Ухвала суду № 137095054, 02.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1051/26

1-кп/522/2390/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості від 18.05.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.10.2025 за № 22025160000000542 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно непрацевлаштованого, раніше несудимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого висунуте обвинувачення особі

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, у зв`язку із чим відповідно до ст. 18 КК України є службовою особою та під час виконання своїх службових обов`язків, керуючись злочинним умислом, за місцем виконання своїх службових обов`язків за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 44 висловив старшому інспектору сектору протидії домашньому насильству відділу превенції ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 антиукраїнську ідеологію і неприйняття державності України, підтримував проросійські погляди та виправдовував збройну агресію рф проти України, усвідомлював, що рф здійснює неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, та таким чином в нього виник злочинний умисел, направлений на поширення відомостей серед свого оточення та інших громадян України, з метою нав`язати певному колу осіб певну думку, щодо виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом виправдовування, визнання правомірною та заперечення тимчасової окупації частини території України.

Так, ОСОБА_5 , 24.01.2025, 27.01.2025, 05.02.2025, 08.02.2025, 11.02.2025, 26.02.2025, 13.03.2025, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення умисних дій, спрямованих на виправдовування, збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, перебуваючи на своєму робочому місці у службовому кабінеті № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 44, маючи антиукраїнську налаштовану позицію в розмові з старшим інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 здійснив висловлювання, направлені на формування певної думки та переконання у адресатів в правильності дій російської федерації.

У зазначеній розмові ОСОБА_5 використовував наступні цитати та вислови (російською мовою), які визначають форми злочину:

- «Он во первых лишит финансирование Украины, с …..ли платить типо, во вторых наверное будет разделение по линии фронта, по Днепру разрежут и все»;

- «В росии он не так, потому что в россии все совсем по другому, там ты приходишь по контракту, ты понимаешь куда ты идешь, тебя не с буса вытащили и отправили, там когда контракт тебе сразу 3 миллиона рублей по сегодняшнему курсу доллара это 30 тысяч долларов, ты подписываешь и тебе сразу 3 ляма на карточку ляп ну и потом зарплата». «Нет, там уже ну слушай, человек когда пришел сам, подписал контракт сам, его ж никто не принуждал, там же нет такой ….. типа словили в маршрутке, притащили в военкомат, нарядили в форму и сказали что теперь штурмовик, у них ты сам подписываешь контракт, соответственно ты понимаешь», «По этому у них процент СЗЧ очень низкий, и у нас ….. схватили с утра притащили, в форму нарядили и бросили на фронт, он приехал в часть и до свидания и ….. домой»;

- «Все Ира война проиграна давай признаем сразу, надо смотреть на вещи реально война проиграна», «Мое личное ощущение что Украина войну проиграла сейчас будет заморозка по линии фронта в ближайшие пол года и очень нудно и долго какие то процессе вот все, по территориям, по вот этой всей х..не», «Ну я имею ввиду что территориально война проиграна»;

- «Нет даже не так, они с начала их признали как независимое государство, помнишь днр и лнр они признали как независимое государство и в одностороннем порядке вышли из минских соглашений, то есть сказали, что минские соглашения не исполняются, политическое урегулирование в Украине не происходит по этому типа эти территории признаем как два независимых государства, а потом уже лнр и днр подписали соответствующие прошение о составе, о вхождение в состав российской федерации, вот как оно было»;

- «Это такая юридическая процедура, поскольку эти территории понятно что в россию должны были зайти, просто типа россия их признает не зависимыми государствами и те как независимые субъекты государства подают официальное прошение о составе, о включении в состав российской федерации»;

- «И вот они в составе парламента автономной республики объявили независимость от Украины, выход с состава Украины как независимое государство которое вышло с состава Украины, попросилось в войти в состав российской федерации. Вот так это юридически все было сделано. Так же само и там, а потом когда они это уже все подписали он и объявил войну и зашел, ну как войну специальную операцию»;

- «Так я тебе четко объяснил, что путин переживает что границы НАТО начинают размещаться, что Украина вступит в НАТО, соответственно если Украина вступит в НАТО это даст ей возможность размещать иностранные контингенты военные на своей территории, то есть если Украина член НАТО то условно говоря в Одессе может находится база ВМФ США», «Нет просто Украина агрессивное государство которое ведет агрессивную риторику в отношении росии, естественно, что росии не нравится», «Так воюют просто за территории Донецкой, Луганской области поскольку территории россия считает больше принадлежнестно к россии по тому что там проживает русскоязычное население и многие из них национально, в Криму тоже самое»;

- «Так воюют просто за территории Донецкой, Луганской области поскольку эти территории россия считает больше принадлежностю к россии по тому что там проживает русскоязычное население и многие из них национально в Крыму тоже самое»;

