Ухвала суду № 137095302, 02.06.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/58/24

Провадження № 2-п/210/51/26

У Х В А Л А

іменем України

02 червня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,

представника відповідача: Булгакової Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, заяву представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2024 року за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2026 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла заява ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2024 року за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, в якій представник відповідача просила суд скасувати заочне рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 03 квітня 2024 року по цивільній справі №210/58/24 та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування заяви представник відповідача Булгакова Д.А. зазначила, що при ухвалі судом вказаного заочного рішення відповідач не була повідомлена належним чином про перебування у провадження суду вказаної цивільної справи. Позивач, обґрунтовуючи належність заявлених вимог до конкретного відповідача - ОСОБА_1 , посилається на положення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, зокрема п.п. 1.2.15, 2.1.3, 2.1.4, та фактично ототожнює наявність у особи права власності або користування нерухомим майном із автоматичним набуттям статусу споживача електричної енергії. Проте таке тлумачення норм Правил є помилковим, неповним та таким, що невідповідає змісту правового регулювання відносин у сфері роздрібного ринку електричної енергії.

Зазначила, що позивач посилається на акт про порушення № Дн 004605 від 20.03.2023 як на безумовний доказ самовільного підключення. Але такий акт не може вважатися належним і достатнім доказом з огляду на істотні порушення процедури його складення та відсутність підтверджуючих матеріалів. Зокрема в акті зазначено, що перевіркою встановлено, що о/р НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_1 і саме вона є споживачем за адресою. Проте у матеріалах справи відсутні відповідні матеріали перевірки на доведення належності суб`єкта відповідальності. Також позивач посилається на нібито приховане самовільне підключення, виявлене технічними засобами. Згідно Акту велася фото та відеофіксація, але матеріали цивільної справи не містять даних важливих доказів - невід`ємної частини Акту. Таким чином, висновок про самовільне підключення не підтверджений жодним об`єктивним технічним доказом, а ґрунтується виключно на внутрішніх твердженнях працівників ОСР, що не відповідає стандарту доказування в цивільному процесі.

Застосування при розрахунку вартості необлікованої електричної енергії періоду нарахування з 20.09.2022 по 20.03.2023 є необґрунтованим, формальним та таким, що не підтверджений жодними належними доказами. Матеріали справи не містять технічних даних, актів попередніх перевірок, показань приладів обліку або інших доказів, які б дозволяли об`єктивно встановити початок та тривалість періоду безоблікового споживання. Більше того, посилання у протоколі № 270 на протокол ЦК № 15/23-ПС від 03.05.2023 як на підставу розрахунку не усуває зазначених недоліків. Навпаки, аналіз наявних матеріалів справи свідчить, що вказаний документ не містить розгорнутого, перевірюваного та відтворюваного алгоритму розрахунку, з якого було б можливо встановити вихідні дані, вихідні показники та логіку визначення заявленої суми. У зв`язку з цим позовні вимоги є недоведеними та не ґрунтуються на належних, допустимих та достатніх доказах, а тому підлягають відмові в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2024 року за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача посилаючись на обґрунтування наведені в заяві про перегляд заочного рішення просила суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні призначеному судом присутній не був, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Однак, поза межами судового засідання 02 червня 2026 року на адресу суду надійшла заява від представник Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Мезіної І.В. в якій остання просила суд проводити розгляд справи без її участі та відмовити в задоволенні заяви.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суду та матеріали справи, вважає, що вказана заяву не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннямист.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це , посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, лише за сукупністю цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 05 січня 2024 року до суду надійшла вищевказана справа. (а.с. 2-3)

Судом було направлено запити до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради.

Відповідно до Листа вих. №154 від 10.01.2024 року за підписом адміністратора Центру адміністративних послуг «Віза» Криворізької міської ради Д.Світличної, ОСОБА_1 з 21.05.1984 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 24)

Ухвалою суду від 17 січня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. (а.с. 25)

В ухвалі про відкриття провадження від 17 січня 2024 року відповідачу було наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала не отримана відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується поштовими відправленнями які повернулись на адресу суду 02 квітня 2024 року з відміткою «Адресат відсутній». (а.с.28-29)

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є:

1) день вручення її під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про її доставлення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, повернення повістки про виклик до суду є доказом належного інформування відповідачів про перебування в провадженні суду вказаної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».

Статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.

У справі «Гарячий проти України» (заява №43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, апеляційного суду.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 січня 2023 року по справі №496/4633/18 (провадження №61-11723св22).

У зв`язку з чим, доводи представника відповідачів про відсутність доказів належного повідомлення відповідачів спростовано наявними матеріалами справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Разом з цим, представником відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду наведені в заочному рішенні суду від 03 квітня 2024 року, а обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві про скасування заочного рішення у справі, не спростовують висновків суду, наведених у заочному рішенні.

Встановлено, що спір між сторонами виник з приводу неправомірних дій відповідача щодо здійснення споживання необлікованої електричної енергії.

Пунктом 1.1.1. ПРРЕЕ встановлено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 2.3.1. ПРРЕЕ передбачено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається.

Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки (п. .2.3.4 ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії відповідно та плату за перетікання реактивної електричної енергії до умов договорів та законодавства України; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів; проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача.

Згідно пункту 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок, у тому числі генеруючих установок, установок зберігання енергії та їх налаштувань, та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) в установленому цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; забезпечувати безперешкодний доступ до власних електричних установок уповноважених представників відповідних органів виконавчої влади (після пред`явлення ними службових посвідчень), яким згідно з законодавством України надано відповідні повноваження, а також виконувати їх приписи; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії; утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів; оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень, зокрема про: виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача

Відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) оформлюється акт про порушення.

За змістом пп. 8.2.6, 8.4.2. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та вартість не облікованої електричної енергії, про що зазначається в протоколі комісії.

Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ визначено, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Матеріалами справи встановлено, щовідповідач ОСОБА_1 зареєстрована та є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» за вищевказаною адресою, на ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.322 ЦПК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Виходячи з наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що відсутність договору між позивачем та відповідачем не позбавляє відповідача обов`язку сплачувати комунальні послуги, пов`язані з утриманням майна, яке перебуває у його власності, користуванні.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що власником домоволодіння за адресою якого було встановлено самовільне підключення є відповідач по справі, доказів того, що фактичне користуванням майно здійснювалось іншою особою, суд приходить до висновку, що вказане заочне рішення ухвалено відповідно до норм матеріального права.

Таким чином за наведених обставин перегляд та скасування заочного рішення суду, яке набрало законної сили у встановленому порядку, порушуватиме принцип правової визначеності та суперечитиме ст. 11 ЦПК України з огляду на відсутність обґрунтованих заперечень відповідача проти позову.

Тобто, наявність одночасно двох умов для скасування заочного рішення судом не встановлена.

Виходячи з обставин, викладених вище, недоведеності при подачі заяви про перегляд заочного рішення суду обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд не знаходить підстав для застосування ст.288 ЦПК України та 0задоволення заяви відповідача та перегляду заочного рішення суду.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до п.1 ч. 3ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

За таких обставин, заяву представників відповідачів про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 76, 81, 258, ч.6 ст.259,284 -288, 353 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2024 року за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня постановлення ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 03 червня 2026 року.

Суддя: Н. Ю. Вікторович