року, а на підставі договору комісії від 12 липня 2006 року (а.с.102), укладеного між тими ж учасниками господарських відносин - ТзОВ «Модульбудекспо» як комітентом та КФ «Інтер-Сервіс» як комісіонером. У звязку із невиконанням договору комісії комісіонером КФ «Інтер-Сервіс» 29 листопада 2007 року на розрахунковий рахунок позивача повернуто кошти у сумі 680000 грн. 00 коп. як попередню оплату, здійснену останнім згідно з платіжними дорученнями від 12 липня 2006 року № 1 на суму 675000 грн. 00 коп. та від 14 липня 2006 року № 5 на суму 5000 грн. 00 коп. (а.с.103-104). Дані фактичні обставини підтверджуються також випискою банку про рух коштів у листопаді 2007 року на рахунках ТзОВ «Модульбудекспо» (а.с.97) та наданими відповідачем виписками банку про рух коштів на рахунках КФ «Інтер-Сервіс» у той же період (а.с.107-108). Відповідачем не проведено належний аналіз цих документів, оскільки у рядку «призначення платежу» чітко зазначено підставу повернення коштів у сумі 680000 грн. 00 коп. КФ «Інтер-Сервіс» (договір від 12 липня 2006 року) та підставу перерахування коштів позивачем на рахунок КФ «Інтер-Сервіс» (договір купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року).

Відповідно до вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачем не було враховано всіх фактичних обставин та письмових доказів наявних у позивача при проведенні податкової перевірки.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Повідомлення-рішення, прийняті відповідачем, про визнання протиправними та скасування яких просить позивач, перевірялися судом на відповідність критеріям, визначених у ч.3 ст.2 КАС України. Так прийняття рішення обґрунтовано зобовязує субєкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і безумовних доказів про наявність в діях позивача порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями із КФ «Інтер-Сервіс» та подальшого бюджетного відшкодування, і не довів правомірності своїх рішень. І навпаки, на думку суду, позивачем підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного з КФ «Інтер-Сервіс», повне відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку та використання придбаного в господарській діяльності позивача. Таким чином, зменшення суми бюджетного відшкодування на 129138 грн. 00 коп. та нарахування йому податкових зобовязань з ПДВ у сумі 1 660 грн. 00 коп. і штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату у сумі 830 грн. 00 коп. є безпідставним.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Враховуючи наведене, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 3 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 160 ч.3, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 17 грудня 2010 року № 00002382302/0 та № 0000392302/0, від 06 січня 2011 року № 00002382302/1 та № 0000392302/1.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модульбудекспо» судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп. (три грн. сорок коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 07 лютого 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяЖ.В. Каленюк