- «Они вошли в состав россии, они ж уже давно вошли в состав россии, уже нету лнр и днр, они уже в составе российской федерации, люди которые там проживают уже давно получили паспорта граждан россии»;

- «Он же официально признал территории Донецькой, Луганской области в составе российской федерации, он же включил эти территории»;

- «Сейчас уже нету, все с 14 по 22 там был днр и лнр и сейчас уже все получили паспорта россии»;

- «Ну вот берем за основу нацисты, самое нацистское подразделение в Украине которое по сути да они ж там разделяют есть ССО, есть там право радикальные нацисты, самые праворадикальные идейные нацисты это Азовцы, они действительно таки и есть, у них там свастики на животах ну то есть они ж реально такие ….»;

- «разделение линии фронта, какими то мирными переговорами в каком то обозримом будущем и все, выборами, потом смена власти. Никто не будет не какие области уступать, россия так тем более. Они их честно отвоевали. ….они должны двигаться по этим территориям.»

- «Если подпишут мир будет хорошо, не подпишут возьмут они территорию Запорожской, Донецкой кстати Донецкой, Луганской, Запорожской и Херсонской области»;

- «Ну и там еще чуть-чуть отхватят».

Ураховуючи об`єктивний зміст наведених цитат і висловів ОСОБА_5 , беручи до уваги контекст розмови, останній стверджує, що тимчасова окупація російської федерації території України має позитивні наслідки, такі як заробітна плата, видача паспортів російської федерації, відсутність примусової мобілізації та нацистів, як прекрасний позитивний результат. Таким чином, зазначені висловлювання у контексті розмови, виправдовують тимчасову окупацію російської федерації частини території України, визнаються правомірною, а саме Запорізької, Донецької, Луганської, Херсоньскої областей, як таких, що на думку ОСОБА_5 , призвели до позитивних результатів.

Таким чином, будучи службовою особою ОСОБА_5 у зазначений вище період часу та місці вчинив кримінально карані дії, пов`язані з виправдовуванням, збройної агресії російської федерації проти України та представлення збройної агресій рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, основними складовими взаємозв`язаними ознаками та мотивами якого є: виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом виправдовування, визнання правомірною та заперечення тимчасової окупації частини території України; усвідомлення, що викладена ним інформація розрахована на подальше формування у певного кола осіб переконання, виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, спрямовані на нівелювання зовнішніх підстав для відбиття збройної агресії країни-терориста, а також недопущення гуртування суспільства навколо національної стратегії єднання задля відсічі загрозам національній державності, територіальній цілісності і недоторканності України; діяння характеризується прямим умислом і явним бажанням нав`язати певному колу осіб певну думку.

За вказаними діями громадянин України ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України - виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, вчинене службовою особою.

ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання

18.05.2026 між прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі захисника ОСОБА_4 було укладено угоду у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025160000000542 від 20.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

В угоді зазначено, що враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином, у ході судового розгляду установлено обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, зокрема - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Також вказано, що обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі повідомленої йому підозри та обвинувального акту, усвідомлює вчинене ним кримінальне правопорушення, наслідки, щиро кається.

Крім того, сторони погодилися визнати обставиною, що пом`якшує покарання, наявність на утриманні обвинуваченого хворого брата ОСОБА_7 , який відповідно до медичної документації переніс операцію правосторонню орхофунікулектомію, відноситься до клінічної групи 2 що відповідає ембріональної карциномі (онкологія), є інвалідом другої групи, відповідно до довідки МСЕК 12 ААГ № 880891 від 26.12.2023, потребує постійного лікування та виключений з військового обліку.

Також сторони при укладанні угоди та визначенні узгодженої міри покарання враховують обставини, які дають підстави дійти висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а саме про його звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КПК України.

Зокрема, в угоді вказано, що ОСОБА_5 характеризується за місцем мешкання та роботи позитивно, нагороджувався 18.06.2020 ГУНП в Одеській області подякою за сумлінну службу, заслуги в забезпеченні охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави та розкриття злочинів, у тому числі зразкове виконання службових обов`язків, нагороджений відзнакою Національної поліції України медаллю «10 років сумлінної служби (наказ НПУ від 04.07.20222 № 900 о/с), вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_7 зобов`язується добровільно перерахувати заставу в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч гривень) гривень, яку внесено його захисником ОСОБА_4 , який діє на підставі договору та/або ордеру / ВН № 1465785 від 01.12.2025, відповідно до квитанції від 03.02.2026 на переказ готівки № 2.515727837.1, в якості благодійної допомоги Збройним Силам України на спеціальний рахунок, та який надав письмову згоду, протягом 10 робочих днів після повернення йому застави, а у разі його зміни на рахунок який вказано на офіційному сайті Міністерства оборони України https://mod.gov.ua.

Сторони добровільно узгодили, що відповідно до ч. 2 ст. 55 КК України не заперечують про застосування додаткових покарань, а саме: покарання у виді з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, на державних чи комунальних підприємствах, установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Сторони дійшли згоди, що укладена угода відповідає нормам

КК України та інтересам суспільства в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, покарання узгоджено у межах встановленого санкцією статті Особливої частини КК України, відповідно до ст. ст. 66 КК України з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Сторони угоди також погодили перерахунок на користь ЗСУ для підтримки її обороноздатності 120 тисяч грн.

В угоді вказано, що затвердження угоди забезпечить притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення і його виправлення. Зазначене сприятиме формуванню у обвинуваченого і інших членів суспільства антикримінальної правосвідомості та усвідомлення невідворотності відповідальності за вчинені правопорушення. Обвинувачений з огляду на притягнення його до кримінальної відповідальності звільнений з посади, що унеможливлює подальше вчинення злочину з використанням службового становища.

Також в угоді зазначено, що:

1) обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язується беззастережно визнати в судовому провадженні обвинувачення в обсязі пред`явленого йому 27.01.2026 за ознаками злочину (пред`явленого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті) у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, а саме: виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, вчинене службовою особою;

2) обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язується надавати повні, детальні, правдиві викривальні показання щодо обставин скоєння зазначеного кримінального правопорушення, під час судового розгляду у кримінальному провадженні № 22025160000000542 від 20.10.2025;

3) обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язується співпрацювати з судом у викритті кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 22025160000000542 від 20.10.2025 незалежно від об`єднання чи виділення матеріалів.

ІІІ. Позиції сторін

У судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорював, просив затвердити угоду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 вважав за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор ОСОБА_3 також підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.

Судом з`ясував обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

IV. Мотиви суду

Як убачається зі змісту положень глави 35 розділу VI КПК України, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості у судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: 1) затвердити угоду про визнання винуватості, або 2) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, зокрема якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України розміщене в розділі ХХ Кримінального кодексу України "Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку".

З огляду на зазначене, умови угоди про визнання винуватості будуть відповідати інтересам суспільства, виключно тоді, коли пом`якшення покарання, визначене в угоді, буде збалансоване з обставинами, які є корисними для суспільства.

Окрім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_5 на момент вчинення інкримінованих йому дій перебував на посаді старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.

Приписами пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Статут), який затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до частини 2 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Вчинення інкримінованих ОСОБА_5 дій під час дії воєнного стану демонструє, що поліцейський грубо порушив Присягу на вірність Українському народові та в очах суспільства підірвав авторитет Національної поліції України.

Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Покарання із застосуванням положень ст.ст. 75,76 КК України, за вчинення кримінальних правопорушень із описаним вище ступенем суспільної небезпеки не буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Навпаки, призначення покарання, зі звільненням від нього з випробуванням, при конкретних обставинах справи, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України, в умовах ведення рф проти нашої держави, в тому числі і інформаційної війни, може породити сумніви у невідворотності справедливого покарання, а як наслідок і сприяти вчиненню подібних злочинів.

Також угода про визнання винуватості в частині покарання ОСОБА_5 не відповідає інтересам суспільства, оскільки під час дії воєнного стану внаслідок збройної агресії рф проти нашої держави та її наслідків у виді численних жертв, як серед цивільних так і військивих, вимушеного переселення наших громадян, руйнування економіки, житла, критичної інфраструктури і т.п., у суспільства є запит на справедливе покарання осіб причентих до військових та воєнних злочинів, та зокрема, злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

З огляду на викладене, суд вважає, що у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , хоча і може бути забезпечена процесуальна економія, економія ресурсів кримінального правосуддя та перерахування на рахунок ЗСУ як благодійної допомоги застави в розмірі 120 000 гривень, проте таке забезпечення не буде співмірним із обставинами і тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення та передбаченим кримінальним законом покаранням за його вчинення, зважаючи на несприйняття та осуд таких дій суспільством, тяжкою боротьбою держави Україна проти рф, яка розв`язала війну проти України, не виправдає очікувань суспільства щодо справедливого покарання за дії щодо виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, а отже угода не відповідає за метою укладення інтересам суспільства, оскільки спрямована на задоволення приватного інтересу обвинуваченого щодо пом`якшення покарання.

Зважаючи на те, що угода про визнання винуватості не відповідає інтересам суспільства, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 372, 376, 468 - 476 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 18.05.2026 між прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025160000000542 від 20.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

2. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1