Рішення № 137095058, 01.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1536/26

Справа № 522/20724/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Костинюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Два Платани» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15.09.2025 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, зменшивши позовні вимоги заявою від 17.11.2025, просять стягнути заборгованість у розмірі 2 746,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є співвласником багатоквартирного будинку, який з 06.11.2009 перебуває в управлінні ОСББ «Два Платани». З 2023 року відповідачка сплачує платежі не у повному обсязі, тому утворилася заборгованість у розмірі 32 567,90 грн. Позивач здійснив нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості за період з 01.11.2023 по 31.08.2025.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла у провадження судді Ковтун Ю.І.

Ухвалою від 17.09.2025 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

До суду 17.10.2025 надійшла заява представника позивача Павленко А.А. про зменшення позовних вимог, згідно якої просять стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21 307,90 грн, залишивши без змін стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, адже 11.09.2025 на рахунок позивача надійшов платіж від ОСОБА_2 у розмірі 1 260 грн, а 24.09.2025 у розмірі 10 000 грн.

До суду 17.10.2025 надійшла заява представника позивача Павленко А.А. про зменшення позовних вимог, згідно якої просять стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги, три відсотки річних та інфляційні нарахування у загальному у розмірі 2 746,86 грн, адже 27.10.2025 на рахунок позивача надійшов платіж від ОСОБА_3 в сумі 26 000 грн та 1 000 грн.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси №856/26 від 21.04.2026 на виконання Рішення зборів суддів Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2026 та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, по справі було проведено 21.04.2026 повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями в результаті якого справа 22.04.2026 передана судді Бондарю В.Я.

Ухвалою Приморського районного сулу м.Одеси від 24.04.2026 справу прийнято до провадження судді Бондаря В.Я. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 26.05.2026.

У судове засідання 26.05.2026 позивач не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення. Представник позивача Павленко А.Л. звернулася до суду 25.05.2026 з заявою про розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідачем відзив не поданий, поважності причин його не подачі відповідач суду не повідомив, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 01 червня 2026 року.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.14).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДВА ПЛАТАНИ» було створене власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , задля забезпечення та захисту прав його членів, що підтверджується копією статуту.

У п. 2.1 Розділу ІІ Статуту зазначено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинку, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою камфорного проживання співвласників житлових та нежитлових приміщень, зниження вартості витрат і втрат ресурсів на у тримання спільного майна і на споживання ЖКП, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення (а.с.19-34).

Протоколом загальних зборів ОСББ «ДВА ПЛАТАНИ» від 08.04.2021 затверджено розмір внесків на утримання будинку ОСББ «ДВА ПЛАТАНИ» згідно наступного розрахунку:

- квартири 1 поверху 7,51 гривень;

- квартири 2-12 поверхів 8,16 гривень;

- нежитлові приміщення 7,51 гривень;

- бібліотека ОНМедУ 3,63 гривень.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальний розмір заборгованості 32 567,90 грн за спожиті житлово-комунальні послуги в період з 01.11.2023 по 31.08.2025.

3% річних за період з 01.11.2023 по 31.08.2025 становить 1 790,88 грн, а інфляційні нарахування 6 648,08 грн.

Тобто, при подачі позову сукупний розмір вимог становив 41 006,86 грн.

Згідно платіжних інструкцій, як вказує позивач, в рахунок заборгованості сплачено: 1 260 грн 11.09.2025 (а.с.67), 10 000 грн 24.09.2025 (а.с.68), 26 000 грн (а.с.72), 1 000 грн 27.10.2025 (а.с.73), тобто загальний розмір оплат за час перебування справи в суді склав 38 260 грн.

Тобто, заборгованість за житлово-комунальні послуги повністю оплачена відповідачкою і навіть 3% річних у розмірі 1 790,88 грн покрито сплатою відповідачки (32 567,90 основна заборгованість + 1790,88 3% річних = 34 358,78 грн).

Тож, фактично позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 2 746 грн (41 006,86 грн 38 260 грн).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на тому, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач, будучи власником майна, зобов`язаний його утримувати.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь інфляційних нарахувань, то суд вважає дані вимоги законними та обґрунтованими, на спростування розміру нарахування жодного доказу не представлено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем було допущено прострочення виконання своїх зобов`язань перед позивачем, що є підставою для стягнення інфляційних збитків.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСББ «Два Платани» про стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

При зверненні до суду з даним позовом позивач оплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн, тому, у зв`язку з задоволенням позову та сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

25.04.2025 між адвокатом Павленко А.Л. та ОСББ «Два Платани» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №22/04 (а.с.41-42).

Згідно рахунку-фактури 22/04-1 від 25.04.2025 ОСББ сплатило адвокату 2 720 грн (а.с.44), 25.04.2025 сплатило 2 500 грн (а.с.47), 18.08.2025 - 4 000 грн (51), тобто позивач сплатив за правову допомогу 9 220 грн.

На переконання суду позов є типовим, не потребує велику кількість часу для його складення.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

У зв`язку з задоволення позову, сплачений судовий збір позивачем та витрати на правову допомогу у сукупному розмірі 4 528 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.6, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Два Платани» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Два Платани» (код ЄДРПОУ 36796376, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 2/1) інфляційні витрати у розмірі 2 746 (дві тисячі сімсот сорок шість) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Два Платани» (код ЄДРПОУ 36796376, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 2/1) судові витрати у розмірі 4 528 (чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 01 червня 2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар